Князівство Болгарія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Князівство Болгарія
Княжество България

залежна держава в складі Османської імперії
Coat of Arms of the Emperor of Bulgaria (by Conrad Grünenberg).png
 
Ottoman flag.svg
1878 — 1908


Flag of Bulgaria.svg
Flag of Bulgaria.svg Coat of Arms of Bulgaria (1881-1927).png
Прапор Герб
Principality of Bulgaria (1890).svg
Карта Болгарського князівства; з 1885 Східна Румелія входить до складу Болгарського князівства
Столиця Софія
Мова(и) болгарська
Релігія православ'я
Форма правління конституційна монархія
Царі
 - 1879–1886
- 1886–1908
Александр
Фердинанд I
Прем'єр-міністри
 - 1879
- 1908
Тодор Бурмов (перший)
Александр Малінов (останній)
Історія
 - Сан-Стефанський договір 3 беоезня 1878
 - Берлінський трактат 13 липня 1878
 - Об'єднання Болгарії 6 вересня 1885
 - Підняття царства 5 жовтня 1908
Валюта Болгарський лев

Під назвою Князівство Болгарія (болг. Княжество България) в історіографії відомо Болгарську держава від отримання автономії в межах Османської імперії в 1878 році до проголошення незалежності в 1908 році. Являло собою конституційну монархію (Тирновська конституція 1879 з необхідними поправками). Глава держави — князь. Царююча династія — у 1878-1885 Баттенберги, потім Саксен-Кобург-Готська династія. Передбачалося колективне регентство у разі недієздатності князя (царя).

Історія[ред.ред. код]

Біля витоків Третьої Болгарської держави стояла російська окупаційна адміністрація, що управляла Болгарією після російсько-турецької війни 1877-1878, яка звільнила країну. Остаточно кордони нової держави були визначені Берлінським конгресом, що сильно урізав звільнену Болгарію на користь Османської імперії. У 1879 році була прийнята Великим народним зібранням Тирновська конституція. Після зміщення князя Александра Баттенберга в 1885 році і міжцарів'я на престол вступив пронімецький правитель Фердинанд I. У цьому ж році Болгарія фактично анексувала Східну Румелію.

Під час чергового послаблення Османської імперії, що втратила на користь Австро-Угорщини Боснію і Герцеговину, болгарський князь Фердинанд I Кобургський проголосив 22 вересня 1908 року себе царем. Прийняття титулу царя означало повну юридичну незалежність від Османської імперії, повний суверенітет над Східною Румелією і претензії на гегемонію на Балканах. При Фердинанді були внесені поправки до конституції, що розширили повноваження царя і обмежили прийняті в 1879 році демократичні норми.


Історія Це незавершена стаття з історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.