Ефруссі Поліна Йосипівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ефруссі Поліна Йосипівна
Народилася 22 серпня 1876(1876-08-22)
Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Померла 1942
Кисловодськ, Ставропольський край, РРФСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність психологиня
Alma mater Геттінгенський університет
Галузь психологія
Науковий ступінь доктор філософських наук

Поліна (Перл) Осипівна Ефруссі (також Ефрусі, нім. Perla Ephrussi;[1] 22 серпня 1876, Кишинів, Бессарабська губернія — 29 жовтня 1942, Мінеральні Води[2]) — радянська психологиня та педагог, доктор філософських наук, професор ленінградського Інституту з вивчення мозку та психічної діяльності.

Життєпис[ред. | ред. код]

Перл (Поліна Йосипівна) Ефруссі народилася 1876 року в Кишиневі в сім'ї банкіра і зерноторговця, купця першої гільдії Йосипа Ісааковича Єфрусі (в інших документах Арон-Йосиф Іцикович Ефрусі) та його дружини Рівки (Ревекки) Абрамівни Бланк, уклавши шлюб там же в 1856 році. Батько разом із шурином володів банківською конторою в Кишиневі, а також фірмою з експорту зерна, яка розташовувалась в Одесі на перехресті Поштової та Єлизаветинської вулиць. У 1885—1893 роках Перл Ефруссі навчалася у міській гімназії для дівчаток, до 1897 року працювала вчителькою арифметики у Кишинівському жіночому єврейському професійному училищі (Єврейського колонізаційного товариства).[3] У 1897—1900 роках навчалася в Берлінському університеті, в 1901 році — в Університеті Бреслау, в 1902—1904 роках — в Геттінгенському університеті, де працювала в лабораторії експериментальної психології під керівництвом Георга ЕлісаМюллера і захистила дисертацію «Експериментальний підхід до вчення про пам'ять» з описом класичного експерименту щодо ролі повторення у процесах запам'ятовування («Experimentalle Beiträge zur Lehre vom Gedächtnis», 1904, видана окремою книгою)[4] .

Після повернення до Російської імперії оселилася в Петербурзі. У 1912 році переклала з німецької мови книгу Вільгельма Грубе (1855—1908) «Духовна культура Китаю: література, релігія, культ» (СПб.: Брокгауз — Ефрон). Займалася також перекладом психологічної літератури (зокрема роботи Карла Штумпфа «Явлення та психічні функції»).

У 1918 році спільно з Миколою Бахтіним, Анатолієм Луначарським, Михайлом Богдановим-Березовським та іншими стала одним із засновників Курсів художнього слова (згодом Інститут живого слова), вела курс психології мови та мислення. Очолювала психологічну лабораторію Педагогічного музею. Авторка численних праць у галузі експериментальної психології, дитячої патопсихології, психології шкільної освіти, дефектології (відхилень поведінки та розумової відсталості), судової та генетичної психології, ейдетики. У 1912—1925 роках разом з Єлизаветою Тихеєвою та Людмилою Чулицькою-Тихеєвою була редактором збірок серії «Нові ідеї в педагогіці».

У 1930-ті роки жила разом із сестрою — педіатром Зінаїдою Мічник — у новому «будинку спеціалістів» на Лісовому проспекті. В 1942 році разом із сестрою була евакуйована Ленрадою з блокадного Ленінграда на Північний Кавказ, де обидві були схоплені німцями і після невдалої спроби самогубства розстріляні на скляному заводі в Мінеральних водах[5].

Родина[ред. | ред. код]

  • Брат — російський економіст і журналіст Борис Йосипович (Бенціон Йоселевич) Ефрусі (1865—1897).
  • Сестра — Софія Йосипівна (Сура Йосипівна) Ефрусі (у заміжжі Лазаркевич), піддавалася арештам як член партії есерів (1905). Член Бойової організації партії есерів (1907—1911)[6][7][8]; викладачка арифметики у Кишинівському жіночому єврейському професійному училищі Єврейського колонізаційного товариства, дружина журналіста, хіміка та члена партії есерів Никифора Олександровича Лазаркевича (партійний псевдонім «Фор»; 1877—1871). Подружжя емігрувало спочатку до Франції, а потім до США.
  • Племінник (син брата, лікаря-фізіотерапевта, завідувача Цандерівського механолікувального інституту в Одесі Ісаака Йосиповича Ефрусі, 1859—?) — Яків Ісаакович Ефруссі (Ефрусі; 1900—1996), інженер-винахідник у ГУЛАГу[9]. Інший племінник (син брата, московського хіміка та індустріаліста Самуїла Йосиповича Ефруссі) — французький генетик та молекулярний біолог Борис Самойлович Ефруссі[10].
  • Племінниці (доньки сестри Бейли (Бетті) Йосипівни Закс, 1867—1931) — Ганна Борисівна Закс, історик-музеєзнавець, і Сарра Борисівна Закс (1898—1981), філолог і педагог-методист.
  • Двоюрідні брати (з боку матері) — письменник і журналіст Юлій (Йоел) Аронович Клігман, який за радянських часів публікувався під псевдонімом «Юрій Калугін»; хімік, громадський діяч та публіцист Рувим Маркович Бланк. Двоюрідна сестра (і дружина брата) — історикиня Єва Марківна Ефрусі.

Книги[ред. | ред. код]

  • Experimentalle Beiträge zur Lehre vom Gedächtnis. Inaugural-Disseration zur Erlangung der Doktorwürde einer hohen philosophischen Fakultät der Georg-Augusts-Universität vorgelegt von Perla Ephrussi aus Kischinew. Лейпциг: Verlag von Johann Ambrosius Barth, 1904. Переиздание в двух частях — в журнале «Zeitschrift für Psychologie und Physiologie der Sinnesorgane», 37: 56—103, 161—234, Берлин, 1904/1905.
  • Персеверация, как фактор нормальной психической жизни. Доклад, читанный в Русском обществе нормальной и патологической психологии 12 мая 1909 года. СПб: Типография П. П. Сойкина, 1910. — 19 с.
  • Успехи психологии в России. Итоги съезда по психоневрологии в Москве 10—15 января 1923 г. Петроград, 1923.
  • Профилактика хулиганства и школа. Москва: Государственное издательство РСФСР, 1928.
  • Очерки по психологии ребёнка школьного возраста. 2-е издание. Москва: Работник просвещения, 1928.
  • Психология раннего детства. Москва—Ленинград, 1931.
  • Школьная неуспеваемость и второгодничество. Москва—Ленинград, 1932; Москва: Просвещение, 1998.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. У деяких публікаціях також Paula Ephrussi та Polina Ephrussi.
  2. Чёрная книга: За спогадами художника Л. Н. Тарабукіна, сестер Поліну Ефруссі та Зінаїду Мічник розстріляли 29 жовтня 1942 року в числі 485 євреїв Єсентуків.
  3. Воспоминания О. Г. Аникст: Це училище було засноване на кошти купця першої гільдії Ізраїлю Лазаревича Мічника та його дружини Фейги (Фані) Абрамівни Мічник на згадку про їхню доньку Розалію Ізраїлівну Мічник (син подружжя Мічник був одружений із Зінаїдою Мічник).
  4. Воспоминания Н. О. Лосского
  5. Чрезвычайная государственная комиссия: «Список граждан города Ессентуки еврейской национальности убитых германскими оккупационными войсками»
  6. Б. В. Савинков «Воспоминания террориста»
  7. Былое: Також згадується як прихильниця анархізму.
  8. Фотография Софьи Эфруси в заключении
  9. Я. И. Эфрусси «Кто на „Э“?»: Я. І. Ефруссі — син брата Поліни Ефруссі Ісаака Арон-Йосифовича Ефруссі та Ганни Менкас.
  10. Самуїл Йосипович (Шміл Йосипович) Ефруссі був випускником Новоросійського університету і членом Російського фізико-хімічного товариства