Жигульовськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Жигульовськ
Coat of Arms of Zhigulyovsk (Samara oblast).png Flag of Zhigulyovsk (Samara oblast).png
Герб Жигульовська Прапор Жигульовська
Будівля нафтогазовидобувного управління. Архітектурний комплекс міста
Будівля нафтогазовидобувного управління. Архітектурний комплекс міста
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Самарська область
Основні дані
Час заснування: 1949
Статус міста з 1952 року
Населення 57 565 (2010)
Площа 60,7 км²
Густота населення 1 054 осіб/км²
Поштові індекси 445350
Телефонний код +7-84862
Географічні координати: 53°24′00″ пн. ш. 49°30′00″ сх. д. / 53.40000° пн. ш. 49.50000° сх. д. / 53.40000; 49.50000Координати: 53°24′00″ пн. ш. 49°30′00″ сх. д. / 53.40000° пн. ш. 49.50000° сх. д. / 53.40000; 49.50000{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний теґ на сторінку
Влада
Веб-сторінка http://www.zhigulevsk.org/
Голова адміністрації Олександр Іванович Курилін
Карта
Жигульовськ (Росія)
Жигульовськ
Жигульовськ

Жигульо́вськ (рос. Жигулёвск) — місто в Самарській області Російської Федерації, розташоване на правому березі середньої течії Волги в північній частині Національного парку «Самарська Лука» в долинах Жигулівських гір на відстані 106 км від Самари і 969 км від Москви. Межує з містом Тольятті і Ставропольським районом Самарської області. Населення станом на 1 січня 2010 року становило 57,6 тисяч жителів.[1]

Через Жигульовськ проходить федеральна автомагістраль «Москва-Челябінськ» М5.

Історія[ред.ред. код]

Назва міста походить від пагорбів «Жигулівські гори» (або Жигулі), в оточенні яких воно розташоване.

Місто було утворене за Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 лютого 1952 в результаті перетворення робочого селища Жигульовськ.

На місці Жигульовска з XVII століття знаходилися села Моркваші і Отважне. У 1942 в районі селища Яблуневий Яр, розташованого в межах міста, була виявлена ​​нафта девонського періоду. На початку 1950-х років у районі міста почалося будівництво найбільшої у світі на момент здачі в експлуатацію Волзької ГЕС ім. В. І. Леніна, будівництво якої було завершено в 1957 році. У 19501960 роках в селищі Яблуневий Яр був побудований великий цементний завод.

У середині 80-х років XX століття у місті утворено державний Національний парк «Самарська Лука».

У серпні 2006 року вся територія «Самарської Луки» Жигулівського заповідника та зеленої зони в місті Тольятті і інші довколишні території оголошені ЮНЕСКО біологічним резерватом.

Промисловість[ред.ред. код]

Близьке розташування до Тольятті обумовлює економічні і соціальні зв'язки міста. У Жигульовську предсттавлені такі види промисловості:

  • електроенергетика — Жигульовська ГЕС, філія ВАТ РусГідро;
  • машинобудування — акумуляторний завод «АКОМ»;
  • харчова — кондитерський комбінат «Услада» та Жигулівський хлібзавод;
  • фармацевтична — Жигульовський завод лікарських препаратів, ТОВ «Озон»;
  • нафтовидобувна — практично згорнута у зв'язку з виснаженням нафтового покладу;
  • видобуток і виробництво будівельних матеріалів — філія «Євроцемент груп» та ЗАТ «Жигульовське кар'єроуправління»;
  • підприємства військово-промислового комплексу.

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Старков А. Новый город в Жигулях / Фото А. Шайхета // Огонёк. — 1954. — № 1(1386). — 1 января. — С. 4—6.

Джерела та посилання[ред.ред. код]