Щириця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Щириця
Amaranthus caudatus
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Покритонасінні (Magnoliophyta)
- Еудікоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Амарантові (Amaranthaceae)
Рід: Щириця (Amaranthus)
L. 1753
Синоніми
Acanthochiton Torr.

Acnida L.
Amblogyna Raf.
Euxolus Raf.
Goerziella Urb.
Mengea Schauer
Montelia A.Gray
Sarratia Moq.

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Amaranthus
ITIS logo.jpg ITIS: 20715
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3564
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Amaranthus

Щириця (щариця) або амарант (Amaranthus) — рід трав'янистих однорічних рослин родини Амарантові. Відомо 55 видів; в Україні — 9, бур'яни: Щириця звичайна (A. retroflexus) — бур'ян переважно просапних культур; Щириця лободовидна (A. blitum) — бур'ян городів, садів; Щириця біла (A. albus) росте на узбіччях доріг, насипів; Щириця розлога (А-нт розлогий) (A. oesberg) Однорічна красива рослина, висотою 70-80 см. Період цвітіння 8 тижнів. Суцвіття довгі червоного кольору. Характеризується лікувальними і вітамінними властивостями.

Щириця є перспективною білковою культурою: урожайність її сягає 60 ц/га; білок за амінокислотним складом унікальний — він містить до 35 % незамінних амінокислот; лізину в ній у 3-3,5 рази більше, ніж у білку пшениці; жирнокислотний склад близький до складу обліпихової олії; щириця багата на вітаміни, серед мінеральних речовин щириці є такі важливі мікроелементи, як кремній, цинк, мідь, магній.[1] Продукти із щирицею здатні зменшувати токсичний ефект радіоактивного опромінення організму.[2]

Примітки [ред.]

  1. Дробот, В. И. Использование нетрадиционного сырья в хлебопекарной промышленности / В. И Дробот. – К .: Урожай, 1988. – 150 с.
  2. Дейниченко Г.В., Рябушко В.І., Голуб М.О., Крамаренко Д.П., Своєволіна Г.В. Використання білкових гідролізатів у технологіях функціональних хлібобулочних виробів // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Науковий журнал. — № 1(41)’2009

Див. також [ред.]

Література [ред.]