Залізний купол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Залізний купол
Iron Dome near Sderot.jpg
Пускова установка «Залізного купола» поблизу міста Сдерот, Ізраїль (червень 2011)
Тип: Система протиракетної, протиартилерійської та протимінометної оборони
Походження: Ізраїль Ізраїль
Історія служби
Термін використання 2011–нині
Використання у Ізраїль Ізраїль Сингапур Сингапур[1]
Війни Конфлікт в секторі Газа, Операція «Хмарний стовп»
Історія виробництва:
Конструктор Rafael Advanced Defense Systems
Розроблено 2005–нині
Виробник Rafael Advanced Defense Systems
Виготовлено 2011–нині
Кількість розгорнуто 5 батарей (15 пускових установок)[2]
Вартість $ 90 000 за ракету[3]
$ 50 мільйонів за батарею
Характеристики
Маса 90 кг[4]
Довжина 3 м[4]
Пускова платформа Три пускових установки, по 20 ракет-перехоплювачів кожен.[4]
Радар РЛС «Залізного купола»
Центр управління батареєю «Залізного купола»
Flickr - Israel Defense Forces - Iron Dome Intercepts Rockets from the Gaza Strip.jpg

Залізний купол (англ. Iron Dome, івр. כִּפַּת בַּרְזֶל‎, kipat barzel) — мобільна всепогодна система протиповітряної оборони[5] розроблена ізраїльським підприємством Rafael Advanced Defense Systemsen (Рафаель)[4]. Система призначена для перехоплення та знищення тактичних некерованих ракет та артилерійських снарядів, випущених з відстані від 4 до 70 км та мають траекторію, що може загрожувати населеним пунктам[6][7]. Основне призначення системи «Залізний купол» — захист цивільного населення півдня та півночі Ізраїлю. Тут використана технологія, яка раніше була створена для системи SPYDER фірми Рафаель. Система «Залізний купол» була взята на озброєння та вперше розгорнута 27 березня 2011 року поблизу міста Беер-Шева[8]. 7 квітня 2011 року система успішно знищила ракету Град, випущену з сектору Газа[9]. 10 березня 2012 року, The Jerusalem Posten повідомила, що система знищила 90% ракет, випущених з сектору Газа, і які мали влучити в населену місцевість[7]. Станом на листопад 2012 року, система перехопила та знищила понад 400 ракет[10][11].

Система «Залізний купол» також може вражати літаки на висоті до 10 км[12].

Історія[ред.ред. код]

Міністерство оборони Ізраїлю уклало з підприємством Рафаель контракт на створення системи в 2007 (після завершення другої війни в Лівані в 2006 р.), та виділило 811 мільйонів шекелів на створення двох систем для перехоплення ракет Кассам. В березні 2009 р. система була готова для випробувань, а в березні 2011 р. система вже була розгорнута поблизу міст поблизу сектора Газа. Система весь час опрацьовується та вдосконалюється для поліпшення можливостей пристосування до нових викликів, особливо у випадку, якщо в арсеналі ХАМАС з'являться потужніші ракети[13].

Залізний купол є складовою багатошарової ізраїльської системи протиракетної оборони, та призначений для знищення тактичних ракет, якими користується ХАМАС та Хізболла. Для знешкодження ракет з великим радіусом дії призначена система «Стріла», а для знешкодження ракет короткого та середнього радіусу дії призначена система «Праща Давида», які мають бути прийняті на озброєння в 2014 р. Обидві системи необхідні для знищення ракет Шехаб-3 та досконалішої Саджіл-2 які розробляє Іран. Американське підприємство Рейтеон уклало угоду про співпрацю з Рафаель в 2011 р., сподіваючись, що Залізний купол стане гарним доповненням для системи захисту військових баз збройних сил США. Рейтеон та Рафаель також співпрацюють над створенням Пращі Давида. Система Стріла розробляється спільно компаніями Боїнг та Israel Aerospace Industries[13].

В 2010 року Президент США Барак Обама подав до конгресу запит на $205 млн допомоги Ізраїлю для придбання двох батарей Залізний купол. Закон англ. Iron Dome Support Act, який вступив в силу в березні 2012 р., дає повноваження Президенту США надавати допомогу уряду Ізраїлю в придбанні та експлуатації системи Залізний купол. Конгрес виділив $675 млн на три роки[13].

В травні 2012 р. Конгрес США виділив $680 млн для проекту Залізний купол до 2015 р. Пояснювальна доповідь закликала агенство з протиракетної оборони США (US MDA) розпочати тривалу співпрацю з Ізраїлем над програмою до виділення грошей[13].

Специфікації[ред.ред. код]

Система призначена для знищення тактичних некерованих ракет і артилерійських снарядів калібру 155 мм на відстані до 70 км. За словами виробника, Залізний купол може працювати вдень і вночі, при несприятливих погодних умовах, і може водночас реагувати на декілька ворожих ракет[14].

Залізний Купол має три основних компоненти:[15][14]

  • Радар виявлення та відстеження (англ. Detection & Tracking Radar): виробництва ізраїльської оборонної компанії Elta;
  • Командний центр батареї (англ. Battle Management & Weapon Control, BMC): створений ізраїльським виробником програмного забезпечення mPrest Systems на замовлення Рафаель
  • Пускова установка (англ. Missile Firing Unit): запускає ракети-перехоплювачі Tamir, оснащених електро-оптичними давачами і декількома крилами рульового управління для високої маневреності. Ракети виробляє Рафаель.

Радар виявляє запуск ракети і відстежує її траєкторію. Тоді командний центр обчислює очікувану точку удару по представленими даними, і використовує цю інформацію для визначення того, чи загрожує виявлена ракета певній території, і тільки в цьому випадку запускає ракету-перехоплювач для її знищення перед тим, як вона досягне своєї цілі[15] .

Типові батареї[ред.ред. код]

Типова батарея Залізний купол складається з РЛС та трьох пускових установок, по 20 ракет-перехоплювачів в кожній, що дорівнює 60 ракет на батарею[16]. Повідомляється, що одна батарея здатна захистити територію площею близько 150 км²[17].

Досвід використання[ред.ред. код]

2011[ред.ред. код]

Перші батареї Залізного купола були розгорнуті на початку 2011 року,[18] неподалік військово-повітряних баз на півдні Ізраїлю.

4 квітня 2011 року, батарея Залізного купола, що знаходилась неподалік міста Ашкелон, успішно перехопила та знищила ракету Град, запущену по місту. Це був перший випадок успішного знищення запущеної з сектора Газа ракети з малим бойовим радіусом[19].

Листопад 2012: операція «Хмарний стовп»[ред.ред. код]

Запуск протиракети системою «Залізний купол» під час операції Хмарний стовп, листопад 2012

Протягом операції Хмарний стовп системою Залізний купол було знищено 426 ракет, з коефіцієнтом успішних перехоплень 84%. Системі не вдалось перехопити 81 ракету[20]. Витрати на використані ракети-перехоплювачі склали $27 млн[21]. Всього протягом операції з сектору Газа в бік Ізраїлю було запущено понад 1500 ракет. За даними видання IHS Jane's, збройні угрупування намагались перевантажити окремі батареї, запускаючи водночас якнайбільше ракет з різних пускових установок по одній місцевості[20]. Для захисту Тель-Авіва від ракет Фаджр-5 була терміново розгорнута 5-та батарея Залізного купола[22].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ben-David, Alon (November 21, 2012). «Behind the Iron Dome: How Israel Stops Missiles». Процитовано November 21, 2012. 
  2. «Fifth Iron Dome battery deployed in Gush Dan—JPost—Defense». JPost. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-11-18. 
  3. Capaccio, Tony. «Israel’s Iron Dome Defense System Battles Hamas Rockets». Bloomberg. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-11-18. 
  4. а б в г Ben-David, Alon (18 March 2008). «Iron Dome advances to meet Qassam threat». Jane's. Процитовано 18 August 2011. 
  5. «Iron Dome Air Defense Missile System, Israel». army-technology.com. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2011-08-18. 
  6. Sharp, Jeremy M. (2010-09-16). «U.S. Foreign Aid to Israel». Congressional Research Service. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2011-08-18. 
  7. а б Katz, Yaakov (10 March 2012). «Iron Dome ups its interception rate to over 90%». The Jerusalem Post. Процитовано 10 March 2012. 
  8. «Israel deploys 'Iron Dome' rocket shield». Al Jazeera English. 27 March 2011. Процитовано 18 August 2011. 
  9. Pfeffer, Anshel; Yanir Yagna (7 April 2011). «Iron Dome successfully intercepts Gaza rocket for first time». Haaretz. Процитовано 7 April 2011. 
  10. Livnat, Yael (18 November 2012). «Tweet by Official IDF». IDF Spokesperson's Unit Twitter account. Процитовано 19 April 2012. 
  11. Livnat, Yeal (2012-04-05). «שנה ליירוט הראשון של כיפת ברזל: "ההצלחה - בזכות הלוחמים"» [One year to first interception of Iron Dome: "The success - because of the fighters"] (Hebrew). IDF Spokesperson's Unit Hebrew website. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-04-19. 
  12. Israel's Iron Dome gains anti-aircraft role
  13. а б в г Avnish Patel (2012-11-23). «Beyond the Iron Dome: Placing Missile Defence in its Regional Context». RUSI Analysis. RUSI. Архів оригіналу за 2013-08-23. 
  14. а б «Iron Dome: Defense System Against Short Range Artillery Rockets». Rafael Advanced Defense Systems. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2009-08-06. 
  15. а б «Israel successfully tests "Iron Dome" rocket & artillery shell defence system». defpro.com. 2009-03-27. Процитовано 2009-08-04. 
  16. «Ballistic Missile Defense: Effectiveness of Israel’s Iron Dome System». Mostlymissiledefense.com. 2012-07-19. Архів оригіналу за 2013-08-23. Процитовано 2012-11-18. 
  17. Yaakov, Katz (31 August 2011). «IAF deploys 4rd Iron Dome battery near Ashdod». The Jerusalem Post. Процитовано 19 April 2012. 
  18. Помилка цитування: Неправильний виклик <ref>: для виносок JN1 не вказаний текст
  19. Yael Livnat (05/04/2012). «One year ago today, Iron Dome intercepts first ever rocket». Israel Defence Forces. Архів оригіналу за 2013-08-23. 
  20. а б Mohammed Najib Iron Dome raises game for 'Pillar of Defence' // Jane's Defense Weekly, (28 листопада 2012) С. 4.
  21. Yoav Zitun (2012-12-27). «Missile defense during Gaza op cost NIS 100M». www.ynetnews.com. Архів оригіналу за 2013-08-23. 
  22. «Gaza op: IDF attacked 320 targets; 130 rockets intercepted». YNet News. 15 November 2012. Процитовано 15 November 2012. 

Див. також[ред.ред. код]

Інші ланки протиракетної оборони Ізраїлю:

Посилання[ред.ред. код]


Щит та меч Це незавершена стаття про зброю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.