Карел Гегер
| Карел Гегер | |
|---|---|
| чеськ. Karel Höger | |
 | |
| Дата народження | 17 червня 1909 |
| Місце народження | Královo Poled, Brno-Královo Poled, Брно, Землі Богемської Корони, Долитавщина, Австро-Угорщина[1][2][3] або Брно, Землі Богемської Корони, Долитавщина, Австро-Угорщина[4] |
| Дата смерті | 4 травня 1977 (67 років) |
| Місце смерті | Прага, Чехословаччина[5][2][4] |
| Поховання | Славін[d] і Вишеградський цвинтар[6] |
| Громадянство |
 Чехословаччина |
| Професія | актор |
| Alma mater | Státní český učitelský ústav v Brněd (1928)[7], Státní hudební a dramatická konzervatoř v Brněd (1932)[7], Masaryk University Faculty of Artsd (1933) і Brno Conservatoryd[4] |
| Роки активності | 1938 — 1976 |
| IMDb | ID 0405859 |
| Нагороди та премії | |
 Карел Гегер у Вікісховищі | |
Ка́рел Ге́гер (чеськ. Karel Höger; 17 червня 1909, Брно-Кралове Поле[8], Австро-Угорщина (нині Брно, Чехія) — 4 травня 1977, Прага, Чехословаччина) — чехословацький актор театру, кіно та телебачення. Заслужений артист Чехословаччини (1959), Народний артист Чехословаччини (1964).
Біографія[ред. | ред. код]
Карел Гегер народився 17 червня 1909 року в містечку Брно-Кралово Поле, на той час на території Австро-Угорщини (нині Чехія). Був тринадцятою дитиною в багатодітній родині робітника цегляного заводу. Разом з братами і сестрами грав у сімейному ляльковому театрі.
У 1928 році Гегер поступив на навчання в педагогічний інститут і надалі викладав в Ломніце і Тишнові. Вивчав драматичне мистецтво в консерваторії мистецтва Брно після чого був актором місцевого драматичного театру. З 1940 року — актор Празького Національного театру.
У 1938 році Карел Гегер дебютував як кіноактор у фільмі «На сто відсотків». Першу велику роль композитора Завіша зіграв в дуеті з Лідою Бааровою у стрічці «У тихі ночі» (1941). У перші роки в кіно виступав переважно в ролях «молодих героїв».
Під час Другої світової війни Гегер був залучений до антинацистського опору[9].
За час свої кінокар'єри Карел Гегер знявся у понад 100 кінофільмах. Серед найкращих його ролей — інженер Прокоп в гостросюжетному фільмі-антиутопії «Кракатит» (1948, режисер Отакар Вавра, за однойменним романом Карела Чапека), художник Аллеш у біографічній стрічці «Міколаш Алеш» (1951), король Вацлав IV у трилогії про Яна Гуса режисера Отакара Ваври — «Ян Гус» (1955), «Ян Жижка» (1956) і «Проти усіх» (1958); композитор Бедржих Сметана у фільмі «З мого життя» (1955), капітан Тума в серії детективів режисера Владимира Чеха — «105 відсотків алібі» (1959), «Де одного алібі замало» (1961), «Алібі на воді» (1965); архієпископ Арношт в комедії «Ніч на Карлштейне» (1973).
З 1945 по 1949 рік Гегер викладав у Празькій консерваторії, а в період з 1950 по 1952 і з 1959 по 1963 роки він був викладачем Празької Академії виконавських мистецтв (DAMU), а з 1951 року — на факультеті кіно і телебачення (FAMU) того ж вишу. У 1977 році він підписав Антихартію[10].
Карел Гегер володів м'яким, красивого тембру голосом; активно працював на радіо і телебаченні.
Помер Карел Гегер під час зйомок серіалу «Лікарня на околиці міста» 4 травня 1977 року. 14 грудня 1995 року одна з вулиць Брно-Кралово Поля була названа на честь актора[11].
Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1938 | ф | На сто відсотків | Na sto procent | |
| 1941 | ф | У тихі ночі | Za tichych noci | Герольд Завіш |
| 1941 | ф | Турбіна | Turbina | Арност |
| 1941 | ф | Дочка палія | Palicova dcera | Антонін Єдлічка |
| 1942 | ф | Габріела | Gabriela | Пйотр Тузан |
| 1942 | ф | Зачарована | Okouzlená | доктор Павел Хвойка |
| 1943 | ф | Блакитна вуаль | Modrý závoj | Роберт Голан |
| 1943 | ф | Чотирнадцята за столом | Ctrnáctý u stolu | Павел Чтрнакті |
| 1943 | ф | Танцюрист | Tanecnice | Саша Гольберг / Аренс |
| 1947 | ф | Мертвий між живими | Mrtvý mezi zivými | Їржі Фальта, посадовець |
| 1947 | ф | Тиждень в тихому будинку | Týden v tichém dome | доктор Лоукота |
| 1948 | ф | Кракатит | Krakatit | Прокоп |
| 1948 | ф | Повернення додому | Návrat domù | |
| 1952 | ф | Міколаш Алеш | Mikolás Ales | Міколаш Алеш |
| 1952 | ф | Наступ | Nástup | Трнец |
| 1953 | ф | Молоді роки | Mladá léta | Губка |
| 1953 | мф | Стародавні чеські оповідання | Staré povesti ceské | голос принца Неклана, озвучування |
| 1953 | тф | Дні і ночі | Dny a noci | оповідач, озвучування |
| 1954 | ф | Кафе на головній вулиці | Kavárna na hlavní tríde | Йозеф Кучера |
| 1954 | ф | Ян Гус | Jan Hus | імператор Вацлав IV |
| 1955 | ф | З мого життя | Z mého zivota | Бедржих Сметана |
| 1956 | ф | Життя поставлене на карту | Hra o zivot | |
| 1957 | ф | Подорож Гонзика | Honzíkova cesta | |
| 1957 | ф | Ян Жижка | Jan Zizka | Вацлав IV, чеський король |
| 1957 | ф | Школа батьків | Škola otců | Їндрих Пелікан |
| 1957 | ф | Юрашек | Jurásek | доктор Мражек |
| 1957 | ф | Dedecek automobil | оповідач, озвучування | |
| 1958 | мф | Свинопас | Pasácek vepru | оповідач, озвучування |
| 1958 | ф | Громадянин Брих | Obcan Brych | юрист Франтишек Брих |
| 1958 | ф | А ось і леви | Zde jsou lvi | Александр Стерба |
| 1959 | ф | Дуже давно | Cesta zpátky | Пастирик |
| 1959 | ф | 105% алібі | 105 % alibi | капітан Тума |
| 1960 | ф | Останнє повернення | Posledný návrat | |
| 1960 | ф | Серпнева неділя | Srpnová nedele | Альфред Морак |
| 1961 | ф | Весняне повітря | Jarní povetrí | Карел Стибор, батько |
| 1961 | ф | Де одного алібі мало | Kde alibi nestací | капітан Тума |
| 1961 | ф | Кожен гріш хороший | Kazdá koruna dobrá | художник |
| 1961 | ф | Півень лякає смерть | Kohout plasí smrt | Ервін Копал |
| 1961 | ф | Флоріан | Florián | |
| 1962 | ф | Факели | Pochodne | |
| 1962 | ф | Барон Мюнхгаузен | Baron Prásil | Сірано |
| 1962 | ф | Гаряче серце | Horoucí srdce | Ігнац Ян Гануш[cs] |
| 1963 | ф | Прекрасний похід | Spanilá jizda | кардинал Вінчестерський |
| 1963 | ф | Обличчя у вікні | Tvár v okne | доктор Дедик |
| 1964 | ф | Комедія з дверною ручкою | Komedie s Klikou | доктор Карел Янський |
| 1965 | ф | Алібі на воді | Alibi na vode | майор Тума |
| 1965 | ф | Золотий ранет | Zlatá reneta | бібліотекар Ян |
| 1966 | ф | Гола пастушка | Nahá pastýrka | доктор Лабурда |
| 1967 | ф | Чотири в колі | Ctyri v kruhu | капітан поліції |
| 1968 | ф | Діта Саксова | Dita Saxová | Готтлоб |
| 1968 | ф | Марафон | Maratón | маршал Павло Рибалко |
| 1968 | ф | Я, справедливість | Já, spravedlnost | доктор Герман |
| 1969 | ф | Честь і слава | Cest a sláva | Доновальський |
| 1970—1978 | с | Пан Тау | Pan Tau | оповідач |
| 1970 | ф | Командувати парадом буду я | Prehlídce velim já | |
| 1971 | ф | Уроки | Lekce | |
| 1971 | тф | Ромео і Джульєтта в старості | Romeo a Julie na konci listopadu | Карел Плугар |
| 1973 | ф | Весілля без кілець | Svatba bez prstýnku | Кунеш |
| 1974 | ф | Спроба вбивства | Pokus o vrazdu | доктор Троян |
| 1974 | ф | Ніч на Карлштейні | Noc na Karlstejne | архієпископ Арношт Пардубице |
| 1975 | тф | Скарб під Чорним голосом | Poklad pod Cernou hláskou | оповідач, озвучування |
| 1975 | тф | Листок в альбом | Lístek do památníku | Франтишек Калина |
| 1975 | ф | Викладачі поза класом | Profesori za skolou | |
| 1976 | ф | Майданчик | Hriste | Турна |
Нагороди[ред. | ред. код]
- 1952 — Державна премія ЧССР за театральну роботу
- 1959 — Заслужений артист ЧССР
- 1964 — Народний артист ЧССР
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Evidence zájmových osob StB
- ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ https://www.mza.cz/actapublica/matrika/detail/10360?image=216000010-000253-003381-000000-017566-000000-00-B01089-00300.jp2
- ↑ а б в Vědecká knihovna v Olomouci REGO
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ BillionGraves — 2011.
- ↑ а б https://encyklopedie.brna.cz/home-mmb/?acc=profil_osobnosti&load=109
- ↑ Matriční záznam o narození a křtu. Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 2 жовтня 2017.
- ↑ Stanislav Motl: Mraky nad Barrandovem, Rybka Publishers, Praha, 2006, str. 156, ISBN 80-86182-51-7.
- ↑ Anticharta: Za nové tvůrčí činy ve jménu socialismu a míru. Lidovky.cz (чеськ) . 8 січня 2007. Архів оригіналу за 2.10.2017. Процитовано 2.10.2017.
- ↑ Högrova ulice. Encyklopedie dějin města Brna. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 2 жовтня 2017.
Джерела[ред. | ред. код]
- ХЁГЕР, Гёгер, Карел // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1970. — Т. 2 : М — Я.— С. 816 (рос.)
- Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С. И. Юткевич Москва, Советская энциклопедия, 1987. — с. 465 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Карел Гегер на сайті IMDb (англ.)
|
