Користувач:Alex Blokha/Події згадані в Вікіпедії/1772
100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед
Назва:Холмська губернія
-Знайдено: + Після першого поділу Польщі 1772 X. е. була спершу поділена (за Польщею залишилась півн. частина з м. Холмом, а півд. перейшла під Австрію). З 1807 вся X. е. увійшла до Варшавського князівства, з 1815 до Королівства Поль.; відтоді зазнала сильного полонізаційного впливу (див. Холмщина). З 1807 X. е. належала до Гал. Митрополії; з 1830 підлягала безпосередньо Ватиканові. За єп. Ф. Ціхановського (1810-28) число укр.-кат. парафій зменшилося зі 317 до 278. Росія робила натиск на його наступника Ф. Шимборського (1828 -- 51), домагаючися переходу на православіе, на що він не погодився, зате погоджувався очистити обряд від латинізмів. Згодом X. е. очолював І. Тарашкевич, якому рос. влада дала дорадника-москвофіла І. Потія. 1863 номінатом став єп. І. Калінський (1863 -- 66), який, виявив себе полонофілом і чинив опір вимогам референта від рел. справ у Варшаві кн. Черкаського, який вимагав очищення уніятського обряду. Тоді рос. влада його усунула і на адміністратора X. е. призначила москвофіла Й. Войціцького (1866 -- 68), який провадив пророс. політику і запрошував на Холмщину священиків ЗІ Галичини (між ними був і майбутній адміністратор X. е. М. Попель). Тому, що Ватикан не визнав Войціцького, рос. влада погодилася на нового єп., і ним став канонік зі Львова М. Куземський (1868 -- 71). Він хотів очистити обряд від латинських впливів, але рівночасно лишився вірний Римові. Через труднощі, які йому чинив царський уряд він був змушений повернутися до Львова.
Назва:Червона Русь
-Знайдено: + Черво́на Русь — історична назва Галичини, вживана в писемних джерелах, переважно польських, у XVI — XVIII століттях для визначення колишнього Галицького князівства (за адміністративним поділом у XV — XVIII століттях — Руське і Белзьке воєводства Польського королівства). Інколи цю назву поширювано і на східні українські землі. Після 1772 року для Червоної Руси австрійською владою офіційно була вживана назва Галичина й Володимирія (Галіція й Лодомерія), подеколи (в науці і публіцистиці) вживалася й далі назва Червона Русь. З 1920 року польська влада дала Галичині штучну назву Східна Малопольща (Malopolska Wschodnia). Деякі польські публіцисти вживали назву Червенська земля.
Назва:Чесанів
-Знайдено: + Чесанів (Цєшанув), м. в Надсянській низовині, на Тарногородському пласкогір'ї; 2 000 меш. Міське право дістав 1655. З 1772 належав до Австрії і був осідком пов.; за поль. влади занепав. Тепер у Перемиському воєводстві. 1930 українці становили в Чесанівському пов. 53% всього населення (36% поляки і латинники, 10% євреї).
Назва:Яворів
-Знайдено: + Я́ворів, місто, районний центр Львівської області над річкою Шкло (притока Сяну); Населення приблизно 8,900 (1968) і 13,500 (2001). Перша письмова згадка 1376; В 1569р. місто одержало маґдебурзьке право, до 1772 торговоремісничий центр (шевство) на шляху Львів — Ярослав. Братство з кін. 16 ст. За підтримку Б. Хмельницького (1648) десяток горожан було страчено, а на місто накладено контрибуцію. У другій половині 17 ст. Яворів був фортифікованим містом, в якому часто перебував король Ян Собєський. З 1772 Яворів одержав статус вільного міста, до якого напливали німецькі колоністи, які тут заснували різні підприємства. В 19 ст. аж до 1939 — повітове місто. З 1908 у Яворові діяла українська приватна гімназія «Рідної Школи». Завод «Металопластмас», «Явір», деревообробна, харчова і мебльова промисловість, школа мистецтва обробки дерева. Дерев'яні Успенська церква (17 ст.) і церква Різдва Пресвятої Богородиці з дзвіницею (1760р.), архітектурні пам'ятки; іст.-етногр. музей «Яворівщина» (з 1931, засновник М. Фільц). У Яворові працював етнограф Йосиф Лозинський. Місце народження письменника Осипа Маковея.
Назва:Троїцький собор у Новомосковську
-Знайдено: + Троїцький собор у Новомосковську, кол. запор. м. — Новоселиці, споруджений у 1772 — 81 нар. майстром Я. Погребняком. Фундаторами Т. с. були старшини (кошовий І. Чепіга, А. Головатий), козаки-січовики, соборний староста М. Петренко й ін. Будівля являє собою дев'ятибанну симетричну композицію, з найвищою банею посередині (бл. 65 м.), чотирма дещо нижчими на чотири сторони світу і чотирма ще нижчими між ними. Має три престоли: Святої Трійці, апостолів Петра і Павла та Трьох Святителів.
Зобр:1шт.
Назва:Східна Галичина
-Знайдено: + Східна Галичина — напівофіційна назва східної, переважно українцями заселеної, частини «Королівства Галичини та Лодомерії» у межах Австрії 1772—1918 рр., на відміну від Західної Галичини, заселеної поляками.
Назва:Лемківщина
Підзаголовок:==Історія==
Знайдено: + На думку деяких дослідників, давніми предками лемків було слов'янське плем'я білі хорвати, що заселяло район Карпатських гір в 7-10 ст. У середньовічні часи територія Лемківщини входила до складу Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Згодом землі Пд. Л. були захоплені Угорщиною, аз 1340-х рр. вся Лемківщина була включена Казимиром III Великим у склад Польщі, де перебувала до 1772. Східна частина Лемківщини творила Сяніцьку землю у складі Руського воєводства, західна належала до Краківського воєводства. В 14-16 ст. територія Лемківщини, була в абсолютній більшості заселена українцями. До кінця 16 ст. сформувалася сучасна лемківська говірка (діалект української мови) і закріпилася в тих межах, які проіснували до 1946. У церковному відношенні Лемківщина належала до Перемиської єпархії, а більшість населення були греко-католиками. Віддалене розміщення краю, відсутність українських міст і національної інтелігенції зумовили слабкий національно-культурний зв'язок між Лемківщиною та іншими українськими етнічними землями (перш за все Галичиною та Наддніпрянською Україною), утруднювало поширення українських національно-політичних течій. На поч. 20 ст. провідною течією у суспільно-політичному житті Лемківщині було москвофільство, ідеї якого поширювали переважно місцеві православні священики. Український національний рух почав розвиватися з кінця 19 - поч. 20 ст. Основними його осередками стали міста Новий Санч і Сянік.
Зобр:3шт.
Назва:Верховина
Підзаголовок:==Історія==
Знайдено: + У 1772 році в результатi першого поділу Польщi між Росією, Прусією та Австрiєю, землi теперiшнього Верховинського району увiйшли до Австрiї.
Назва:Калуш
Підзаголовок:==Історія==
Знайдено: + За першим поділом Польщі 1772 р. Калуш відходить до Австрії, а коли Австрійсько-Угорська монархія розпалася і створилася Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР), громадяни Калуша встановили міську адміністрацію ЗУНР.
Назва:Биковен
Підзаголовок:== Свідчення ==
Знайдено: + Особливо зацікавився дослідженням цього феномену парох о. Петро Білинський. Він досліджував Биковен наприкінці ХІХ ст. Він пише, спираючись на презентаційну грамоту пароха пароха села Біла з 1772 року і розповіді людей, що через поля того села ішов вишневецький шлях. Частину білецький піль названо - "Бикові" або "Бикове". У назві "Биковин" зберігся, мабуть, залишок по місцевості Биковен, яка колись там існувала. Бикове лежить 6 км на північ від Тернополя і 2 км на північний схід від Білої. На топографічних картах тієї назви не подають, а пишуть на тому місці - "Волова долина" і "Волова гора".
100 тому - 50 тому - 10 тому - Попередня - Про проект - Наступна - 10 вперед - 50 вперед - 100 вперед
Роки, згадані у Вікіпедії