Порошенко Петро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петро Олексійович Порошенко
Петро Олексійович Порошенко

Нині на посаді
На посаді з 7 червня 2014
Прем'єр-міністр   Арсеній Яценюк
Попередник Олександр Турчинов (в.о.)

Час на посаді:
23 березня 2012 — 24 грудня 2012
Президент Віктор Янукович
Прем'єр-міністр   Микола Азаров
Попередник Андрій Клюєв
Наступник Ігор Прасолов

Час на посаді:
9 жовтня 2009 — 11 березня 2010
Президент Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр   Юлія Тимошенко
Попередник Володимир Хандогій (в.о.)
Наступник Костянтин Грищенко

Час на посаді:
8 лютого 2005 — 8 вересня 2005
Попередник Володимир Радченко
Наступник Анатолій Кінах

Народився 26 вересня 1965(1965-09-26) (49 років)
Болград, Одеська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Політична партія Безпартійний
Дружина Марина Анатоліївна
Діти два сини та дві доньки
Професія економіст-міжнародник
Релігія Українська православна церква (Московський патріархат)
Особистий підпис Petro Poroshenko Signature 2014.png
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Республіки
Орден Громадянських заслуг ступеню Великого Хреста
Орден Білого Орла (Польща)
Заслужений економіст України
Державна премія України в галузі науки і техніки
Україна Народний депутат України
3-го скликання
Безпартійний 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
«Солідарність» 14 травня 2002 8 вересня 2005
5-го скликання
Наша Україна 25 травня 2006 15 червня 2007
7-го скликання
Безпартійний 12 грудня 2012 3 червня 2014

Петро́ Олексі́йович Пороше́нко (*26 вересня 1965, Болград, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — український державний і політичний діяч, п'ятий (з 7 червня 2014) Президент України, бізнесмен.

Раніше обирався народним депутатом України III, IV, V та VII скликань, працював міністром економічного розвитку та торгівлі України, міністром закордонних справ України (9 жовтня 2009 — 11 березня 2010), членом Ради Національного банку України (20072014).

Підприємець: власник кондитерської корпорації «Рошен», кількох автомобільних і автобусних заводів, «П'ятого каналу» та інших активів. Видання «Forbes» оцінює статок Петра Порошенка у 1,2 млрд доларів, ставлячи його на восьме місце у списку найбагатших людей України[1].

Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, заслужений економіст України. Кандидат юридичних наук.

Біографічні відомості

Народився 26 вересня 1965 у Болграді, Одеська область, у родині управляючого міською сільгосптехнікою і головного бухгалтера в управлінні сільського господарства[2]. Місто знаходиться на березі найбільшого в Україні прісноводного озера Ялпуг. Пізніше родина переїхала до молдавського міста Бендери. У школі Петро Порошенко займався дзюдо, отримував нагороди на змаганнях з цього виду спорту. Саме у Бендерах закінчив школу.[3]

У 19841986 служив у Радянській армії.[4]

Освіта

У 1989, після семи років навчання з відзнакою закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету імені Т. Шевченка за спеціальністю «міжнародні економічні відносини», після чого продовжив навчання в аспірантурі. До 1992 навчався в аспірантурі та працював асистентом кафедри міжнародних економічних відносин Київського університету.[4]

Початок підприємницької діяльності

У той же час майбутній політик у 19901991 почав працювати у приватному секторі, зокрема заступником генерального директора Об'єднання малих підприємств та підприємців «Республіка». Згодом, він очолив АТ «Біржовий дім „Україна“», яким керував до 1993.

У 19931998 працював генеральним директором ЗАТ «Український промислово-інвестиційний концерн»[4].

У 2002 захистив кандидатську дисертацію на тему «Правове регулювання управління державними корпоративними правами в Україні». Автор монографій «Державне управління корпоративними правами в Україні. Теорія формування правовідносин» та низки наукових публікацій. Співавтор підручника «Сучасні міжнародні економічні відносини».

Політична кар'єра

У 1998 році Порошенко став членом партії об'єднаної Соціал-демократичної партії України. Партію якраз тоді очолив Віктор Медведчук.[5]

На виборах 1998 був 11-й у партійному списку СДПУ(О). Однак мандат здобув у мажоритарному окрузі № 12. Входив у парламентську фракцію об'єднаних соціал-демократів, був обраний членом Політбюро СДПУ(О).

На початку 2000 залишив СДПУ(О) і створив фракцію «Солідарність», згодом — партію «Солідарність». Остання восени того року увійшла до Партії регіонального відродження «Трудова солідарність України» (згодом — Партія регіонів). Порошенко став співголовою утвореної партії, у березні 2001 року — заступником голови. Через півроку Порошенко залишив лави партії через принципову розбіжність поглядів[Джерело?].

У грудні 2001 партія «Солідарність» увійшла до виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», а Порошенко став керівником виборчого штабу блоку. Після парламентських виборів 2002 року опозиційний блок Віктора Ющенка «Наша Україна» вперше одержав понад 25 % голосів виборців. За списком «Нашої України» Порошенко у 2002 і 2006 роках обирався народним депутатом. Очолював парламентські комітети з питань бюджету (20022005) та фінансів (20062007).

Прихід Порошенка в політику завдав удару по його бізнесу через те, що він взяв участь в опозиційному політичному проекті Віктора Ющенка «Наша Україна»[Джерело?].

З липня 2004 — заступник керівника штабу коаліції «Сила народу», з моменту створення партії Наша Україна — в її керівництві.

8 лютого 2005 призначений на посаду секретаря Ради національної безпеки і оборони України. 5 вересня 2005 року після висунення проти нього звинувачень з боку колишнього Державного секретаря Олександра Зінченка, подав заяву про відставку, щоб займана посада не вбачалась як можливість тиску на правосуддя. В кінці вересня подав позов на Олександра Зінченка до суду. Суд зобов'язав Зінченка публічно вибачитися перед Порошенком[Джерело?], адже жодне з обвинувачень колишнього Державного секретаря не знайшло собі підтвердження і не було доведено в суді[Джерело?].

З 22 лютого 2007 Порошенко — голова Ради Національного банку України.

9 жовтня 2009 Верховна рада підтримала подану президентом кандидатуру Петра Порошенка на посаду міністра закордонних справ, за це проголосували 240 депутатів. На цій посаді Петро Порошенко працював до 11 березня 2010 року, коли був звільнений разом з іншими міністрами, президентом Януковичем.

23 грудня 2009 обраний почесним професором Університету банківської справи Національного банку України.

23 березня 2012 призначений Міністром економічного розвитку й торгівлі України[6]. На цій посаді працював до 3 грудня 2012, звільнений указом Президента України № 679/2012[7].

На виборах до Верховної Ради 2012 року був кандидатом у народні депутати в окрузі № 12[8]. З грудня 2012 року — народний депутат України 7-го скликання, до парламенту пройшов самовисуванцем. Був позафракційним членом Комітету з питань європейської інтеграції.

Під час сутичок на Банковій 1 грудня 2013 року Порошенко разом з сином вийшов на захист мирних демонстрантів від міліції та провокаторів[9].

Підтримка Петра Порошенка на виборах Президента України 2014.

Після лютневих подій 2014 року (усунення від влади Януковича) відмовився ввійти до уряду Арсенія Яценюка. У контексті Кримської кризи здійснив поїздку до Криму[10][11].

Володіння мовами

Україна Українська
Велика Британія Англійська
Румунія Румунська (молдовська)[12]
Росія Російська

Президентство

Взяв участь у президентських виборах 2014 року; за їхніми результатами отримав більше ніж половину (54,7%) голосів виборців, здобувши таким чином перемогу в першому турі й уникнувши другого. На виборах виступав в альянсі з Віталієм Кличком (про це було проголошено 29 березня 2014 — на з'їзді «УДАРу»). Слоган передвиборчої кампанії Порошенка — «Жити по-новому».

Приведений до присяги 7 червня 2014 року[13]. Того ж дня прийняв на себе повноваження Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України[14].

Під час інаугураційної промови Порошенко заявив, що використає весь свій дипломатичний досвід для підписання міжнародного договору, який прийшов би на зміну Будапештського меморандуму і зміг би надати надійні гарантії миру і безпеки, аж до військової підтримки у разі загрозі територіальній цілісності[15][16].

Петро Порошенко і Голова АП Борис Ложкін
Петро Порошенко у Верховній Раді України
Зустріч з віце-президентом США Джо Байденом у день інавгурації Президента України


Внутрішня політика

9 жовтня Президент Порошенко підписав закон про «Люстрацію», ухвалений Верховною Радою 16 вересня. Фінальна версія закону обмежує право для високопосадовців режиму Януковича займати посади в органах влади на 10 років, іншим — на 5[17].

14 жовтня Порошенко підписав указ про створення Національної ради з питань антикорупційної політики, як консультативно-дорадчого органу при президенті. [18]. Того ж дня Рада прийняла закон про прокуратуру, який забороняє їй право втручатися у цивільне життя, чинити вплив на громадян та бізнес[19].

12 січня 2015 року Порошенко підписав Указ "Про Стратегії надійного розвитку «Україна-2020», яка включає у себе 62 реформи. З них пріоритетними є 8 реформ та 2 програми. Метою реформ є досягнення європейських стандартів життя[20].

5 лютого Верховна Рада проголосувала за направлення до Конституційного суду законопроекту про скасування недоторканності народних депутатів та суддів, внесеного до парламенту Петром Порошенком[21].

13 лютого Порошенко створив Дорадчу міжнародну раду реформ та призначив її головою Міхеїла Саакашвілі[22].

24 лютого Порошенко підписав закон «Про забезпечення права на справедливий суд», який закладає правові основи для проведення судової реформи. Закон передбачає конкурсний вибір суддів, тотальну переатистацію чинних суддів, чіткий перелік можливостей відсторонення суддів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності[23][24].

25 лютого Порошенко видав указ «Про вшанування пам'яті князя Київського Володимира Великого — засновника середньовічної держави Русі-України у зв'язку з тисячоліттям після смерті князя», що викликало велике незадоволення у російській Держдумі, зокрема у партії «Єдина Росія»[25][26].

3 березня Порошенко підписав указ про створення Конституційної комісії, задача якої полягає в розробці змін до Основного закону, що стало початком нового етапу конституційної реформи [27] [28] [29] [30].

Війна на Донбасі

20 червня 2014 року Президент Порошенко під свого першого робочого візиту на Донбас оголосив перемир’я з 18:30 до 27 червня. Він заявив, що це робиться для того, щоб терористи могли скласти зброю, а ті, хто цього не зроблять, будуть знищені [31]. Під час поїздки він представив свій мирний план з врегулювання конфлікту у Донецьку та Луганську, який передбачає децентралізацію й дострокові вибори на Донбасі [32]. Але перемир’я було дише одностороннім, оскільки бойовики його не дотримувалися й постійно обстрілювали позиції сил АТО [33]. Під час перемир'я мав декілька телефонних розмов у нормандському форманті з В. Путіним, А. Меркель та Ф. Олландом [34]. 27 червня в день підписання Угоди про асоціацію з ЄС, перемир’я було продовжено ще на 72 години [35].

Петро Порошенко на Мюнхенській конференціх 2015 року.

1 липня під час свого звернення до українців Порошенко заявив, що о 22:00 на понеділок 30 червня закінчився термін дії одностороннього припинення вогню. «Ми будемо наступати і звільняти нашу землю» - йшлося у заяві Президента [36].

Станом на 27 липня в Донецькій та Луганській областях українською армією було визволено більше 60 міст та сіл [37].

27 серпня на територію України були введені регулярні російські війська [38], внаслідок чого Україна втратила значні території і 7 вересня була змушена підписати Мінський протокол [39].

19 лютого 2015 року Порошенко закликав ввести на Донбас миротворчий контингент, але без участі Росії, яка як країна-агресор не може брати участі у миротворчій операції[40] [41]

Зовнішня політика

27 червня 2014 року Президент Порошенко в Брюсселі підписав Угоду про асоціацію з Європейським союзом, чого в минулому році не зробив Віктор Янукович, що призвело до антивладних виступів по всій країні[42][43] .

18 вересня під час виступу у Конгресі США Порошенко закликав надати Україні більше політичної підтримки та надання нелетального та летального військового обладнання, а також статус союзника поза НАТО[44][45].

24 грудня 2014 року Порошенко та Президент Литви Даля Грибаускайте під час Сьомого засідання Ради президентів домовились про співпрацю між країнами у військово-технічній сфері та підписали Дорожню карту розвитку стратегічного партнерства на 2015–2016 роки[46][47]. Він заявив, що питання вступу України до НАТО вирішуватиметься через 5-6 років на референдумі, коли країна буде відповідати категоріям та стандартам цього альянсу[48][49].

29 грудня Порошенко підписав прийнятий Верховною Радою 23 грудня внесений ним законопроект про відмову від позаблокового статусу[50][51][52].

Під час виступу в Університеті Цюриху 19 січня 2015 року Порошенко заявив, що через два роки Україні не буде потрібен російський газ[53].

24 лютого Порошенко домовився про співпрацю у сфері постачання озброєнь і військової техніки з Об'єднаними Арабськими Еміратами[54][55] [56].

2 березня Порошенко ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони про звернення до ООН та ЄС про направлення в Україну миротворців [57] [58].

За перші десять місяців свого президентства мав близько 60 розмов та 11 зустрічей з канцлером Німеччини Ангелою Меркель [59].

Закордонні візити

Рейтинг довіри

У травні 2013 року президентський рейтинг Петра Порошенка за даними фонду «Демократичні ініціативи» складав 4,5%[60]. Вже у грудні того ж року під час Євромайдану по даними соціологічної компанії «Рейтинг» та СОЦІС його рейтинг складав 10%[61].

У квітні 2014 року за Порошенка були готові віддати свій голос 32,9% українців[62].

Згідно з соціологічним опитуванням, проведеним групою Q&Q з 1-го по 14-те червня 2014 року, Порошенко продовжує займати провідні позиції серед політиків і після виборів Президента України (близько 53% опитаних готові були проголосувати на наступних виборах за нього). Також Петро Порошенко займає першу позицію по рівню довіри серед українців.

На парламентських виборах 2014 року Блок Петра Порошенка набрав 21,81% голосів, поступившись партії Народний фронт, але незважаючи на це президентській партії вдалося отримати більшу кількість місць у Верховній Раді.

Під час прес-конференції Порошенка 29 грудня 2014 року директор соціологічної служби Центру ім. Разумкова Андрій Биченко повідомив, що 25,5% українців вважають політиком року саме Петра Олексійовича. Другим у списку опинився прем'єр-міністр Арсеній Яценюк — 14,7%. У той ж час як показало соцопитування 17% українців були незадоволені політикою Президента[63].

Станом на 23 березня 2015 року дії Президента Порошенка підтримували 33% українців, в той час як 58% не схвалювали його дії. Лідером партійного рейтингу був «Блок Петра Порошенка», який на виборах готові були підтримати 14% українців [64] [65]. 24 березня за даними Центра Разумкова Порошенка на виборах президента підтримало б 19% українців, а на другому місці з 6,4% опинився мер Львова Андрій Садовий [66].

Критика

Зволікання із введенням воєнного стану

Незважаючи на свої багаточисельні висловлювання про війну на сході України, як «вітчизняну війну»[67][68][69] президент Порошенко не квапився із указом про введення воєнного стану, за що неодноразово піддавався критиці, як політиків[70] так і громадськості[71]. Сам Порошенко відповідаючи на критику пояснив, що ті, хто закликають вводити воєнний стан повинні усвідомлювати наслідки такого рішення для країни. Він додав, що введення воєнного стану заборонить поставки зброї та продукції подвійного призначення. Крім того Порошенко зазначив, що МВФ не дає гроші країнам, які перебувають у стані війни[72].

5 лютого 2015 року Порошенко заявив, що запровадить воєнний стан по всій Україні у випадку загострення ситуації на Донбасі, але зазначив, що це рішення означатиме обмеження демократії і свободи і загрожуватиме розвитку економіки[73][74].

Енергетика

4 листопада 2015 року президент Порошенко доручив правоохоронним органам перевірити прозорість закупівлі вугілля в ПАР[75]. Після втручання Генеральної Прокуратури України виконання імпортного контракту з ПАР було заблоковане, а українські ТЕС у зимовий період лишилися без вугілля.[76]. Як результат по всій країні почались відключення споживачів від електроенергії.[77] На фоні російської воєнної агресії проти України було укладено контракт з Росією на постачання електроенергії в Україну. 29 грудня 2014 року на прес-конференції за підсумками року стосовно закупівлі енергоносіїв у Росії заявив:[78]:

« Вчора було не просто моє доручення міністру енергетики забезпечити укладання прямих договорів без будь-яких посередників. Можу сказати, що вчора ця угода була укладена. І з 0:00 годин, як мені сьогодні доповіли, іде уже приток... Думаю, що найближчими днями має бути укладена угода з державною компанією, між двома державними компаніями Росії та України.  »

Також закликав журналістів розслідувати постачання африканського вугілля:

« Моя адміністрація точно була не причетна до цього – єдине, що я публічно висловив на засіданні РНБО – звернути увагу на ситуацію в енергетиці. Коли прийшов новий уряд, виявилося, що нема вугілля, виявилося, що нема запасів, виявилося, що те, що закуплено, не горить і закуплено за надвисокою ціною, але я не буду втручатися у хід слідства.  »

Сайт «Наші гроші» надав інформацію, що є підозра, що зиск від цього контракту отримають Порошенко і російський бізнесмен Костянтин Григоришин.[79]. Підписання контракту з Росією спричинило конфлікт в уряді України, прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк попросив роз'яснень від міністра енергетики Володимира Демчишина, щодо невигідних для України умов і згадки в документі Крима, як частини Росії.[80] Інтернет-видання «Українська правда» 21 січня 2015 опублікувало передовицю «Контракт на імпорт російської електроенергії — війна між президентом та прем'єром?».[81]

Річниця Євромайдану

21 листопада 2014 року в Петро Порошенко в оточенні охорони прибув покласти квіти до хреста «Небесної сотні». Родичі загиблих на майдані кричали Порошенку ганьба!, звинувачуючи останнього в обмані, оскільки попри обіцянки не покарано жодного винного в розстрілі майдану, не надано звання Героя України загиблим на майдані.[82] У той же день Президент присвоїв більшості загиблим на майдані звання Герой України.

Будівництво в буферній зоні Лаври

Будується біля Лаври без дозволу. Ділянку площею 0,6315 га купив 2009 року, вніс до декларації перед виборами-2014. Ділянка входить до буферної зони Лаври, від неї до Лаври — 750 м. Сусіди: Павло Яковенко — колишній головний тренер збірної України з футболу, Іван Куровський — колишній «депутат-регіонал».

Скаргу у ГПУ написали працівники музею в Лаврі. Розслідування тривало бл. 1,5 року. Справу закрили на початку грудня 2014 через відсутність складу злочину.[83]

Бізнес

Здобувши вищу освіту, Порошенко розпочав власний бізнес з продажу какао-бобів. У 1990-ті роки він придбав кілька кондитерських підприємств. Згодом об'єднав їх у групу «Рошен», що стала найбільшим виробником кондитерських виробів в Україні. В групу «Рошен» входять фабрики і комбінати в Україні, Литві і Росії. Створені ним підприємства кондитерської промисловості принесли йому великі прибутки і прізвисько «шоколадний король»[84][85].

Був власником ліквідованого в 2012 році концерну «Укрпромінвест».[86]

Бізнес Порошенка також включає в себе верф «Ленінська кузня», телеканал «5 канал» і ряд інших підприємств. Раніше важливою складовою бізнесу Порошенка була також автомобільна корпорація «Богдан», але у 2009 році контрольну частку корпорації придбав Свинарчук Олег.[87]

У 2014 році займав 6 місце у рейтингу найзаможніших українців, його статки налічували 1,3 млрд $

Під час передвиборчої президентської кампанії Петро Порошенко обіцяв, що як тільки він стане президентом, то зразу продасть групу «Рошен». 13 березня 2015 року Порошенко під час інтерв'ю заявив про залучення до продажу активів компанії Rothschild з якою було укладено угоду, згідно з якої він не має права втручатися в процес продажу, бо вони отримали усі повноваження [88]. Він висловив думку, що інвестори прийдуть, коли стабілізується ситуація в країні.

ПАТ «Міжнародний інвестиційний банк» (9,92% особисто і 50,08% через повністю належний йому ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал»)[89], активи якого з початку 2014 року виросли майже на 50% до 2,5 млрд грн.[90][91]

Перед виборами Петро Порошенко обіцяв продати всі свої активи, крім 5 каналу[92]. Після виборів Президента за даними деяких ЗМІ він передав весь свій бізнес в управління інвестиційного фонду ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал», яким управляє його батько.[93] Після чого вказаний фонд купив ПАТ «Київський завод експериментальних конструкцій».[94]

Родина

Батько Олексій Іванович (1936 р.н.) — керівник ПАТ ЗНКІФ «Прайм Ессетс Кепітал»; мати Порошенко Євгенія Сергіївна (19372004). У Петра Порошенка був старший брат Михайло, старший за нього на 8 років. Михайло загинув у 1997 році в автокатастрофі[2].

Дружина — Марина Анатоліївна (1962 р.н.) — лікар-кардіолог; сини Олексій (1985 р.н.) — народний депутат і Михайло (2001 р.н.); доньки Євгенія (2000 р.н.) та Олександра (2000 р.н.); онук Петро (2014 р.н.).

Звання і нагороди

У культурі

Див. також

Примітки

  1. The World's Billionaires List (англ.)
  2. а б Порошенко в детстве напоминал Пьеро и любил конфеты
  3. Сюжет ТСН про ранні роки Порошенка
  4. а б в «Біографія Петра Порошенка». Офіційний сайт Президента України. 
  5. Соратник Віктора Медведчука.
  6. Указ Президента України № 210/2012 від 23 березня 2012 року «Про призначення П.Порошенка Міністром економічного розвитку і торгівлі України»
  7. Указ президента України «Про звільнення П.Порошенка з посади Міністра економічного розвитку і торгівлі України»
  8. http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2012/WP033?PT001F01=900&pf7331=12
  9. Петр Порошенко: «Евромайдан — это не движение от России, это движение от совка»
  10. Для вирішення конфлікту в Криму парламент делегував Петра Порошенка для врегулювання кризи на півострові.
  11. Олександр Кузьмук: Вводити надзвичайний стан недоцільно
  12. http://vinnitsaok.com.ua/2014/05/19/183889
  13. Україна має 5-го президента і головнокомандувача: Порошенко склав присягу
  14. Указ Президента України № 507/2014 від 7 червня 2014 року «Про прийняття повноважень Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України»
  15. Порошенко хоче замінити Будапештський меморандум новим договором
  16. Замість Будапештського меморандуму буде підписано нову угоду — Порошенко
  17. Опубліковано фінальний текст закону про люстрацію
  18. Порошенко створив антикорупційну Нацраду
  19. прийняла закон про прокуратуру
  20. Порошенко утвердил стратегию развития Украины из 62 реформ
  21. Народні депутати проголосували за скасування депутатської та суддівської недоторканності.
  22. Міхеїл Саакашвілі призначений Головою Дорадчої міжнародної ради реформ
  23. Порошенко підписав закон про судову реформу
  24. Порошенко подписал судебную реформу
  25. В Госдуме обвинили Порошенко в «приватизации» князя Владимира
  26. Держдума вимагає від Порошенка не «приватизувати» князя Володимира
  27. Президент створив Конституційну Комісію: Розпочинається новий, дуже важливий етап конституційної реформи
  28. Порошенко створив Конституційну комісію
  29. Порошенко створив Конституційну комісію
  30. Конституційна комісія Порошенка: по третьому колу
  31. Президент Порошенко оголосив на Сході перемир'я
  32. Петр Порошенко представил в Донбассе мирный план по урегулированию ситуации на востоке Украины
  33. Терористи продовжують ігнорувати перемир'я – обстріляли сім блокпостів
  34. Порошенко, Путин, Меркель и Олланд обсудили возможность продолжить перемирие
  35. Порошенко продовжив перемир'я на 72 години
  36. Порошенко оголосив про припинення перемир'я на Донбасі
  37. У зоні АТО вже звільнено більше 60 населених пунктів
  38. Кремль атакує. Як світ відреагував на вторгнення армії Путіна в Україну
  39. Оприлюднено Мінський протокол про перемир'я на Донбасі
  40. ПОРОШЕНКО: РОСІЯ ЯК КРАЇНА-АГРЕСОР НЕ БУДЕ МИРОТВОРЦЕМ НА ДОНБАСІ
  41. Порошенко: Росія не буде брати участь у миротворчій місії на Донбасі
  42. УКРАЇНА ПІДПИСАЛА УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС
  43. УКРАЇНА ПІДПИСАЛА УГОДУ ПРО АСОЦІАЦІЮ З ЄС
  44. Порошенко у Конгресі: Простирадлами не захистити мир
  45. Порошенко попросив у США зброю та статус союзника поза НАТО
  46. Порошенко улыбался Грибаускайте, которую приветствовал в Киеве с букетом роз
  47. Порошенко і Грібаускайте підписали Дорожню карту
  48. Порошенко анонсировал референдум по НАТО (дополнено)
  49. Порошенко підписав скасування позаблоковості і сказав, коли буде референдум по НАТО
  50. УКРАЇНА ВІДМОВИЛАСЯ ВІД ПОЗАБЛОКОВОГО СТАТУСУ
  51. Рада скасувала позаблоковий статус України
  52. Порошенко подписал закон об отказе от внеблокового статуса Украины (видео)
  53. Порошенко: Россия должна быть членом ЕС
  54. Достигнутые договоренности с ОАЭ позволят усилить обороноспособность украинской армии, — Порошенко. ФОТОрепортаж
  55. Порошенко рассказал о миллионных военных контрактах с Эмиратами
  56. В ОАЭ подписаны контракты на миллионы долларов — Порошенко
  57. Порошенко утвердил обращение к ООН и ЕС о введении миротворцев в Украину
  58. Порошенко подписал указ о вводе миротворцев
  59. Порошенко провел более 60 разговоров с Меркель с момента своей инаугурации
  60. Порошенко начал подготовку к президентской кампании
  61. Евромайдан поднял рейтинги Януковича, Кличко и Порошенко
  62. У президентському рейтингу Порошенко більш ніж утричі випереджає Тимошенко
  63. Українці вважають політиком року Порошенка, розчаруванням — Януковича
  64. Дії Порошенка підтримують 33% українців
  65. Действия Порошенко и Яценюка не одобряют более половины украинцев — соцопрос
  66. За Порошенко сейчас бы проголосовал каждый пятый украинец – опрос
  67. [http://www.pravda.com.ua/news/2014/08/24/7035656/ Порошенко: Ця війна увійде в історію як вітчизняна // © 2000–2014 «Українська правда»]
  68. Сьогодні в Україні йде вітчизняна війна 2014 року, — Порошенко (відео) // © 2013 Телеканал ТВі
  69. Порошенко: вірю у перемогу у Вітчизняній війні 2014 року // Радіо Свобода © 2015 RFE/RL, Inc. | Всі права застережені.
  70. [Чи треба запроваджувати воєнний стан? // Copyright © 2015 ВВС.]
  71. Майдан та батальйони вимагають від Порошенка запровадити воєнний стан на Донбасі // Інформаційна агенція «Вголос»
  72. Порошенко пояснив, чому не можна вводити воєнний стан
  73. Порошенко объявит военное положение в случае эскалации конфликта
  74. Порошенко: Якщо конфлікт наростатиме, може бути воєнний стан по всій країні
  75. У Міненерго відбулися обшуки в зв'язку із закупівлями вугілля з ПАР — ЗМІ // © 2005–2014, Економічна правда
  76. «Укрінтеренерго»: вугілля з ПАР горить, але його вже майже не лишилося // © 2000–2014 «Українська правда»
  77. По всій країні почались відключення світла // © 2000–2014 «Українська правда»
  78. Україна почала з ночі отримувати російську електроенергію // © 2015 Укрінформ
  79. Монополія Григоришина на імпорт з Росії // Copyright © 2010–2015, НАШІ ГРОШІ
  80. Підконтрольне Міненерго підприємство визнало Крим частиною РФ // © 2000–2014 «Українська правда»
  81. Контракт на імпорт російської електроенергії — війна між президентом та прем'єром? // © 2000–2014 «Українська правда»
  82. Порошенка засвистали родичі героїв Небесної сотні: кричали «Ганьба!»
  83. Руслан Гришко. Порошенко будується біля Лаври без дозволу / Газета по-українськи.— К., № 1 (1753) від 2 січня 2015.— С. 1—2
  84. С. Рахманин, Ю. Мостовая (16 февраля 2002). «Украина партийная. Часть II. «Наша Україна»». Зеркало недели. Архів оригіналу за 2012-06-02. Процитовано 2011-11-27. 
  85. «The Times: Горький привкус «оранжевой революции»: «шоколадного короля» обвиняют в коррупции». 7 сентября 2005. Архів оригіналу за 2012-06-02. Процитовано 2011-11-27. 
  86. Что построил Порошенко (рос.)
  87. Порошенко більше не власник «Богдана», але Roshen поки продавати не збирається. Finance.ua
  88. Порошенко звинуватив російську владу в тому, що досі не продав Roshen
  89. Банк Порошенко растет в 10 раз быстрее (рос.)
  90. Банк Порошенко с начала года увеличил активы почти на 50% (рос.)
  91. Банк Порошенко демонстрирует рост почти на 50% (рос.)
  92. Порошенко розширює бізнес, який обіцяв продати
  93. Бізнес нового президента
  94. Порошенку дозволили купити київський завод конструкцій
  95. Указ Президента України № 1225/99 від 24 вересня 1999 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»
  96. Указ Президента України № 1342/98 від 9 грудня 1998 року «Про нагородження відзнакою Президента України — орденом „За заслуги“»
  97. Указ Президента України № 874/97 від 21 серпня 1997 року «Про відзначення нагородами України»
  98. Указ Президента України № 1513/99 від 1 грудня 1999 року «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 1999 року»
  99. Real Decreto 72/2010, de 29 de enero, por el que se concede la Gran Cruz de la Orden del Mérito Civil al señor Petro Poroshenko, Ministro de Asuntos Exteriores de Ucrania. (ісп.)
  100. Президент Польши Бронислав Коморовски и президент Украины Петро Порошенко осуществляют совместный официальный визит в Республику Молдова // Сайт Президента Молдовы (рос.)
  101. Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 16 grudnia 2014 r. o nadaniu orderu — M.P. 2015 poz. 198 (пол.)

Посилання

Попередник
в.о. Хандогій Володимир Дмитрович
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg 9-й Міністр закордонних справ України
9 жовтня 2009 — 11 березня 2010
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Наступник
Грищенко Костянтин Іванович
Попередник
Клюєв Андрій Петрович
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg 22-й Міністр економічного розвитку і торгівлі України
23 березня 2012 — 24 грудня 2012
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Наступник
Прасолов Ігор Миколайович
Попередник
Олександр Турчинов (в. о.)
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Президент України
з 7 червня 2014
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Наступник