Очиток їдкий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Очиток їдкий
Sedum acre bluete.jpeg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Ломикаменецвіті (Saxifragales)
Родина: Crassulaceae
Підродина: Sedoideae
Рід: Sedum
Вид: Очиток їдкий
Біноміальна назва
Sedum acre
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Sedum acre
EOL: 585418
IPNI: 274996-1
ITIS logo.jpg ITIS: 24105
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 23028
Logo-ThePlantList.png The Plant List: kew-2483146
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Sedum acre

Очи́ток їдки́й, заяча капуста (Sedum acre L.) Місцеві назва — молодило, заяча капуста, рум'янило тощо. З родини товстолистих — Crassulaceae.

«Sedum» з латини означає «сидячий».

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Морфологія

Невелика (5 — 15 см заввишки) багаторічна соковита рослина з повзучим розгалуженим кореневищем і короткими тонкими корінцями.

Стебла численні, квітконосні — висхідні; без квіток — часто лежачі.

Листки дрібні (2,5 мм завдовжки, 2—3,5 мм завширшки), м'ясисті, яйцеподібні, зверху опуклі, розташовані черепичасто в п'ять-шість рядів на безквіткових гілочках.

На квітконосних пагонах листки розташовані рідше. Квітки майже сидячі, звичайно зібрані в розгалужені суцвіття, які складаються з трьох — п'яти колосоподібних гілочок, часом квітки поодинокі, на кінцях гілочок. Квітки середніх розмірів, оцвітина подвійна. Чашечка світло-зелена або жовтувата з п'ятьма довгасто-яйцеподібними чашолистками (2—3 мм завдовжки). Віночок золотисто-жовтий з п'яти вільних пелюсток, у 2—3 рази більших за чашечку. Тичинок 10. Вони трохи коротші від пелюсток. Маточок п'ять, зав'язь верхня, одногнізда.

Плоди — збірні листянки, що зірчасто розходяться, одногнізді, ланцетні, блідо-зелені, вільні або зрослі при основі. Насіння дрібне, світло-коричневе, довгасте, з одного кінця звужене.

Очиток їдкий росте в соснових лісах, на дюнах, на пісках. Світлолюбна рослина. Поширена по всій Україні. Заготовляють його в районах поширення. Цвіте у травні — липні.

Практичне використання[ред.ред. код]

Квітка
Стебло
Рослини з бутонами

Медоносна, лікарська, отруйна й декоративна рослина.

У бджолярстві[ред.ред. код]

Очиток їдкий добрий літній медонос, що дає підтримуючий взяток. Він цінний тим, що, незважаючи на посуху, виділяє досить багато нектару, який добре збирають бджоли. Медопродуктивність — до 35 кг/га. Пилконос. Мед з очитка їдкого золотисто-жовтого кольору і належить до медів вищого гатунку.

Очиток звичайний — добрий осінній медонос. За період з 1 по 15 вересня кожна бджолосім'я може взяти 810 кг меду (за вісім льотних днів). Мед, зібраний з очитка звичайного, смачний, з приємним запахом, світло-жовтий, взимку в стільниках не кристалізується і добре споживається бджолами. Поряд з іншими медоносами очиток звичайний дає поживу бджолам і восени, внаслідок чого вони поповнюють свої зимові запаси меду.

Декоративне використання[ред.ред. код]

Як декоративну килимову рослину його висаджують на рабатках, клумбах, у бордюрах; використовують для оформлення кам'яних гірок.

Молодило і заяча капуста добре ростуть у кімнаті в компанії з американськими кактусами, агавами і африканським алое[1].

У медицині[ред.ред. код]

У народній медицині здавна використовують траву очитка їдкого як проносний, блювотний, протималярійний, сечогінний і протицинготний засіб. Крім того, його застосовують від недокрів'я, епілепсії, водянки, для посилення перистальтики кишечника. Найчастіше очиток їдкий використовують зовнішньо від різних нашкірних хвороб, опіків, наривів, для виведення бородавок. Есенція з свіжих квітучих рослин використовується в гомеопатії від геморою.

У науковій медицині очиток їдкий не використовують, але вивчення цієї рослина триває. Вже виділено кристалічний алкалоїд седамін і встановлено, що препарати очитка їдкого діють як збуджуючий і тонізуючий засіб.

Хімічний склад[ред.ред. код]

У листках і стеблі містяться алкалоїди (до 3%), цукор, віск, дубильні речовини, яблучна, щавелева, бурштинова й молочна кислоти, вітамін С (75 мг %) . Є вказівки на наявність в очитку нікотину.

Очиток їдкий поїдається тільки козами, для решти тварин він отруйний.

Збирання, переробка та зберігання[ред.ред. код]

Збирають всю надземну частину очитка їдкого. В зелених частинах рослина міститься дуже їдкий сік, що викликає запалення шкіри і пухирі, а в невеликих дозах почервоніння шкіри, тому під час збирання й роботи з ним слід вживати запобіжних заходів. Сушать траву на вільному повітрі, в тіні, в добре провітрюваних приміщеннях, на горищах.

Примітки[ред.ред. код]

  1. (рос.) Верзилин Николай Михайлович По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.
Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до теми