Караш-Северін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Караш-Северін

Caraş-Severin
Actual Caras-Severin county CoA.png
Герб
Повіт Караш-Северін на мапі Румунії
Повіт Караш-Северін на мапі Румунії
Інші повіти Румунії
Центр Решица
Іст. регіон Трансильванія
Офіційна мова Румунська
Населення (2002)
 - повне 333 219
Площа
 - повна 8 514 км² км²
Часовий пояс GMT+2
Президент Anton Paulescu
Веб-сторінка [1]
Код ISO 3166-2 RO-CS

Кара́ш-Севері́н (рум. Caras-Severin), — повіт (жудець) на заході Румунії, у Банаті. Більша частину повіту займають Банатські гори, на стику Трансильванських Альп, Західних Румунських гір і гір Пояна-Руске. Площа 8,5 тис. км². Населення 333,2 тис. осіб (2002). Адміністративний центр — м. Решица.

Географія[ред.ред. код]

За площею є третім найбільшим повітом у Румунії після Сучавського й Тімішського. 67 % поверхні займають Південні Карпати: включаючи Банатські гори, Тарку-Годеану гори й Цернейські гори. Висоти гір: 600—1200 м. На заході повіту знаходяться пагорби, які є переходом з гір до Банатської рівнини.

Караш-Северін є повітом, у якому Дунай випливає на землі Румунії біля Базіаша. Інші річки: Тіміш (річка), Церна, Караш, Нера.

Землі Караш-Северину є надзвичайно красиві. Долини річок, гори, ліси й поселення складають чудові європейські ландшафти.

Демографія[ред.ред. код]

Повіт є частиною Дунай-Криж-Марош-Тиса єврорегіону. Щільність населення в 2002 році — 39 осіб/км².

В повіті проживає велика українська громада, що налічує десятки тисяч — нащадків запорізьких козаків з Задунайської Січі, що переселилися в Банат.

Національний склад населення

Народ Частка населення (2002), %
румуни 88.24 %
цигани 2.37 %
хорвати 1.88 %
німці 1.84 %
серби 1.82 %
угорці 1.74 %
українці 1.05 %
інші 1.06 %
Рік Населення повіту
1948 302,254
1956 327,787
1966 358,726
1977 385,577
1992 376,347
2002 333,219

Міста[ред.ред. код]

Господарство[ред.ред. код]

Повіт дає 2,7% валового промислового виробництва і 1,1% валового сільсько-господарського виробництва країни.

Чорна металургія і машинобудування (Решица, Оцелу-Рошу, Бокша), деревообробна (Карансебеш) і харчова промисловість. Видобування залізної (Окна-де Ф'єр) та мідної (Молдова-Нова) руди.

Посіви кукурудзи, пшениці, картоплі, льону-кучерявця. У передгір'ях — садівництво. Поголів'я (1971, в тис.): великої рогатої худоби 84, свиней 35, овець 269. За 40 км до заходу від Турну-Северіна бальнеологічний курорт Беїле-Еркулане, джерелами якого користувалися ще стародавні римляни.