Карел Чапек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карел Чапек
Karel Čapek
Karel capek.jpg
Дата народження: 9 січня 1890(1890-01-09)
Місце народження: Малі Святоновиці, Богемія, Австро-Угорщина (зараз Чехія)
Дата смерті: 25 грудня 1938(1938-12-25) (48 років)
Місце смерті: Прага, Чехословаччина (зараз Чехія)
Національність: чех
Громадянство: Австро-Угорщина Австро-Угорщина,
Мова творів: чеська
Рід діяльності: прозаїк і драматург
Magnum opus: «Війна з саламандрами»

Ка́рел Ча́пек (чеськ. Karel Čapek; *9 січня 1890 — †25 грудня 1938) — чеський письменник, найвідоміші його твори: збірки оповідань та казок, роман «Війна з саламандрами», п'єси «Біла хвороба», «Мати», «З життя комах», «РУР». Вигадав та поширив назву «Робот».

Біографія[ред.ред. код]

Народився Карел в селі Малі Святоновиці на східному краї Богемії. Незабаром після його народження родина переїхала до фабричного містечка Упіце, де батько відкрив приватну хірургічну практику. Хлопчиком Карел часом супроводжував батька, коли той відвідував пацієнтів.

Мати була вельми емоційною жінкою, що навчила дітей сильним людським почуттям і взаєморозумінню. Карел мав сестру Олену, старшу за нього на чотири роки, яка написала книгу спогадів «Мої милі брати».

Брат Йозеф був на три роки старший за Карела. Вони нерідко працювали разом, наприклад редакторами в газетах. Ще 1915-го року, під враженням катастрофи «Титаніка», вони спільно видали першу книгу «Сяючі глибини», пізніше написали драму «З життя комах», яка висміювала людські вади. Йозеф був обдарованим живописцем, а також ілюстрував книжки Карела, особливо дитячі. Багато років вони жили в спільному будинку. Під час другої світової війни Йозеф загинув у фашистському концтаборі.

З 11 років Карел відвідував граматичну школу у Градці Краловому, тут він почав записувати свої перші нотатки, а також брав участь у нелегальній учнівській газеті. Останні два класи він закінчив вже у Брно, і у квітні 1904 року тижневик «Неділя» надрукував його перші публікації: дві поеми, що називались «Прості мотиви». Близько 1910 року родина перебралась до Праги; 1915-го року Карел закінчив філософський факультет Карлового університету в Празі, відвідавши тим часом Францію та Німеччину. На початку І Світової війни медична комісія визнає його непридатним до військової служби. Чи не це пізніше спонукало його до написання іронічної гуморески «Оповідь про втрачену ногу»?

Перша популярність приходить до нього під час праці в газетах «Національні Документи» та «Народна Газета». Він стає колумністом, пише про звичайні речі, не лише розважаючи читачів, але й примушуючи їх замислюватись над проблемами епохи. Чеська культура знаходилась тоді під потужним впливом значно розвинутішої німецької; вершини світової літературної досконалості уособлював так званий Празький круг німецькомовних письменників. Далеко не всі з них, проживаючи в Чехії, знали місцеву мову. Можна сказати, що саме в той період чеська культура боролась за право на існування, і у цій борні не завжди втримувалась у межах здорового глузду.

Творчість[ред.ред. код]

В творчості Карела Чапека можна виділити п'ять періодів. Перший почався близько 1910 року, коли він ще вчився в університеті. З 1917 р. він працює редактором у газеті «Narodní listy». Він з гордістю проголосив себе спадкоємцем видатного письменника Яна Неруди, в кріслі якого йому пощастило працювати. Його першою самостійною книгою була збірка новел «Божі муки». В тому ж році він видав другу збірку, «Болючі оповідки», в яких вилив почуття тривоги й невизначеності, спричинені і особистими, і соціальними проблемами, а також розмірковував над існуванням одвічно непізнаваних таємниць. Ще два твори цього періоду: драма «Грабіжник» і переклад вибраних французьких віршів, привезених з Парижу у 1912 році братом Йозефом. Зусиллями Карела Чапека було унаочнено нові тенденції французької літератури, внаслідок чого у 1920 році з'явилась збірка «Французька поезія нової доби».

Другий період почався, коли Чапек полишив газету «Narodni listy», після того, як звідти було звільнено його брата. Отримавши більше дозвілля, він, за його власними спогадами «від безробіття й безвиході», звернувся до утопічних тем. Його п'єси «Р.У.Р.» (чеськ. Rossumovi Univerzální Roboti, Розумні універсальні роботи), «Фабрика Абсолюту» та «Засіб Макропулюса», а також повість «Кракатит» змальовують соціальні наслідки негуманного застосування фантастичних винаходів. Перша п'єса «РУР», написана 1920-го року, а у 1923-му перекладена англійською мовою, створила абсолютно нове слово «робот», тобто розумну машину, яка мусить допомогти людині у тяжкій праці. Всі твори закінчувались катастрофами, що демонстрували марність винаходів. З 1921 р. Чапек працює редактором у газеті «Lidové noviny», а у 1925 — 33 рр. очолює чехословацький PEN-клуб.

Третій період: у 1929 році Карел Чапек написав чудові збірки дотепних історій, названих «Оповідання з одної кишені» та «Оповідання з другої кишені», які не лише захоплююче й доступно описують людські життєві історії, а й демонструють красу розмовної чеської мови. У ці часи письменник, в основному, працює в жанрах коротких газетних публікацій та газетних стовпців, що аналізують прості й зрозумілі речі з повсякденного життя. Наприклад, «Мав я пса й кішку». А цикл апокрифів, тобто неканонічних, навіть дещо єретичних переосмислень класичних релігійних та літературних сюжетів виховує з читача вдумливого самостійного співрозмовника.

Карел та Йозеф успадкували батькову пристрасть до садівництва. Отже, вони написали книгу «Рік садівника», де в гумористичній формі оспівали цю справу. Хоч фізична праця спричиняла Карелу біль у шиї, він любив вирощувати квіти й зелень, бо це давало йому улюблений відпочинок. Працюючи редактором «Народної Газети» (Lidove noviny), він видав два чудові дитячі твори. Надзвичайно популярними є «Дашенька чи життя щеняти» та «Дев'ять казок», що містять оригінальні чарівні оповідки і демонструють неосяжне багатство чеської мови.

П'ять книг мандрівних нотаток, написаних близько 70-ти років тому, дають нам живе зображення Великої Британії, Італії, Іспанії, Голландії, країн Північної Європи. Карел Чапек глибоко проникав у сутність характерів націй, так що ці описи й нині корисні для тих, хто наміряється відвідати ці краї.

1933-го року починається четвертий період творчості: протягом двох років Чапек написав три романи, присвячених поглибленому аналізу людської особистості: «Гордубал», «Метеор», «Звичайне життя».

П'ятий, останній етап його творчого життя, що настав 1935 року, тісно пов'язаний з громадсько-політичною ситуацією: наростає загроза фашизму й війни, особливо для Чехословаччини, що безпосередньо межує з Німеччиною. Карел Чапек виражає свої погляди у антифашистських творах: 1936-го року з'являється його славетний роман «Війна з саламандрами» Карел Чапек за роботою Письменник повертається до своїх вишуканих утопічних прийомів. Роман оповідає історію дивних розумних тварин, виявлених у водах південно-східних морів. Люди навчають їх мови, уміння працювати, а відтак уярмлюють в жорстоке рабство, як дешеву робочу силу. Розплата наступає, коли саламандр стає надто багато, і їх могутність потребує все більшого простору. Людство мусить або загинути, або знищити цю біду. Інші твори антифашистського спрямування — драми «Біла хвороба» та «Мати». Його остання робота, роман «Життя й творчість композитора Фолтина», присвячений висвітленню потворних рис мистецької богеми, лишився незавершеним.

Ліберальні політичні погляди Карела Чапека були визначені його тонкою душевною організацією, чуйністю, увагою до людей і активного протистоянням всім формам насильства. Він не співпрацював з комуністичною партією, і висловив своє ставлення до неї в короткій замітці Чому я не стаю комуністом. Він не міг ненавидіти будь-кого лише за те, що той — людина іншого суспільного класу, і саме за це політикани ненавиділи його.

Клуб інтелектуалів — друзі Карела Чапека по п'ятницях збирались у нього в садку. Щотижня там з'являлись такі відомі люди як Владислав Ванкура, Карел Полячек, Едуард Бас, Франьо Шрамек, а іноді навіть президент Томаш Масарик. Вони обговорювали інтелектуальні, політичні, а також і літературні проблеми.

Президент Чехословацької республіки Томаш Масарик і Карел Чапек були друзями. З 1925 р. вони часто зустрічались на вечірках, разом святкували, відпочивали на курорті й працювали. Завдяки трьом книгам, написаним Чапеком і відредагованим особисто Масариком, ми можемо багато взнати про першого чехословацького президента: «Розмови з TGM», «Нові розмови з TGM» та «Читання відносно TGM».

Карел Чапек створив багато творів дуже різних тем і жанрів, від дитячих казок до філософських детективів. Своїми короткими динамічними оповідками про видатні історичні постаті він запрошував вчитись на уроках і досвіді історії. Він був дуже уважним до людей, в тому числі й до читачів. Кожен викладач чи аматор може вивчати за його творами все багатство чеської мови. Він був дуже освіченим, і вважав за необхідне попередити людство про загрози неправильного застосування технологій, хоча тоді це й не було настільки розвинутим, як нині. Його драми мали на меті впевнити кожного щодо абсурдності воєн, і це стало його духовним заповітом.

Останні роки й дні[ред.ред. код]

Ще близько 1920 року Карел познайомився з акторкою Ольґою Шайнпфлюґовою, з якою вони одружились аж через 15 років. Побравшись у 1935 році, вони полишили Прагу й переїхали до приватного будинку в селі Стара Гута поблизу містечка Добріз. На жаль, їм судилося бути разом лиш три роки. В пам'ять про свого чоловіка Ольґа написала книгу «Чеський роман», в якій змалювала їх стосунки та спільне життя.

Кінематограф[ред.ред. код]

За мотивами його оповідань створено стрічку «В'язниця» (1994, ПК «Панорама», Київ) та мультфільм «Людина, яка вміла літати» (1968).

Твори[ред.ред. код]

Українські переклади[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3

Посилання[ред.ред. код]