Галицьке князівство
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
Галицьке князівство – південно-західне руське князівство династії Рюриковичів на території сучасної Галичини з центром у місті Галич.
Зміст |
[ред.] Короткі відомості
Князівство займало північно-східні схили Карпатських гір, верхів’я Дністра, Пруту й Серету, на півдні його територія доходила до Чорного моря й Дунаю.
Наприкінці 10 століття за Володимира Святославича Галицька земля увійшла до складу Київської Русі. Головними містами її були Галич, Перемишль, Звенигород і Теребовля.
Економічному зростанню Галицької землі сприяли природні умови, приплив населення з Придніпров’я, віддаленість від степів, де кочували половецькі орди, зростання торговельних зв’язків з іншими руськими землями, західними і південними слов’янами, Західною Європою, Візантією. У Галицькому князівстві рано почали розвиватися феодальні відносини і склалась особливо сильна боярська верхівка.
З 1084 року Галицька земля, де князювали правнуки Ярослава Мудрого — Рюрик, Володар і Василько Ростиславичі, відокремилася від Києва. Спочатку вона була роздроблена на кілька князівств, але Володимирко Володарович 1144 р. об’єднав їх в одне князівство зі столицею у Галичі.
Галицьке князівство досягло найбільшої могутності за князювання Ярослава Осмомисла (1152-1187), який вів запеклу боротьбу проти боярства. Після смерті Ярослава настали занепад князівської влади і ослаблення впливу Галицького князівства. З цього скористалися угорські королі, які 1188 року захопили Галич. Проти іноземних загарбників спалахнуло Галицьке повстання 1189 року. У 1189-1199 роках у Галичі правив Володимир Ярославович, син Осмомисла.
В 1199 році волинський князь Роман Мстиславич оволодів Галицьким князівством і об’єднав його з Волинським в єдине Галицько-Волинське князівство.
[ред.] Правителі Галицького князівства
У списку подані князі і правителі Галича починаючи від 1141 року, коли виникло удільне Галицьке князівство, до 1349 року, коли воно було ліквідоване. До списку також включені князі Галицько-Волинського князівства, чий престол знаходився у Галичі чи містах Галичини.
| Галицькі князі (за М. Грушевським) | ||
|---|---|---|
| Князь | Роки | Примітки |
| Володимирко Володарович | 1141—1153 | син Володаря (IX) |
| Ярослав I Осмомисл | 1153—1187 | син Володимирка (X) |
| Олег Ярославич | 1187 | син Ярослава (XI) |
| Володимир Ярославич | 1187—1188 | син Ярослава (XI) |
| Роман Мстиславич | 1188—1189 | князь волинський (XII) |
| Володимир Ярославич | 1189—1199 | (X), вдруге |
| Роман Мстиславич | 1199—1205 | вдруге |
| Данило I | 1205—1206 | |
| Володимир Ігорович | 1206—1208 | (X) з чернігівських князів |
| Роман Ігорович | 1208—1209 | брат Володимира (X) |
| Ростислав Рюрикович | 1210 | (XII), син Рюрика київського |
| Роман Ігорович | 1210 | (X), вдруге |
| Володимир Ігорович | 1210—1211 | (X), вдруге |
| Данило I | 1211—1212 | (XII), вдруге |
| Мстислав I Німий | 1212—1213 | (XI), з князів волинських |
| Володислав Кормильчич | 1213—1214 | боярин галицький |
| Коломан II | 1214—1219 | королевич угорський |
| Мстислав II Удатний | 1219 | (XI), з князів києво-смоленських |
| Коломан II | 1219—1221? | вдруге |
| Мстислав II Удатний | 1221?—1228 | (XI), вдруге |
| Андрій ІІІ | 1228—1230 | королевич угорський |
| Данило I | 1230—1232 | (XII), втретє |
| Андрій ІІІ | 1232—1233 | королевич угорський, вдруге |
| Данило I | 1233 — 1235 | (XII), вчетверте |
| Михайло Михайлович | 1236 | син Михайла (XII), з князів чернігівських |
| Ростислав Михайлович | 1236—1238 | син Михайла (XI), з князів чернігівських |
| Данило I | 1238—1264 | (XII), вп'яте |
| Шварно Данилович | 1264—1269 | син Данила, співправитель князя Льва I Даниловича |
| Лев I Данилович | 1264—1301? | (XIII) син Данила I |
| Юрій I Львович | 1301?—1308? | (XIV), син Льва I (XIII) |
| Лев II Юрійович | 1308—1323 | (XV), син Юрія I (XIV) |
| Володимир Львович | 1323—1325 | син Льва II (XV) |
| Юрій II Болеслав | 1325—1340 | (XVI), з князів мазовецьких |
| Любарт-Дмитро | 1340—1349 | з князів литовських |
[ред.] Див. також
[ред.] Джерела та література
- Крип'якевич І. П. Історія України/відп. редактори Ф. П. Шевченко, Б. З. Якимович — Львів: Світ, 1990. —520 с./(«Пам'ятки історичної думки України»)
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях.-Луцьк: Вежа, 2000.
- Радянська енциклопедія історії України.- Київ, 1969.- т.1.
.svg){kind=small}
