Користувач:RealRuzik5/Чернетка
| Курильські війни | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Збройні Сили Республіки Тісіма Ретто Національна Поліція Республіки Тісіма Ретто Сили Спеціальних Операцій Республіки Тісіма Ретто Національна Гвардія Республіки Тісіма Ретто Національні Повітряні Сили Республіки Тісіма Ретто Японський Добровольчий Батальйон |
 Російська Федерація
| ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Рійота Накамура
|
Володимир Путін
| ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 4,700 повстанців |
2,000 військових, прикордонників, силовиків 200 поліцейських і охоронців об'єктів | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 97 загиблих 111 поранених 2 знищених БМП-2 1 знищений БМД-1 |
246 загиблих 135 поранених 138 полонених 1 знищений Т-54 2 знищених БМП-1 2 знищені вантажівки 1 знищений Мі-8 1 знищений БМ "Тигр" 1 знищений МТ-12 "Рапіра" 1 втрачений БМП-1 (трофей повстанців) 1 втрачений БМ "Тигр" (трофей повстанців) 1 втрачений Мі-8 (трофей повстанців) 2 втрачених Мі-24 (трофеї повстанців) 2 втрачених С-300 (трофеї повстанців) | ||||||||
Курильська війна (яп. 千島戦争), Курильське повстання (яп. 千島蜂起) або Курильська війна за незалежність (яп. 千島独立戦争) — збройний конфлікт між Курильськими повстанцями і Збройними Силами Російської Федерації в 2023 році.
Підготовка[ред. | ред. код]
Етнічні японці бачили Повномасштабне вторгнення Росії до України (2022) як можливість нарешті отримати незалежність та приєднати Курильські острови до Японії. Також вони бажали відкрити другий фронт для Росії. Протягом року повстанці готувалися до повстання.
Хід подій Першої Курильської війни[ред. | ред. код]
10 січня[ред. | ред. код]
Початком війни вважається 10 січня 2023 року. В цей день Курильські повстанці почали свою першу військову операцію.
Приблизно в 01:00 ночі 10 січня 2023 року, повстанці без бою увійшли до селища Сєверо-Курильськ. 71 повстанець озброєнні автоматами АК-47, АК-74 та проти-танковими гранатометами РПГ-7 під прикриттям Т-72 підійшли до поліцейської частини. Повстанці відкрили вогонь, почався короткий бій. Російські поліцейські не очікували на бій і не встигли організувати будь-яку оборону. Через 15 хвилин після початку бою, повстанці взяли під контроль поліцейську частину ліквідувавши дев'ять російських поліцейських та взявши у полон ще трьох. Також повстанці отримали російську бронемашину "Тигр" в якості трофею.
Далі о 01:20, два повстанських БМП-2 підійшли до військової частини селища і відкрили по ній вогонь. Військові Російської Фередації встигли підготуватися до бою після повідомлень про атаку на поліцейську частину. З РПГ-7 було знищено обидва БМП-2, в них же і загинули всі шість членів екіпажів. Також двоє повстанців пізніше загинули від отриманих в бою поранень. Поранено було двенадцять повстанців. Російські війська втратили вбитими тринадцять військових, ще двадцять отримали поранення різної ступені важкості.
Повстанці хоч і відійшли від військової частини але тримали під контролем решту селища.
Пізніше приблизно о 03:45 інша група повстанців увійшли до території місцевого Аеродрому. БМП-1 і Т-72, що попередньо використовувався у взятті поліцейської частини, прикривав піхотну групу повстанців. Він наніс декілька пострілів по будинку охорони аеродрому. Спротив невеличкої групи російських військових що захищала аеродром був швидко подавлений, сім російських прикордонників і охоронців аеродрому були вбиті на місці, чотири отримали поранення і потрапили у полон. Повстанці втратили трьох вбитими, ще шість отримали легкі поранення.
На Аеродромі повстанці взяли в якості трофеїв три гелікоптери; один Мі-8 і ще два Мі-24. Також в ангарі знаходилось дві системі ППО С-300 які вони пізніше виставили на острові.
Далі протягом дня повстанці нанесли близько 200 ударів з мінометів по невзятій військовій частині.
Місцева російська влада оголосила "контр-терористичну операцію" на невідомий строк та назвала повстанців терористами.
11 січня[ред. | ред. код]
Вранці 11 січня вже увесь острів Парамушир (на якому знаходиться столиця) вже був під контролем повстанців. Ніяких боїв за решту острова не було.
В той же час, деякі російські військові вирішили відійти від військової частини у найближчий ліс. Решта готувалися до оборони на території військової частини.
Близько 09:30, повстанці після повторного мінометного удару, почали штурм військової частини. Російські військові не мали достатню кількість набоїв та зброї щоб втримувати військову частину. Через три години, останні захисники здалися. Всього внаслідок другого бою загинули п'ятдесят один військових РФ. Ще 92 були взяті в полон, більшість з них мали поранення різної ступені важкості. Повстанці в свою чергу втратили двадцять одного вбитими а також сорок три з них отримали поранення. Повстанці взяли усе озброєння що залишалося на військовій частині. Всього внаслідок боїв було знищено російський танк Т-54, два російських БМП-1, дві російські вантажівки та один російський БМ "Тигр". Повстанці взяли в якості трофеїв декілька мінометів, а також декількох сотень автоматів разом із невідомою кількістю набоїв до них та іншого типу озброєння.
Після взяття військової частини, острів перейшов під повний контроль повстанців. Решта російських військових що втекли до лісу здалися у полон наступного дня. Всього в лісі переховувалося 24 військових РФ.
12 січня[ред. | ред. код]
Вночі, о 02:50 група з двадцяти повстанців на моторному човні висадилися на пляжі сусіднього острова Шумшу. Острів був покинутий ще з 1990-х, тому ніякого спротиву повстанцям ніхто не чинив. На острові знаходиться повністю покинуте селище Байково та покинута військова частина, на якій повстанці знайшли покинутий БМП-1 який ще належав ремонту. Повстанці влаштували на острові оборонні позиції на випадок висадки російських військ.
13 січня[ред. | ред. код]
Вдень повстанці без бою взяли під контроль незаселені острови Атласов і Анціфєрова.
Також на острів Парамушир до селища Сєверо-Курильськ прибула невідома кількість японських добровольців, більшість з яких мали курильське походження.
14 січня[ред. | ред. код]
Приблизно о 03:00 повстанська С-300 збила російський гелікоптер Мі-8 що ніс на собі десант і збирався висадитися на аеродромі острова Парамушир, гелікоптер впав у море, увесь екіпаж та десант що був на борту загинув. Пізніше виявилося що двадцять сім військових було ліквідовано.
Також вранці повстанці без бою взяли незаселений острів Маканруші.
15 січня[ред. | ред. код]
Повстанці взяли без бою під контроль наступні незаселені острови: Шяшкотан, Екарма, Чірінкотан.
16 січня[ред. | ред. код]
Повстанці взяли без бою під контроль незаселений острів Райкоке.
17 січня[ред. | ред. код]
Приблизно о 04:20 повстанці висадилися на моторних човнах на острів Матуа на якому знаходилася російська база прикордонників та аеродром. Приблизно о 4:50 група з приблизно 50 повстанців підійшли до бази прикордонників РФ. Вони зайшли на територію аеродрому. Бій почався коли повстанців помітив часовий російський прикордонник, відкривши по них вогонь та покликавши підкріплення. Після двадцяти хвилинного бою повстанці ліквідовані були усі російські прикордонники, їх всього було десять. Повстанці зазнали чотирьох загиблих та шість поранених.
Також за цей день під контроль були взяті без бою два незаселені острови: Расхуа і Ушішір.
18 січня[ред. | ред. код]
Протягом 18 січня повстанці взяли під контроль наступні незаселені острови: Кетой, Брутона, Чірпой та Брат Чірпоєв.
Цього ж дня близько 07:00 повстанці висадилися на острові Сімушир, їхня мета була взяти невеличку військово-морську базу на півночі острова. Після короткого бою повстанці зрозуміли що на базі більше військових аніж вони очікували. Протягом декількох годин повстанці обстрілювали військову частину з мінометів, на той момент решта острова була вже під контролем повстанців. Близько 20:30 повстанці почали другий штурм військової частини. Після важкого бою повстанці взяли під контроль частину, знайшли там склад з боєприпасами і набоями. Всього під час операції було ліквідовано 104 російських військових, ще 19 були взяті в полон, всі важко поранені. В свою чергу втрати повстанців були менше, п'ятдесят один загиблий і сорок чотири поранених.
19 січня[ред. | ред. код]
19 січня повстанці взяли стратегічно важливий незаселений і доволі великий острів Уруп. Протягом дня вони готували операцію щодо взяття острова Еторофу.
20 січня[ред. | ред. код]
Близько 21:20 повстанці почали операцію по визволенню острова Еторофу. Перша група на моторних човнах висадилася на острові. У 22:40 вони без бою взяли селище Сєнтябрський і покинутий аеродром що на околицях. Закріпившись на околицях селища, повстанці чекали наступну групу.
21 січня[ред. | ред. код]
О 02:10 на острові висадилася друга група, два гелікоптери Мі-8 на яких було близько 60 повстанців, ударний Мі-24, а також транспортні Мі-6 і Мі-26 які висадили два БМД-1 разом із екіпажом техніки. Після безпроблемної висадки повстанці рушили до селища Горячії Ключі, на околицях якого військові РФ підготували оборонні позиції.
Повстанці розділилися на дві групи, одна піде на північний захід, займе оборонні позиції і де-факто оточить місто Курильськ а також два сусідні селища Кітове та Рейдове. Друга група піде на південь до селища Горячії Ключі із метою взяття населеного пункту.
О 04:30 повстанці дійшли до села Горячії Ключі. Військові РФ не очікували два БДМ-1 і відкрили вогонь зі стрілецької зброї і РПГ-7, знищивши один БМД-1. Після бою що на той момент тривав вже три години, російські військові вирішили відійти до селища та покинули позиції. Бій вже продовжився на вулицях населеного пункту. Приблизно о 9:00 повстанці взяли під свій контроль селище. Внаслідок бою загинуло тридцять один російський військовий та ще двадцять вісім були взяті у полон. Повстанці в свою чергу втратили двадцять п'ять вбитими та ще тридцять один отримали поранення.
Ближче до 14:00 повстанці взяли в оточення Курильськ, Кітове та Рейдове. Російський контингент у місті та околицях готувався до оборони. О 14:40 під контроль повстанців без бою було взято аеродром Курильська що знаходиться між містом та селом Рейдове. Повстанці наносили двічі мінометні удари по Курильську, о 17:30 та 19:00. Після чого о 19:40 вони почали штурм селища Рейдове, що знаходився східніше від Курильська. Після годинної стрілянини повстанці взяли селище під свій контроль. Пізніше о 21:40 повстанці взяли позиції північніше від міста, на околицях села Кітове. По селу Кітове були нанесені удари з мінометів приблизно о 23:20.
22 січня[ред. | ред. код]
О 01:10 повстанці увійшли до селища Кітове, внаслідок короткого бою селище перейшло під контроль повстанців. О 04:30 були нанесені мінометні удари по Курильську, внаслідок яких була знищена вантажівка військових РФ. Через півгодини повстанці увійшли до міста, вуличні бої тривали дев'ять годин. Після бою місто перейшло під контроль повстанців. Російські військові втратили сімдесят чотирьох військових вбитими, ще двадцять три здалися в полон. Повстанці втратили сорок одного вбитими та шістдесяти двох пораненими.
О 05:20 гелікоптер Мі-24 повстанців наніс ракетний удар по позиціях військових РФ біля селища Горне. Внаслідок удару було вбито двоє російських артилеристів та знищено гармату МТ-12 "Рапіра".
О 06:00 повстанці зайняли позиції на півночі під селища Угольний, через півгодини вже і на сході від нього. А о 07:00 повстанці взяли позиції на південному заході від селища Горне. О 08:00 Угольне було взяте, невеликий контингент російської поліції що чинила опір було ліквідовано. Приблизно о 11:00 повстанці увійшли до селища Горне, приватний сектор було взято за хвилин десять. Через півгодини повстанці дійшли до аеродрому де на них чекала група російських прикордонників та поліцейських. Бій тривав увесь день та наступну ніч.
23 січня[ред. | ред. код]
Приблизно о 02:20 прикордонники та поліцейські РФ відійшли від аеродрому до військової частини на околицях селища, де вони разом із російськими військами та росгвардією чекали на повстанців. Після мінометного удару по військовій частині повстанці пішли на штурм. Бій тривав ще один день.
24 січня[ред. | ред. код]
О 10:40 внаслідок важкого бою вони все ж таки взяли військову частину. Російська сторона втратила сто сімдесят чотири вбитими та ще двадцять важко поранених були взяті в полон. Повстанці втратили сто сорок одного вбитими та ще сто тридцять трьох пораненими.
О 14:40 повстанці підійшли до останнього селища Йодний, на околицях тривав бій але повстанці поки що не йшли у штурм.
Вже о 18:00 решта острова була взята під контроль повстанців.
Російські військові готували в селищі оборону, вони отримали наказ "стояти до кінця".
О 19:00 по селищу було нанесено декілька мінометних ударів.
О 20:50 повстанці почали штурм, внаслідок якого вони взяли більшу частину селища відбивши російських військових до порту селища. Бій тривав усю ніч.
25 січня[ред. | ред. код]
Вже вранці повстанці повністю зачистили селище від російських військових. Внаслідок бою було ліквідовано сто двадцять вісім російських військових та силовиків. Повстанці втратили вісімдесят одного вбитими та сто двома пораненими.
Далі повстанці готували наступні операції та збирали трофейне озброєння з захопленого острова.
26 січня[ред. | ред. код]
Вранці 26 січня, приблизно о 04:00 повстанці висадилися на острові Шікотан, відразу після цього повстанці пішли у штурм селища Крабозаводське. В селищі знаходилась невелика група російської поліції. Після короткого бою селище перейшло під контроль повстанців. Через півгодини з сусіднього селища Малокурильське до позицій повстанців підійшла група російських прикордонників, внаслідок бою прикордонники були ліквідовані. Через годину повстанці підійшли до селища Малокурильське, почався бій. Внаслідок бою увесь загін російської поліції, ОМОН та росгвардії було ліквідовано. Після цього селище і решта острова перейшли під контроль повстанців. Російська сторона втратила тридцять одного вбитими, тоді як повстанці лише чотирьох вбитими та п'ять пораненими.
Вже ввечері повстанці почали висаджуватися на безлюдних островах Хабомай що знаходяться південніше острова Шікотан.
27 січня[ред. | ред. код]
О 02:10 повстанці висадилися на острові Анучіна, на якому знаходилася база прикордонників росії. Внаслідок короткого бою острів перейшов під контроль повстанців. Внаслідок бою ліквідовано десять прикордонників росії, повстанці втратили двох вбитими та ще два отримали поранення.
О 04:40 російські війська атакували чотирма ракетами "Точка-У" та одинадцятьма ракетами "Іскандер" північні острови Парамушир та Шумшу, від обстрілу пострадав приватний сектор селища Сєверо-Курильськ, чотири цивільних були вбиті та ще одинадцять отримали поранення. Через декілька хвилин над островом Шумшу був збитий російський Мі-8 на якому летіли 18 російських Спецпризначенців ССО. Внаслідок збиття жоден з членів екіпажу не вижив, ліквідовано двадцять одного військовослужбовця.
Російські підрозділи на останньому підконтрольному острові Кунашир почали готувати лінії оборони й підвозить військову техніку до потенційних місць висадки повстанців.
Приблизно о 10:10 на Кунаширі були підняті у повітря два російських ударно-розвідувальних гелікоптерів Ка-52, вони випустили декілька ракет по південній незаселеній частині острова Еторофу, сподіваючись що на тих позиціях знаходилися повстанці. О 14:50 російський Мі-8 на якому летіли російські військові, ОМОН та росгвардійці, і висадився на півдні острова Еторофу. Гелікоптер повернувся до бази на Кунашир, а висаджені російські військові пішли в наступ на південні позиції від селища Йодний. Окопані повстанці зустріли росіян важким боєм, внаслідок якого усі чотирнадцять російських військових були ліквідовані. Пізніше, при другій спробі висадити десант на Еторофу, повстанці збили Мі-8 з ПЗРК Ігла внаслідок чого було ліквідовано увесь екіпаж, дев'ятнадцять військовослужбовців рф. Після цього російські військові більше не намагалися висадитися на Еторофу завдяки гелікоптерам.
О 17:30 група російської СОБР висадилася на моторному човні, зайнявши позиції на берегу. До них пізніше ближче до 18:30 на моторних човнах добралася група військовослужбовців та прикордонників. О 19:20 один російський гелікоптер Ка-52 наніс ракетний удар по селищу Йодний, після чого російські військові пішли на штурм. На околицях селища почався бій, повстанці очікували подібні висадки, тому вже на підготовлених оборонних позиціях вели бій. Внаслідок бою російські військові так і не увійшли до селища, зайнявши позиції південніше.
28 січня[ред. | ред. код]
Приблизно о 00:30 повстанці рушили вперед і вибили російських військових з острова, ліквідувавши усю групу з двадцяти восьмих військових. Повстанці втратили вісім вбитими та одинадцять пораненими.
Пізніше на півдні острова повстанці окопалися й підготували обороні позиції щоб подібних висадок більше не було.
29 січня[ред. | ред. код]
Вранці 29 січня ООН офіційно закликали до миру й переговорів та заявили що вони "стурбовані" ударами росії по цивільних об'єктах.
В той же ранок, Курильські повстанці почали операцію по визволенню останнього підконтрольного росії острова, Кунашин. Рано вранці дві групи повстанців висадилися на моторних човнах на півночі острова, після чого чекали на підкріплення, попередньо зачистивши й взявши під контроль північ острова. Після цього, на острів прилетів гелікоптер повстанців Мі-26 який разом із піхотою висадив БМД-1. Після чого повстанці пішли до найближчого населеного пункту, селища Буровий Рудний, Бій тривав кілька хвилин, внаслідок якого було ліквідовано чотири російських поліцейських. Після взяття цього селища, повстанці пішли до селища Отрада. Бій тривав 3 години внаслідок якого було ліквідовано чотирнадцять російських поліцейських та співробітників ОМОН. Далі повстанці пішли до доволі великого смт Южнокурильськ. Бої почалися на околицях, де російські військові підготували обороні позиції. 4 години боїв на околицях, після яких російські військові відійшли до смт. Вже у населеному пункті бій ще тривав 11 годин. Внаслідок взяття повстанцями цього смт, російські війська втратили два Т-54, один Т-72, а також 3 БМП-2. Сто п'ятдесят сім російських військових було ліквідовано, а ще тридцять вісім було взято у полон, усі з них отримали поранення різної важкості. Повстанці втратили сорок дев'ять вбитими, а ще сімдесят двох пораненими.
Решту дня повстанці закріплялися на взятих позиціях і населених пунктах, а також готували наступні операції.
Реакції[ред. | ред. код]
Японія[ред. | ред. код]
Японія давно має претензії щодо Курильських островів та вважає їх своєю окупованою територією.
Прем'єр міністр Японії Кісіда Фуміо відреагував в перший же день конфлікту, він написав у своєму Twitter наступне: "Щодо ситуації на Курильських островах, ми підтримаємо самовизначення місцевих японців які хочуть приєднати Курильські острови до Японії. Ми засуджуємо російські обстріли житлових секторів і закликаємо до переговорів та припиненню вогню. Ми готові надати гуманітарну допомогу місцевим а також прийняти у себе в країні біженців."
Посол Японії в США Кодзі Томіта: "Політично, ми підтримуємо повстанців. Це питання справедливості, якої не було з 1945 року, коли росіяни анексували цю японську територію."
Сполучені Штати Америки[ред. | ред. код]
Державний секретар Сполучених Штатів Америки, Ентоні Блінкен: "Ми закликаємо обидві сторони до переговорив, а також засуджуємо російські обстріли цивільних об'єктів. Будь-який народ має право на самовизначення і якщо росія продовжить не визнавати цього, то й такі повстання будуть вже частим явищем."
Китай[ред. | ред. код]
Посол Китаю в Росії Джанг Ханхуй: "Ми підтримаємо суверенітет Російської Федерації і її прагнення до миру. Ми засуджуємо будь-який сепаратизм та тероризм на території Росії. Ми закликаємо до миру, який настане якщо терористи складуть зброю."
Росія[ред. | ред. код]
Російська сторона засудила та звинуватила повстанців у тероризмі та підриві єдності російської общини. Росія звинуватила Японію у організації цього повстання та формуванні "екстремістських груп" і нагадало що "Курили це Росія".
Техніка, Авіація, тощо: Збройні Сили Курильських Островів[ред. | ред. код]
Внаслідок боїв та взяття під контроль Курильських островів, Збройні Сили Курильських Островів отримали або придбали:
Авіація[ред. | ред. код]
Гелікоптери: 4 Мі-8 (1 придбаний), 4 Мі-24 (2 придбані), 3 Мі-2 (усі придбані), 2 Мі-26 (1 придбаний), 1 Ка-52 і 1 Мі-6. Всього: 15 гелікоптерів різного типу.
Винищувачі: 3 Су-35 і 4 Міг-21 (усі придбані, 3 з модифікаціями), 1 МіГ-23 (придбаний, з модифікаціями), 1 МіГ-15 (придбаний, має модифікації). Всього: 9 винищувачів різних поколінь.
Інші літаки: 1 Ан-2 (придбаний). Всього: 1 літак.
Всього літальних апаратів: 25 літальних апаратів.
Наземна Техніка[ред. | ред. код]
Танки: 11 Т-72 (4 придбані, 1 модифікований), 6 Т-54 (1 придбаний), 2 Т-80, 4 Т-55 (усі придбані, 2 з модифікаціями), 1 Т-90, 1 FV101 Scorpion (придбаний), 1 Challenger 1 (придбаний), 4 Chieftain (придбані). Всього: 30 танків, 15 з них імпортні, 6 не радянського зразку.
Бронетранспортерів: 18 БМП-2, 22 БМП-1 (11 придбані, 6 з яких модифіковані), 1 БМД-1, 2 ПТС-М (усі придбані, усі мають модифікації), 6 БТР-80, 9 БТР-70, 12 БТР-60 (4 придбані), 6 БРДМ-2 (усі придбані, 1 з модифікаціями), 4 ОТ-64 "Скот" (усі придбані), 1 OT-62 "Топас" (придбаний), 1 Saurer 4К 4FА (придбаний), 4 МТ-ЛБ (усі придбані), 1 СНАР-10 "Леопард" (придбаний), 1 PSzH-IV (придбаний), 3 Alvis Saracen (усі придбані), 5 FV104 Samaritan (усі придбані), 10 FV103 Spartan (усі придбані), 1 FV106 Samson (придбаний), 1 FV107 Scimitar (придбаний), 1 FV102 Striker (придбаний), 2 FV432 (усі придбані), 1 FV180 (придбаний), 1 FV434 (придбаний), 1 FV439 (придбаний), 2 FV105 Sultan (придбаний), 2 Alvis Stormer (усі придбані). Всього: 118 одиниць техніки, 60 імпортні, 37 не радянського зразку.
Бронемашин: 38 БМ "Тигр", 1 AMZ Dzik-2 (придбаний), 18 Snatch Land Rover (усі придбані). Всього: 57 одиниць, 19 імпортні, 19 не радянського зразку.
Системи ППО: 2 С-300, 9 ЗУ-23-2 (1 придбаний), 4 Стріла-10, 1 М53-59 Praga (придбаний), 2 2К12 "Куб" (придбані), 1 ЗСУ-57-2 (придбаний). Всього: 19 одиниць.
Самохідні Артилерійські установки або РСЗВ: 8 2С9 «Нона-С», 14 2С1 «Гвоздика» (10 придбані), 2 БМ-21 «Град» (1 придбаний), 2 САУ "Дана" (усі придбані), 1 2С3 «Акація» (придбаний), 1 FV433 Abbot (придбаний) Всього: 28 одиниць.
Вантажівки й джипи: 6 КрАЗ-255Б, 44 Урал-4320, а також неназвана кілкість: УАЗ "Патріот", УАЗ-469 і Land Rover Wolf.
Човни[ред. | ред. код]
Неназвана кількість моторних човнів.