За жменю доларів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
За жменю доларів
Per un pugno di dollari
(A Fistful of Dollars)
A Fistful of Dollars poster.jpg
Режисер Серджіо Леоне
Продюсер Арріго Коломбо(італ.)укр.
Джорджіо Папі(італ.)укр.
Сценарист Серджио Леоне
А. Бонццоні
Віктор Андреас Катена
Джемі Комас Гіл
У головних
ролях
Клінт Іствуд
Кінокомпанія United Artists (США і Великобританія)
Toho(рос.)укр. (Японія, від імені Акіри Куросави)
Unidis
Тривалість  100 хв.
Країна  Німеччина Німеччина
Італія Італія
Іспанія Іспанія
Рік  1964
IMDb ID 0058461
Кошторис  $200,000[1]-$225,000[2]

«За жменю доларів» (італ. Per un pugno di dollari, англ. A Fistful of Dollars; 1964) — класичний художній фільм Серджо Леоне, перший «спагеті-вестерн» з так званої «доларової трилогії». Головну роль виконує Клінт Іствуд.

Сюжет[ред.ред. код]

Фільм є вільним ремейком самурайської драми Акіри Куросави «Охоронець» (1961), дія якого перенесена на кордон США та Мексики.

У невелике прикордонне містечко Сан-Мігель приїжджає волоцюга-стрілець (Клінт Іствуд). Жителів на вулицях немає, першим, кого він зустрічає — вершник-мрець, до спини якого пришпилена знущальна записка «Adios, amigo» («Прощай, друже»). Зі слів господаря салуну стрілець дізнається, що містечко стало ареною протиборства двох банд, які займаються контрабандою — мексиканців Рохо і американців Бакстер. Обидві банди рівносильні, і жодна не може взяти верх над іншою.

Стрілець вирішує «розгойдати» ситуацію. Він провокує на перестрілку бойовиків, що працюють на Бакстерів, і вбиває чотирьох з них. Довівши тим самим свою цінність, він наймається на службу до братів Рохо, найнебезпечнішим з яких є Рамон (Джан Марія Волонте). У Рамона є наложниця Марісоль (Маріанна Кох(рос.)укр.), яку той відібрав як плату за нібито нечесну гру в карти її чоловіка, та силоміць її утримає у себе.

В місто прибуває загін мексиканської кавалерії, що охороняє карету з якимись цінностями. Стрілець стежить за ним аж до прикордонної річки, на якій кавалеристи зустрічаються з загоном США, щоб купити зброю за золото. Раптово американці відкривають вогонь та знищують мексиканських солдатів — виявляється, що в американську форму були переодягнені люди Рохо, які захопили і золото, і зброю.

Стрілець та господар салуну перевозять двох убитих мексиканських солдатів на кладовище та саджають їх біля могили. Потім стрілець пробирається до Бакстерів та повідомляє їм за винагороду, що двоє поранених солдатів з розграбованого братами Рохо обозу залишилися в живих та можуть дати свідчення проти Рохо. Бакстери спішно відправляються на цвинтар. Тоді стрілець повідомляє те ж саме Рохо, які також відправляються на цвинтар, де зав'язується перестрілка. У полон до братів Рохо потрапляє син Бакстера.

У цей час стрілець, що залишився в будинку Рохо, намагається знайти заховане золото, але замість цього натикається на Марісоль і б'є її по голові. Він відносить знепритомнілу жінку до Бакстера та отримує за це винагороду. Тепер Бакстери можуть обміняти Марісоль на свого сина.

Після здійснення обміну Рамон ховає Марісоль у відокремленому будинку. Стрілець відправляється туди, вбиває всіх охоронців і дає гроші Марісоль, щоб вона могла втекти з чоловіком та сином з міста. Повернувшись до Рохо, він потрапляє в руки до Рамона, який тортурами сподівається вивідати у нього, куди поділася Марісоль. Жорстоко побитому стрільцеві вдається втекти та сховатися у трунаря. Рамон перевертає все місто у пошуках втікача, який не може в такому стані далеко піти, і зрештою нападає на будинок Бакстерів. Люди Рохо підпалюють резиденцію конкурентів та вбивають всіх, хто вибігає з вогню. Однак стрільця серед убитих немає.

Через деякий час стрілець одужує достатньо, щоб знову взяти в руки пістолет. Знаючи, що Рамон більш ніж серйозний супротивник, він вирізає із сталевого бака плиту, яка повинна захистити його від пострілів, спрямованих у груди. Ситуація ускладнюється, коли Рамон починає катувати господаря салуну, щоб довідатися де знаходиться стрілець. Стрілець відправляється на виручку до друга. Він з'являється перед Рамоном на площі; Рамон раз за разом стріляє з карабіна йому в груди, поки не закінчується 7-зарядний магазин. Після цього стрілець кількома пострілами вбиває всіх братів та помічників Рамона та влаштовує з ним чесну дуель, в якій Рамон гине.

Звільнивши господаря салуну, який не лише не видав під тортурами стрільця, але і врятував героя від кулі бандита, що причаївся, стрілець їде з міста.

У ролях[ред.ред. код]

Значення[ред.ред. код]

  • Фільм відкрив епоху популярності «спагетті-вестернів» та визначив багато їх характерних рис. Зокрема, ці фільми є скоріше кінематографічними притчами, ніж реалістичними творами. Підкреслена фантастична влучність персонажів, перенесення акценту з сюжетної логіки на ефектний зоровий ряд, епічна цілісність характерів й інші моменти дозволяють чітко відрізнити їх від вестернів американського виробництва, які сприймалися аудиторією як, ті, що претендують на реалістичність, в той час як у вестернів Серджіо Леоне такої претензії немає.
  • Фільм Леоне багаторазово цитувався в інших творах. Найбільш примітно його використання в сюжеті трилогії «Назад у майбутнє» — у другому фільмі на телеекрані показується епізод фінальної дуелі, а в третьому персонажі (один з яких називає себе в цей момент «Клінт Іствуд») майже дослівно, хоча і в комічному ключі, відтворюють цю сцену, засунувши за пазуху дверцята від пічки. У фільмі «День бабака» Філ Коннорс, обікравши інкасаторів, веде дівчину в кіно, одягнений у капелюх, пончо та чоботи зі шпорами, як у героя Клінта Іствуда. Відомі також пародійні використання сюжету фільму в серіалі «Зоряний шлях: Нове покоління» (епізод «A Fistful of Datas») та мультсеріалі «Футурама» (епізод «A Fishful of Dollars»).

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • Будучи достатньо точним сюжетним ремейком «Охоронця» Куросави, фільм у той же час ніяк не посилався на першоджерело. Це викликало судовий позов з боку Куросави про захист авторських прав. У листі Леоне японський режисер написав: «Це дуже гарний фільм, але це мій фільм». Судовий розгляд творці фільму програли і були змушені виплатити компенсацію в розмірі 100 тисяч доларів і 15% від усіх касових зборів фільму, а також поступитися правами на прокат фільму в Японії, Південній Кореї та на Тайвані. Також простежується достатньо велика подібність сюжету ісландського фільму «Політ Ворона(рос.)укр.» режисера Графна Гунглссона, знятого, однак, через 20 років.
  • Роль стрільця була спочатку запропонована Генрі Фонді та Чарльзу Бронсону.
  • Це перший спільний фільм Серджо Леоне та Енніо Морріконе, які разом навчалися в школі.
  • У американських джерелах герой Іствуда часто називається «Людина без імені», хоча у фільмі трунар двічі називає його «Джо» (і так само персонаж позначений у титрах).
  • У копіях, виготовлених для американського прокату, багато творців фільму були вказані в титрах під англомовними псевдонімами. Наприклад, режисер Серджо Леоне сховався під псевдонімом «Боб Робертсон», композитор Енніо Морріконе — «Ден Севіо», Джан Марія Волонте — «Джонні Веллс» і так далі.
  • Британський режисер Едгар Райт(рос.)укр. зняв пародію на цей фільм під назвою «A Fistful of Fingers(рос.)укр.».
  • Американський режисер Монте Хеллман є лише постановником вступного епізоду, спеціально знятого для американського телебачення 1977 року і відсутнього в оригінальній версії фільму.

Технічні дані[ред.ред. код]

Оригінальний негатив(рос.)укр. фільму знятий сферичною оптикою в широкоекранному(рос.)укр. кашетованому форматі(рос.)укр. «Техніскоп(рос.)укр.» (англ. Techniscope) на стандартній 35-мм кіноплівці[3] з оригінальним співвідношенням сторін кадру 2,33:1. Анаморфовані(рос.)укр. прокатні фільмокопії(рос.)укр. друкувалися оптичним способом з вертикальним анаморфуванням кадру негативу та давали на екрані співвідношення сторін 2,35:1[3]. Гідротипний друк(рос.)укр. прокатних копій здійснено з використанням процесу «Техніколор(рос.)укр.» (англ. Technicolor). Оригінальна фонограма — оптична(рос.)укр. одноканальна[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Hughes, p.4
  2. Munn, p. 48
  3. а б в «Technical specifications for «Per un pugno di dollari»» (англійською). Internet Movie Database. Архів оригіналу за 2012-06-27. Процитовано 2012-06-12. 

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]