Емір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Емір або амір (араб. امير‎, amīr, «вождь», «повелитель», «князь», «той, хто наказує, велить») — титул правителя або князя в деяких мусульманських країнах Азії й Африки, а також особа, що носить цей титул. Також уживається в значенні повелителя мусульман взагалі.

До появи ісламу емірами називалися полководці, потім — мусульманські правителі, які здійснювали державну і духовну владу (бухарський емір, емір Афганістану та інші).

Халіф Омар перший прийняв титул амір аль-мумінін (امیر المعمنین — ’amīr al-mu’minīn), тобто «повелитель віруючих». Пізніше перший міністр халіфату прийняв титул амір аль-умара (امیر المراع — ’amīr al-umarā’) — «повелитель повелителів», останній набув значення повновладного майордома.

Окрім Омейядів і Аббассидів титул амір аль-мумінін носився ще Фатимідами, Омейядами Іспанії і Альмохадами. Альморавіди і Мериніди прийняли інший титул — амір аль-муслімін (امیر المسلمین — ’amīr al-muslimīn) — «повелитель мусульман».

Титул еміра надається синам арабських монархів (наприклад, у Саудівській Аравії).

Емірами (амір аль-хаджі — «провідник паломників») називають також провідників великих груп паломників, що прямують до Мекки[1].

Персидський титул мірза є скороченим варіантом емір заде (перс. امیر زادح‎ — amir zâdah) — «еміра син».

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. С. 20

Джерела[ред.ред. код]

  • Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991.

Див. також[ред.ред. код]