Закон про забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Закон про реінтеграцію Донбасу
або
Закон про деокупацію Донбасу
Закон України
Малий Державний Герб України
Загальна інформація
Повна назва: Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях
Номер: 2268-VIII
Ініціатор(и): Президент України П. О. Порошенко
Дати
Поданий на розгляд: 4 жовтня 2017
Прийнятий: 18 січня 2018
Діє/діяв з: 24 лютого 2018
Інші закони
Пов'язані закони: Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України
Статус: Втратив чинність

Закон України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» — закон, що визначав державну політику України щодо тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях. У ЗМІ відомий як Закон про реінтеграцію або деокупацію Донбасу.

Ухвалений 18 січня 2018 року 280-ма голосами народних депутатів, підписаний Президентом 20 лютого 2018 року[1]. Набрав чинності 24 лютого 2018 року.

Після російського вторгнення в Україну був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», яким Закон «Про особливості державної політики…» втратив чинність із 7 травня 2022 року[2].

Водночас, залишається чинним Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Історія прийняття[ред. | ред. код]

Закон перебував у Верховній Раді з жовтня 2017 року. Під час розгляду в першому читанні в залі парламенту була кинута димова шашка[3]. 16 січня 2018 під стінами парламенту відбулися сутички з активістами, що вимагали ухвалити законопроєкт.

Ухвалений 18 січня 2018 року 280-ма голосами народних депутатів.

19 січня 2018 року депутати від «Опозиційного блоку» зареєстрували у Верховній Раді проєкт постанови про скасування рішення парламенту про ухвалення в цілому проєкту закону (Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Михайло Папієв). Таким чином, законопроєкт не міг бути переданий на підписання до наступного пленарного засідання[4]. 6 лютого ця постанова не була підтримана й було відкрито шлях до подальшого оформлення нормативно-правового акта[5].

Закон був підписаний Президентом Петром Порошенком 20 лютого 2018 року[1].

23 лютого 2018 року опублікований в офіційному виданні Верховної Ради України «Голос України» (№ 37) і набрав чинності наступного дня[6].

Основні положення[ред. | ред. код]

Закон складається з великої преамбули, десяти статей та прикінцевих і перехідних положень.

Преамбула містить посилання на Статут Організації Об'єднаних Націй, Заключний акт Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, Резолюцію 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» від 14 грудня 1974 року, Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Про територіальну цілісність України» № 68/262 від 27 березня 2014 року та «Стан справ у сфері прав людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» № 71/205 від 19 грудня 2016 року, Гаазьку конвенцію про закони і звичаї війни на суходолі, Женевські конвенції та деякі інші документи.

Цілями державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях є:

  1. звільнення тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та відновлення на цих територіях конституційного ладу;
  2. захист прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб;
  3. забезпечення незалежності, єдності та територіальної цілісності України.

Документ визнає Росію агресором і окупантом. Дії РФ на території Донецької і Луганської областей у тексті закону названі «збройною агресією Російської Федерації».

Наголошується, що тимчасова окупація Російською Федерацією території України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для РФ жодних територіальних прав.

Україна визнаватиме лише два документи, які видаються на окупованій території: свідоцтва про народження і смерть.

Відповідальність за моральну та матеріальну шкоду, завдану Україні та її громадянам покладається на Російську Федерацію. Особи, що брали участь у збройній агресії чи окупаційній адміністрації РФ, несуть кримінальну відповідальність.

За громадянами України зберігається право власності на окупованих територіях.

Результати голосування за проєкт Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.]
18 січня 2018[7]
Фракція За Проти Утрим. Не гол. Відсутні
Блок Петра Порошенка 123 0 0 4 11
Народний фронт 76 0 0 1 4
Опозиційний блок 0 33 0 4 6
Самопоміч 22 0 1 1 1
Радикальна партія 17 0 0 1 3
Воля народу 10 0 0 3 5
Батьківщина 15 0 0 0 5
Відродження 1 0 0 1 23
Позафракційні 16 3 1 18 14
Загалом 280 36 2 33 72

У законі окрема увага приділяється запровадженню воєнного стану. У випадку введення воєнного стану координацію і контроль на окупованій території Донецької і Луганській областях областей здійснює Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ за керівництва Генштабу. До ухвалення закону АТЦ координувала СБУ. Відповідно до закону, замість штабу антитерористичної операції для стримування і відсічі російської агресії на Донбасі буде створений об'єднаний оперативний штаб Збройних сил. Штаб Збройних сил здійснюватиме безпосереднє керівництво силами і засобами ЗСУ, окремих військових формувань, МВС, Нацполіціі та Державної служби з надзвичайних ситуацій, які буде залучено до заходів оборони.[8]

Антитерористичну операцію може бути завершено у зв'язку із введенням воєнного чи надзвичайного стану або із початком здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Верховна Рада дає свою згоду на рішення президента України про використання Збройних сил та інших військових формувань для стримування і протидії російській агресії. Також дається згода парламенту на застосування військ для забезпечення державного суверенітету над тимчасово окупованими територіями.

В остаточній версії Закону прибрали згадку про Мінські угоди, натомість наголошується на дії Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Тобто, цей закон «з урахуванням необхідних змін»[en] поширює дію Закону про окуповані території (крім норм про порядок в'їзду і виїзду та про територіальну підсудність судових справ) на непідконтрольну Україні частину територій Донецької і Луганської областей.

Комітет Верховної Ради рекомендував включити в Закон положення про скасування Закону про ВЕЗ «Крим». Проте згадка про Крим була виключена в остаточній редакції закону, хоча датою початку окупації названо 20 лютого 2014 року, перший день військової агресії РФ у Криму.[9]

Реакція[ред. | ред. код]

Росія 19 січня 2018 року, у зв'язку з прийняттям парламентом закону, Президент Росії Володимир Путін скликав Раду безпеки РФ. Учасники наради заявили, що закон може «найбільш негативним чином вплинути на перспективи „внутрішньо українського“ врегулювання». Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі не згодні з законом про реінтеграцію Донбасу, в якому Росія названа країною-агресором, і вважають, що цей закон віддаляє перспективи врегулювання конфлікту[10][11][12].

Україна Віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко через декілька годин після російської заяви опублікувала допис, у якому зазначила, що закон фіксує реальність — окупацію, і направлений на вирішення низки гуманітарних питань та не вибивається з логіки мирного врегулювання ситуації на Донбасі. Розмови про те, що закон перекреслює мінські домовленості вона назвала «спробами перекласти з хворої голови на здорову»[13].

Україна Харківська правозахисна група зазначила, що закон не містить чітких інструкцій для забезпечення прав людини у зоні конфлікту. Зокрема, хоча Росія і покладена відповідальною за матеріальні збитки, механізмів примусу щодо їх відшкодування не існує[14][15].

Росія 23 лютого 2018 року, у день публікації закону в друкованому виданні Верховної Ради, фракції Держдуми РФ виступили із заявою, в якій охарактризували закон як «пройнятий ненавистю»[16].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Порошенко підписав закон про реінтеграцію Донбасу. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  2. Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України: Закон України від 21.04.2022 № 2217-IX
  3. Мир окремо, війна окремо. Як Порошенко і Турчинов «повертали» Донбас / УП, 6 жовтня 2017. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 18 січня 2018.
  4. "Опоблок" заблокував підписання закону про реінтеграцію Донбасу. https://www.unian.ua/. УНІАН. 19 січня 2018. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  5. Рада не підтримала скасування закону про деокупацію Донбасу. https://hromadske.ua/. Громадське телебачення. 6 лютого 2018. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2018.
  6. Закон про деокупацію Донбасу і визнання РФ країною-агресором опубліковано в "Голосі України" (укр.). Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
  7. Поіменне голосування про проєкт Закону про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях (№ 7163) — у другому читанні та в цілому. 18.01.2018 11:26. Архів оригіналу за 21.01.2018. Процитовано 18.01.2018.
  8. Rbc.ua. Закон про реінтеграцію Донбасу прийнято Верховною Радою. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 23 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2018.
  9. Згадку Криму виключили з тексту закону про реінтеграцію Донбасу, щоб уникнути оскарження документа – нардеп Вінник. Архів оригіналу за 17 серпня 2018. Процитовано 17 серпня 2018.
  10. Путін скликав Радбез РФ через український закон про Донбас. https://www.unian.ua/. УНІАН. 19 січня 2018. Архів оригіналу за 19 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  11. Путін зібрав Радбез: обговорили український закон про Донбас / УП, 19 січня 2018. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
  12. Лавров заявляє, що закон про Донбас перекреслює Мінські домовленості / УП, 19 січня 2018. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
  13. Геращенко: Всі розмови, що закон по Донбасу перекреслює Мінськ — це словоблуддя / УП, 20 січня 2018. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 20 січня 2018.
  14. Donbas reintegration law poses human rights risks & doesn’t help hold Russia to account - Human Rights in Ukraine. Human Rights in Ukraine (амер.). Архів оригіналу за 21 лютого 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  15. Halya Coynash: Donbas reintegration law poses human rights risks, doesn’t help hold Russia to account | KyivPost. KyivPost (амер.). Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 20 лютого 2018.
  16. Цензор.НЕТ. "Пройнятий ненавистю закон": Держдума країни-агресора виступила із заявою щодо закону про деокупацію Донбасу. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Процитовано 24 лютого 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

Аналітика