Квасениця звичайна
| Квасениця звичайна | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Квасениця звичайна | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
Квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.) Місцева назва — лисичка, квасець.
Назва (Oxalis acetosella), походить від слів: «оксіс» (oxys) — «гострий», (acetosella) — «кисла».
Багаторічна трав'яниста рослина родини квасеницевих (6-12 см заввишки) з тонким розгалуженим повзучим кореневищем, вкритим м'ясистими лусочками.
Надземне стебло нерозвинуте, на кінцях кореневища розвиваються безлисті квітконосні пагони (стрілки) і пучки довгочерешкових трійчастих листків. Листочки їх оберненосерцеподібні, голі.
Квітконоси одноквіткові, трохи більші від листків. Квітки правильні, роздільнопелюсткові, оцвітина п'ятичленна, подвійна. Чашолистки ланцетні, зелені, пелюстки (12-15 мм завдовжки) білі з рожевими або ліловими жилками, рідко рожеві. Десять тичинок зрослися основами ниток. Маточка одна з п'ятьма стовпчиками, зав'язь верхня.
Плід — гола, зморшкувата, загострена коробочка (10 мм завдовжки і 5 мм завширшки), яка розтріскується на п'ять щілин.
Зміст |
Поширення [ред.]
Квасениця звичайна росте в листяних і мішаних лісах. Тіньолюбна рослина. Поширена і заготовляють на Поліссі, в західній частині правобережного Лісостепу. Цвіте у травні-червні.
Квасениця прямостояча [ред.]
Квасениця прямостояча (Oxalis stricta L.) Відрізняється від квасениці звичайної жовтими квітками і облистненими стеблами. Росте по всій Україні, звичайна, як бур'ян, у садах і городах, на лісокультурних площах і лісових розсадниках. Світлолюбна рослина.
Практичне використання [ред.]
Харчова, вітамінозна, медоносна і лікарська рослина.
У харчуванні [ред.]
В їжу вживають листки квасениці, які містить вітамін С (93-114 мг%), солі щавлевокислого калію, яблучну і фолієву кислоти. Вони мають приємний кислий смак, тому використовують їх як приправу до салатів; їх можна добавляти до перших і других страв. Листки, розтерті з цукром, дають корисний освіжаючий антицинготний напій, який служить протиотрутою при отруєннях ртуттю і миш'яком. Збір меду з квасениці незначний.
У медицині [ред.]
У народній медицині застосовують свіжі листки з квітучими стеблами як засіб для очищення крові, при розладах печінки і шлунка (печія, жовтяниця), при запаленні нирок, цинзі і як глистогінний засіб. Свіжі листки або сік вживають як сечогінний і ранозагоювальний засіб.
Може викликати отруєння великої рогатої худоби. Щавлевокислий кальцій, що міститься в листках, може знайти використання в текстильній промисловості як поновлювач фарб, при ситцедрукуванні, для фарбування шерсті.
Цікаві факти [ред.]
Якщо пересадити цю рослину разом з хвойною підстилкою в горщик, покрити склом і поставити вдома на вікно, то вона буде жити всю зиму[1]. Можна рослину відкопати і взимку з-під снігу.
Примітки [ред.]
- ↑ (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)
Джерела [ред.]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979
|
|
Цю статтю потрібно вікіфікувати, щоб привести її вигляд до стандартів Вікіпедії. (січень 2013) |

