Квасениця звичайна

Квасениця звичайна
Квасениця звичайна
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae) Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta) Клас: Дводольні (Magnoliopsida) Порядок: Oxalidales Родина: Квасеницеві (Oxalidaceae) Рід: Oxalis Вид: Квасениця звичайна

Квасениця звичайна (Oxalis acetosella L.) Місцева назва — лисичка, квасець.

Назва (Oxalis acetosella), походить від слів: «оксіс» (oxys) — «гострий», (acetosella) — «кисла».

Багаторічна трав'яниста рослина родини квасеницевих (6-12 см заввишки) з тонким розгалуженим повзучим кореневищем, вкритим м'ясистими лусочками.

Надземне стебло нерозвинуте, на кінцях кореневища розвиваються безлисті квітконосні пагони (стрілки) і пучки довгочерешкових трійчастих листків. Листочки їх оберненосерцеподібні, голі.

Квітконоси одноквіткові, трохи більші від листків. Квітки правильні, роздільнопелюсткові, оцвітина п'ятичленна, подвійна. Чашолистки ланцетні, зелені, пелюстки (12-15 мм завдовжки) білі з рожевими або ліловими жилками, рідко рожеві. Десять тичинок зрослися основами ниток. Маточка одна з п'ятьма стовпчиками, зав'язь верхня.

Плід — гола, зморшкувата, загострена коробочка (10 мм завдовжки і 5 мм завширшки), яка розтріскується на п'ять щілин.

Поширення

Квасениця звичайна росте в листяних і мішаних лісах. Тіньолюбна рослина. Поширена і заготовляють на Поліссі, в західній частині правобережного Лісостепу. Цвіте у травні-червні.

Квасениця звичайна

Квасениця прямостояча

Квасениця прямостояча (Oxalis stricta L.) Відрізняється від квасениці звичайної жовтими квітками і облистненими стеблами. Росте по всій Україні, звичайна, як бур'ян, у садах і городах, на лісокультурних площах і лісових розсадниках. Світлолюбна рослина.

Практичне використання

Харчова, вітамінозна, медоносна і лікарська рослина.

Квасениця

У харчуванні

В їжу вживають листки квасениці, які містить вітамін С (93-114 мг%), солі щавлевокислого калію, яблучну і фолієву кислоти. Вони мають приємний кислий смак, тому використовують їх як приправу до салатів; їх можна добавляти до перших і других страв. Листки, розтерті з цукром, дають корисний освіжаючий антицинготний напій, який служить протиотрутою при отруєннях ртуттю і миш'яком. Збір меду з квасениці незначний.

У медицині

У народній медицині застосовують свіжі листки з квітучими стеблами як засіб для очищення крові, при розладах печінки і шлунка (печія, жовтяниця), при запаленні нирок, цинзі і як глистогінний засіб. Свіжі листки або сік вживають як сечогінний і ранозагоювальний засіб.

Може викликати отруєння великої рогатої худоби. Щавлевокислий кальцій, що міститься в листках, може знайти використання в текстильній промисловості як поновлювач фарб, при ситцедрукуванні, для фарбування шерсті.

Цікаві факти

Якщо пересадити цю рослину разом з хвойною підстилкою в горщик, покрити склом і поставити вдома на вікно, то вона буде жити всю зиму. Можна рослину відкопати і взимку з-під снігу.

Див. також

• Щавель
• Очиток їдкий
• Список дикорослих корисних рослин України

Література

• В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)

Джерела

• Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979