Злотория
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Злотория Złotoryja | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 51°08′ пн. ш. 15°55′ сх. д. / 51.133° пн. ш. 15.917° сх. д.Координати: 51°08′ пн. ш. 15°55′ сх. д. / 51.133° пн. ш. 15.917° сх. д. | |||||
| Країна |
 Польща | ||||
| Регіон | Нижньосілезьке воєводство | ||||
| Столиця для | Злоторийський повіт і Ґміна Злотория | ||||
| Засновано | XII століття | ||||
| Магдебурзьке право | 1211 | ||||
| Площа | 11,51 км² | ||||
| Населення | 16539 (2011)[1] | ||||
| · густота | 1433 (2008[2]) осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 276 м | ||||
| Міста-побратими | Золінген, Пульсніц, Бучач | ||||
| Телефонний код | (48) 76 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | Białe (DZL),Czarne (WWL, LGU, LGT) | ||||
| GeoNames | 3080074 | ||||
| OSM | ↑451303 ·R (Злоторийський повіт, Landkreis Goldberg) | ||||
| SIMC | 0954219 | ||||
| Поштові індекси | 59-500 до 59-501 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | zlotoryja.pl | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
 Злотория у Вікісховищі | |||||
Злотори́я (пол. Złotoryja, нім. Goldberg) — місто в південно-західній Польщі, на річці Качава. Адміністративний центр Злоторийського повіту Нижньосілезького воєводства.
Географія[ред. | ред. код]
Злотория розташована:
- за географічним поділом — на межі Хойновської височини (пол. Wysoczyzną Chojnowską), яка є частиною Сілезько-Лужицької низовини (пол. Nizina Śląsko-Łużycka)
- за історико-етнографічним поділом — в Нижній Сілезії, північно-західній частині історичного і географічного регіону Сілезія;
- територіально — в західній частині Нижньосілезького воєводства.[3]
Історія[ред. | ред. код]
1211 року Злотория отримала міські права від Генрика Бородатого. 1504 року в місті було засновано школу; її творцем став Геронім Вільденберг, якого також звали Аурімонтанус (пол. Hieronim Wildenberg, Aurimontanus.) 1842 року місто ще частково було оточене мурами.[4] 1884 року відкрито залізничне сполучення з Легницею.[3]
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Залишки середньовічних мурів
- Ковальська башта
- Костел Різдва Пресвятої Діви Марії (пол. Kościół Narodzenia Najświętszej Maryi Panny)
- Костел пофранцисканський святої Ядвіги Анжуйської та монастир францисканців
- Костел святого Миколая (розташований на цвинтарі)
- Копальня золота «Аурелія»
- Міська ратуша
- Фонтани
Освіта[ред. | ред. код]
Діють різні навчальні заклади, зокрема:
- Гімназія імені Валентина Троцдндорфа
- Двомовна гімназія
- «Підставова школа № 1 імені Марії Конопницької»
- «Підставова школа № 3 імені Генрика Бородатого»[5]
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 7897 | 1445 | 5793 | 659 |
| Жінки | 8642 | 1370 | 5441 | 1831 |
| Разом | 16539 | 2815 | 11234 | 2490 |
Релігія[ред. | ред. код]
Є три парафії Римо-католицької церкви: Різдва Пресвятої Діви Марії, святої Ядвіги Сілезької, святого Йосифа.
Спорт[ред. | ред. код]
- Міський басейн (не діє)
- Міський стадіон (недавно реконструйований[7])
- Легкоатлетичний стадіон
- Спортивне та пневматичне стрільбища
- Спортивні зали,[8] зокрема Hala Sportowa «Tęcza» при Підставовій школі № 3
- Тенісні корти
Транспорт[ред. | ред. код]
Через місто пролягають воєводські автодороги № 328, № 363 і № 364. Також — залізниця № 284. Залізницю № 316 розібрали. Неподалік міста проходять дороги № 312 і № 342.
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Мімонь, Чехія, 9 травня 2000
Бучач, Україна, 26 липня 2000
Вестербург (Westerburg), Німеччина, 18 травня 2000- Пульзнітц (Pulsnitz), Німеччина, 2004[9]
- Магдебург, Німеччина
- Золінген, Німеччина
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ а б Historia miasta. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
- ↑ Złotagóra, także Złotorya… — S. 636.
- ↑ Szkolnictwo. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ ZŁOTORYJA. Rewolucja na stadionie Górnika
- ↑ [2]
- ↑ Miasta partnerskie. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- Złotagóra, także Złotorya // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 636. (пол.) — S. 636—637.
- Гольдберг [Архівовано 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Złotoryja |
- Biuletyn Informacji Publicznej Gminy Miejskiej Złotoryja [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- www.zlotoryja.pl [Архівовано 23 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Złotoryjski Portal Internetowy: Aktualności z miasta i okolicy [Архівовано 2 березня 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |