Книшівка (Миргородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Книшівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Миргородський район
Громада Великобудищанська сільська громада
Облікова картка Книшівка 
Основні дані
Засноване 1693
Населення 827
Площа 4,277 км²
Густота населення 193,36 осіб/км²
Поштовий індекс 37322
Телефонний код +380 5354
Географічні дані
Географічні координати 50°24′14″ пн. ш. 34°07′29″ сх. д. / 50.40389° пн. ш. 34.12472° сх. д. / 50.40389; 34.12472Координати: 50°24′14″ пн. ш. 34°07′29″ сх. д. / 50.40389° пн. ш. 34.12472° сх. д. / 50.40389; 34.12472
Середня висота
над рівнем моря
174 м
Водойми р. Псел
Місцева влада
Адреса ради 37322, с. Книшівка, вул. С. Ільченка, 2
Карта
Книшівка. Карта розташування: Україна
Книшівка
Книшівка
Книшівка. Карта розташування: Полтавська область
Книшівка
Книшівка
Мапа
Мапа

CMNS: Книшівка у Вікісховищі

Книші́вка — село в Україні, Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 827 осіб. Входить до складу Великобудищанської сільської громади. До 2019 року орган місцевого самоврядування — Книшівська сільська рада.

Після ліквідації Гадяцького району у липні 2020 року увійшло до Миргородського району.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Село Книшівка розташоване на правому березі річки Псел, вище за течією на відстані 1.5 км розташоване село Дучинці, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Броварки, на протилежному березі село Веприк. Поблизу села знаходиться Книшівське городище скіфськіх часів.

Історія[ред. | ред. код]

на західній околиці села — городище скіфського часу

Населений пункт під назвою Книшовка (Knyszowka) згадується на карті Боплана,(приблизно 1648 рік). Відтак, село було засновано задовго до 1648 року, наприклад 1600 року. Імовірно, назва села походить від прізвиська засновника - Книша. В свою чергу, прізвисько Книш походить від назви страви - книш.

  • За даними на 1859 рік у власницькому та козацькому селі Гадяцького повіту Полтавської губернії, мешкало 1068 осіб (538 чоловічої статі та 530 — жіночої), налічувалось 131 дворове господарство, існувала православна церква[2].
  • Станом на 1900 рік село було центром окремої, Книшівської волості[3].
  • Село постраждало внаслідок голоду 1922-1923рр. геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1932-1933 та 1946–1947 роках. У 2016 р. з ініціативи місцевого священника Романа Височанського відкрито сільський музей, коштом релігійної громади УПЦ встановлено кам'яний хрест жертвам голодоморів. А у 2017 за його поданням та матеріальним і фінансовим внеском завершена реконструкція фонтану.

Релігія[ред. | ред. код]

Свято-Троїцький храм УПЦ збудований 2011 р. старанням ієрея Романа Височанського з участю Петра Яківця та його сина Віталія Яківця і ще одного мецената Сергія Щербака.Земельну ділянку під будівництво сільська рада відмовилася виділити, зіслалися у усній формі на археологічну цінність земель в населеному пункті. Свій зруйнований часом будинок з присадибною ділянкою для потреб релігійної громади УПЦ подарувала Горкун Феодосія Коновнівна, яка на той час проживала у Гадяцькому геріатричному будинку.

Постаті[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 458)
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900