Сектор Гази

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта Сектору Гази станом на грудень 2008 р.

Сектор Гази або Смуга Гази (араб. قطاع غزّة‎) — територія на березі Середземного моря, виділена ООН для арабської держави Палестини, окупована з 1948 по 1967 Єгиптом, а після Шестиденної війни 1967 по 2005 — Ізраїлем. Разом із Західним берегом річки Йордан утворює Палестинську Автономію.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Цей район вважається одним з найбільш густонаселених у світі. Довжина Сектора Гази становить 54 км, ширина — 12 км. При цьому на площі 363 кв. км проживає близько 1,5 млн палестинців. Головним джерелом доходів для місцевих жителів був експорт сільськогосподарської продукції, переважно цитрусових, до Ізраїлю. Проте після початку «інтифади Аль Акса» в 2001 році Ізраїль практично закрив кордони.

Міста сектора Гази: Абасан, Бейт Ханун, Газа (Аза), Дір ель Балах (Дейр ель Балах, Дейр аль Балах, Дір аль Балах), Раффах (Рафіах), Хан Юнес (Хан Юніс), Джабалія.

Новітня історія[ред.ред. код]

15 серпня 2005 року в рамках плану одностороннього розмежування, Ізраїль почав евакуацію єврейських поселенців (8500 осіб) і військ з району. До 22 серпня Сектор Гази покинули всі єврейські поселенці. 12 вересня був виведений останній ізраїльський солдат, що завершило 38-річну ізраїльську окупацію Сектора Гази.

На перших, проведених 25 січня 2006 року на території Газа, демократичних виборах в Палестинську законодавчу асамблею організація ХАМАС несподівано отримала 74 зі 133 місць, що стало причиною міжнародної кризи. Після перемоги ХАМАС відмовився визнати раніше укладені палестинцями угоди з Ізраїлем. В результаті, Ізраїль продовжив збройні удари по сектору і арешти палестинців, включно з членами палестинського парламенту і уряду, а міжнародні банкіри почали фінансовий бойкот Палестини.

ХАМАС опинився в конфронтації з ФАТХ, з представників якого переважно складався уряд Автономії, а також продовжив обстріл території Ізраїлю. Бойовики ХАМАС полонили ізраїльського солдата, що стало приводом для початку військової операції Ізраїлю в Секторі Гази.

У лютому 2007 року між керівниками ФАТХ і ХАМАС була досягнута угода про палестинську єдність і створено коаліційний уряд.

Тристоронні переговори між США, Палестинською Автономією та Ізраїлем закінчилися безрезультатно. За підтримки Ізраїлю і США лідер ФАТХ Махмуд Аббас спробував потіснити ХАМАС, але у червні 2007 року ХАМАС повністю взяв владу в Секторі Гази. У відповідь глава Палестинської автономії, лідер угрупування ФАТХ Махмуд Аббас 14 червня заявив про розпуск уряду, в якому переважав ХАМАС, ввів режим надзвичайного стану в регіоні і на словах узяв всю повноту влади в свої руки. Експерти заговорили про розкол Палестини на два ворожих утворення.

Лідер ПА Махмуд Аббас створив новий уряд на Західному березі річки Йордан і назвав бойовиків ХАМАС «терористами».

У жовтні 2007 року Ізраїль оголосив Сектор Гази «ворожим державним утворенням» і поглибив його економічну блокаду, періодично відключаючи подачу електроенергії, припиняючи постачання енергоносіями тощо.

31 травня 2010 року відбулося захоплення ізраїльськими військовими суден у Середземному морі, що намагалися доставити у Смугу Гази гуманітарну допомогу всупереч встановленої Ізраїлем блокади цього регіону (див. Захоплення «Флотилії свободи»). Декілька човнів з пропалестинськими активістами, членами Європейського парламенту та правозахисних організацій отримали назву «Флотилія свободи» (англ. Freedom Flotilla). Під час штурму судна загинуло щонайменше 9 чоловік, ще 60 отримали поранення, в тому числі і ізраїльські військові. Вбивство представників гуманітарних організацій викликало хвилю протестів по всьому світі та засуджень дій Ізраїлю, як у ООН так і урядами декількох країн світу. Ізраїль, у свою чергу звинуватив організаторів акції у провокації.[1][2][3].

Військовий конфлікт 2012[ред.ред. код]

16 листопада 2012 року ізраїльські війська в п'ятницю атакували з повітря близько 150 цілей на території сектору Гази. Авіаційні нальоти на сектор Гази стали відповіддю на численні ракетні обстріли з ізраїльської території бойовиками руху ХАМАС. Зокрема, тільки столичному місту Газа було нанесено не менше 15 ударів. Крім столиці, повідомлення про бомбуванням надійшли із північних міст Бейт-Хануна, Бейт-Лахії, а також з населених пунктів у центральній і південній частинах сектору Гази. Напередодні палестинцям удалося вперше обстріляти найбільш населений центральний район Ізраїлю. Одна ракета впала в міста Ришон ле-Циона, що за 60 кілометрів від північної межі сектору Гази.[4] Палестинськими ракетами був атакований Тель-Авів.[5] З палестинської сторони за кілька днів обстрілів загинули 19 бойовиків і мирних жителів, з ізраїльської — троє мирних жителів, у чий будинок напередодні потрапила ракета.

17 листопада 2012 року Авіація Ізраїлю нанесла удари по штаб-квартирі руху ХАМАС у секторі Газа. Свідки повідомляють, що будівлю майже повністю зруйновано. Днем раніше там гостював прем'єр-міністр Єгипту Хішам Канділь. За три дні операції загинуло, щонайменше, 29 палестинців і троє ізраїльтян[6].

18 листопада 2012 року вночі під ізраїльський обстріл в Газі потрапили дві будівлі, в яких розміщувався ряд палестинських ЗМІ, а також місцеві офіси британських телеканалів ITN і Sky і цілого ряду інших іноземних мовників. [7]

19 листопада 2012 року Ізраїль відновив авіаудари по сектору Газа у відповідь на запуски ракет бойовиками руху ХАМАС по ізраїльській території з Гази.[8] Ізраїльська влада пред'явили руху ХАМАС 36-годинний ультиматум. Ізраїль заявив що якщо за цей час із сектора Гази не припинять запускати по Ізраїлю ракети, вони розширять воєнну операцію, заявив міністр фінансів Ізраїлю Юваль Штайніц. В інтерв'ю ізраїльської армійської радіостанції «Галею Цахал» міністр підкреслив, що у випадку, якщо ХАМАС не припинить обстрілювати територію Ізраїлю й незаконно постачати сектор Газа зброєю, справа може дійти до «повністю військового розв'язання» питання.[9]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]