Кан-Темир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Кан-Темир (Кантемир, Кантимур) – один з беїв ногайського роду Мансур. Відзначився під час облоги Хотина у 1621 р., за що отримав від османського уряду титул емир-уль-умера. Після цього вирішив позбутися над собою влади кримського хана Мухаммед-Ґерая. Хан наказав калзі Шагін-Ґераю покарати повстанця, який переправився у Добруджу. Однак там зазнав поразки. Кан-Темир осадив Бахчисарай. Через нестачу провіанту пішов до Кафи, де з’єднався із силами Джанібек-Ґерая, який прибув з Туреччини. Мухаммед і Шагін утекли до козаків, прагнучи знайти собі союзників проти спільного ворога - Джанібек-Ґерая.

Скориставшись міжусобною боротьбою, Кан-Темир відновив розорений Шагін-Ґераєм юрт свого ногайського племені. За правління Інаєт-Ґерая військо калги Хусам-Ґерая винищили і пограбували ногайські поселення у районі Ак-Кермана. Однак ногайці підняли повстання і вбили калгу. Туреччина не могла довго терпіти повстання ногайців і безперервну ворожнечу з Кримським ханством. Тому за наказом султана Кан-Темир був удавлений у 1637 р.