Калаверит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Калаверит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Clv[2]
Хімічна формула AuTe₂[1]
Nickel-Strunz 10 2.EA.10[3]
Ідентифікація
Сингонія моноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь Калаверас
CMNS: Калаверит у Вікісховищі

Калаверит (рос. калаверит; англ. calaverite; нім. Kalaverit m) — мінерал класу телуридів, дителурид золота координаційної будови.

Етимологія та історія[ред. | ред. код]

Калаверит вперше був знайдений в 1868 році німецько-американським хіміком та мінералогом Фрідріхом Августом Гентом (1820—1893) в «Шахті Станіслава» в Калаверас (округ, Каліфорнія) у США і описаний ним.[4] Названий за місцем знахідки.

На початковому етапі золотої лихоманки в Калгурлі в Західній Австралії в 1893 році велику кількість калавериту спочатку помилково прийняли за золото дурнів і викинули. Поклади корисних копалин використовували як будівельний матеріал, а також для закладення вибоїн і колій. Через кілька років природу мінералу було визначено, що призвело до другої золотої лихоманки 1896 року, яка включала розкопки на вулицях міста.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Формула: AuTe2.

Містить (%): Au — 43,59; Te — 56,41. Входить до складу золотоносних руд. Калаверит — незвичайний телурид золота, у якому приблизно 3 % золота замінено сріблом.

Блиск металічний.

Густина 9,3.

Твердість 3,5—5.

Зустрічається рідко.

Містить ізоморфну домішку Ag до 0,8 %.

Сингонія моноклінна.

Колір від латунно-жовтого до сріблясто-білого. Риса жовтувата до зелено-сірої.

Блиск металічний.

Дуже крихкий. Злом нерівний, напівраковистий. Непрозорий. Здатний відбивати промені (52—56 %).

Утворюється в гідротермальних золоторудних родовищах. Встановлений в колчеданних і золото-пірит-телуридних метасоматичних покладах (родовище Калгурлі, Австралія).

Супутні мінерали: алтаїт, колорадоїт, кренерит, рикардит та інші телуриди, а також арсенопірит, пірит, сфалерит, стибніт, тенантит, тетраедрит та інші сульфіди. Диморфний з кренеритом.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Загалом відомо близько 400 локацій знахідок мінералу. Зокрема, це штати Каліфорнія, Аляска, Арізона, Джорджія, Монтана, Невада, Нью-Мексико, Північна Кароліна, Південна Дакота, Юта, Вашингтон та Вісконсин (США). У Австрії — федеральна земля Зальцбург. У Швейцарії — муніципалітет Чевіо. Крім того, є родовища в Астралії, Чилі, Китаї, Фінляндії, Канаді та Росії.

Переробка і використання[ред. | ред. код]

Калаверит — важкозбагачуваний мінерал. Найраціональніший метод вилучення золота — пряме ціанування, після якого калаверит може дозбагачуватися флотацією.

Калаверит і сильваніт — основні телуридні руди золота, хоча назагал ці руди є другорядними джерелами золота.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. Friedrich August Genth: Contributions to mineralogy — e. Calaverite, a new mineral. In: American Journal of Science. 1868, 45, S. 314—316 (Volltext [Архівовано 28 січня 2017 у Wayback Machine.]).

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]