Жилинці (Хмельницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жилинці
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Ярмолинецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA68040530140034877
Основні дані
Засноване до 1790-х[1]
Населення 967
Площа 2,55 км²
Густота населення 379,22 осіб/км²
Поштовий індекс 32131
Телефонний код +380 3853
Географічні дані
Географічні координати 49°16′11″ пн. ш. 26°52′55″ сх. д. / 49.26972° пн. ш. 26.88194° сх. д. / 49.26972; 26.88194Координати: 49°16′11″ пн. ш. 26°52′55″ сх. д. / 49.26972° пн. ш. 26.88194° сх. д. / 49.26972; 26.88194
Середня висота
над рівнем моря
295 м
Місцева влада
Адреса ради 32100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 14
Карта
Жилинці. Карта розташування: Україна
Жилинці
Жилинці
Жилинці. Карта розташування: Хмельницька область
Жилинці
Жилинці
Мапа
Мапа

Жи́линці — село в Ярмолинецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 967 осіб.

Історія та назва[ред. | ред. код]

Жилинці село давнє. В основу назви села увійшов відомий термін початку XVII ст. що означає житло – «жило або жила»,розташоване в долині невеличкої річки Вовчок. В одному з переказів оповідається, що в давнину мешканці села жили на правому березі річки, а своє поселення називали Баранівкою. Проте, рятуючись від епідемії чуми, вони переселилися (зі місцевим діалектом «жили»), на вкритий лісом лівий берег річки. Натомість нове поселення отримало назву «Жилинці».

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 98,04%
російська 1,66%
інші 0,30%

Топоніми сільської місцевості[ред. | ред. код]

Ставки: «Байдовий став» – знаходиться в центрі села. З розповіді старожилів назва пішла від вислову «бити байди». Хто не працював, той і сидів біля ставка.

«Біля хреста» або цвинтарний – знаходиться біля кладовища і знаку «Хрести», де в колись мала будуватися церква.

«Комсомольський» – площа його складає 13,2 га. Раніше він не мав назви, а говорили «біля млина». Назву «Комсомольський» дали на 50-річчя утворення ВЛКСМ.

Вулиці: «Баранівка» – правий берег річки, горбиста місцевість. За підтвердженням старожилів ця назва була первинною назвою нашого села.

«Гнила долина» – горбиста місцевість, перетинається болотистою низовиною, звідси і пішла місцева назва.

«Козацька могила» – в 1665 році наш край напала тринадцяти тисячна татарська орда. Народ піднявся на боротьбу і саме на території нашого села (між Правдівкою і Жилинцями) знаходиться козацька могила.

«Мельникова» вулиця – на території села було два водяних млина. Один знаходився за селом, а вулицю яка вела до нього і зараз зветься Мельниковою.

«Церковна» – вулиця, що веде до церкви, яка розміщена із давніх-давень у кінці вулиці.

«Криничка Божої Матері». У давні часи біля лісу люди випасали худобу. Одного ранку пастух пішов до джерела. Коли він зігнувся над водою, побачив образ Божої Матері. Отож прикликав людей, щоб вони теж побачили диво. З того часу вода в джерелі вважалася цілющою.

«Зелена річка» – в селі називають річку Вовчок, бо вздовж неї ростуть різні кущі та верби.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Щит перетятий лазуровим і зеленим. У першій частині золоте сонце з шістнадцятьма променями, в другій золотий колодязь на срібному мурованому фундаменті, з срібними дахом і ворітком. Сонце і колодязь супроводжуються по сторонам золотими колосками в стовп. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис "ЖИЛИНЦІ" і рік "1440".

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище розділене горизонтально на дві рівновеликі частини, на верхній жовте сонце з шістнадцятьма променями, на нижній жовтий колодязь на білому мурованому фундаменті, з білим дахом і ворітком. По сторонам від сонця і колодязя два жовтих вертикальних колоски.

Пояснення символіки[ред. | ред. код]

Криниця – символ криниці Божої Матері, що існує в селі. На прапорі повторюються кольори і фігури герба.

Історія[ред. | ред. код]

У травні 2023 року віряни релігійної громади церкви Святого Миколая у селі Жилинці на зборах одностайно підтримали перехід до Православної Церкви України.[3] Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою. Для успішного розвитку держави і суспільства має бути своя незалежна церква, єдина мова, віра та міцна армія.

Персоналії[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної влади.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Історія села. Архів оригіналу за 11 квітня 2017. Процитовано 22 травня 2019.
  2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  3. Сьогодні 13.05.23р. релігійна громада с.Жилинці (Ярмолинецька селищна рада Хмельницької області) проголосувала за перехід до ПЦУ.
  4. У зоні АТО загинула медик з Ярмолинеччини. Архів оригіналу за 25 листопада 2015. Процитовано 5 січня 2016.
  5. Ярмолинеччина попрощалася з загиблою учасницею АТО. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 5 січня 2016.
  6. Загиблі Герої лютого 2018-го [Архівовано 1 березня 2018 у Wayback Machine.] матеріал інтернет-видання Gazeta.ua, 1 березня 2018 р.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]