Мі-8

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мі-8
Mi-8(Мі-17) імітує атаку наземного об'єкта під час тренувань підрозділів ППО. Нью-Мексико. 21 червня 1999
Mi-8(Мі-17) імітує атаку наземного об'єкта під час тренувань підрозділів ППО. Нью-Мексико. 21 червня 1999
Тип Багатоцільовий вертоліт
Розробник Московський вертолітний завод імені М. Л. Міля
Виробник Казанський вертолітний завод
Улан-Уденський вертолітний завод
Головний конструктор Міль Михайло Леонтійович
Перший політ 9 липня 1961
Початок експлуатації 1965
Статус експлуатується
Основні експлуатанти Сухопутні війська СРСР
Роки виробництва 1965 — дотепер
Одиниць вироблено 12 000
Вартість одиниці 6,06-14,75 млн.$
Варіанти Мі-14, Мі-17, Мі-171
Країни-оператори Мі-8.
   — Військове використання
   — Цивільне використання,
   — Військове та цивільне використання.

Мі-8 (В-8, виріб «80», по кодифікації НАТО:Hip) — радянський / російський багатоцільовий вертоліт, розроблений ОКБ М. Л. Міля на початку 1960-х років. Наймасовіший вертоліт з двома двигунами у світі, один з наймасовіших вертольотів в історії авіації. Широко використовується для виконання багатьох цивільних і військових завдань.

Перший прототип В-8 піднявся в повітря 9 липня 1961, а другий прототип По-8А — 17 вересня 1962 року. Після ряду доробок Мі-8 був прийнятий на озброєння радянських ВПС в 1967 рік у і показав себе настільки вдалою машиною, що закупівлі Мі-8 для російських ВПС продовжуються досі. Мі-8 використовується більш ніж в 50 країнах, у тому числі у Індії, Китаї та Ірані.

У 1980 р. внаслідок модернізації вертольоту Мі-8 створено удосконалений варіант цієї машини — Мі-8МТ, який відрізняється покращеною силовою установкою (2 двигуни ТВ3-117) і має допоміжну силову установку. На експорт постачалися Мі-17, які не настільки широко поширені і використовуються приблизно в 20 країнах світу.

У 1991 р. розпочато виробництво нової цивільної транспортної модифікації Мі-8АМТ (експортний варіант називається Мі-171), а в кінці 1990-х — військової транспортно-штурмової модифікації Мі-8АМТШ (Мі-171 Ш).

Історія[ред.ред. код]

До кінця 1950-х років у складі ВПС Радянського Союзу налічувалося вже кілька вертолітних дивізій. Багатоцільовий Мі-4, що був на озброєнні, міг перекинути в тил ворога відразу 19 десантників або ж прийняти на борт 8 носилок, одне знаряддя або автомобіль. Військові були задоволені цією машиною, однак її конструктор вважав, що настав час машин з газотурбінними двигунами.

У другій половині 1950-х років були прийняті на озброєння мобільні ракетні комплекси «Місяць», і для їх перевезення був потрібний вертоліт більшої вантажопідйомності. Ним став газотурбінний Мі-6, найвантажопідйомніший на ті часи. Незабаром на заміну Мі-1 прийшов турбогвинтовий Мі-2. Залишилося замінити Мі-4 машиною нового покоління. Проект одержав індекс Мі-8.

За наполяганням Микити Хрущова замовником Мі-8 виступило Міністерство цивільної авіації. Сформульовані замовником жорсткі вимоги економічності остаточно сформували вигляд унікальної машини.

Роботи над Мі-8 йшли повним ходом, коли Михайла Міля несподівано викликали до Кремля. Пропозиція, яку зробив йому Хрущов, була дивною — він повинен був поїхати до США, щоб оцінити і, при необхідності, закупити кілька вертольотів фірми Сікорського. Але, звичайно, головною справою був огляд виробництва та з'ясування можливостей американських вертольотів. Мілеві з колегами вдалося навіть політати на новому S-58.

У 1964 році, після усунення Хрущова, командування ВПС не стало приймати на озброєння Мі-8. Були закуплені лише кілька десятків машин для апробації. Однак Мі-8 був високо оцінений Міністерством цивільної авіації, яке зробило замовлення на масову серію. І незабаром після цього гвинтокрилу машину очікував небувалий тріумф.

У червні 1965 Радянський Союз представив на міжнародному авіасалоні в Ле-Бурже одній із найбільш представницьких експозицій. Вертольоти КБ Міля Мі-8, Мі-6, і літаючий кран Мі-10 викликали сенсацію серед спеціалістів. Після авіасалону в Ле-Бурже керівництво військового командування СРСР нарешті оцінило характеристики Мі-8. Він став використовуватися як десантний, транспортний, медичний вертоліт, машина для РЕБ, літаючий командний пункт, встановлювач мін.

19 травня 2010 у Конотопі пройшли льотні випробування вертольота Мі-8МТВ з двигунами новітньої модифікації ТВЗ-117ВМА-СБМ1В. Був встановлений світовий рекорд, коли вертоліт за 13 хвилин піднявся на висоту 8100 метрів. При цьому максимальна потужність двигуна — 2000 к.с. підтримувалася протягом 30 хвилин. Показані характеристики дозволять багатоцільовому вертольоту Мі-8, впевнено літати у горах на граничних висотах. Раніше в ході випробувань бойового Мі-24 з такими ж двигунами була зафіксована рекордна для вертольотів швидкопідйомність. На висоту 5000 метрів вертоліт піднявся тільки за дев'ять хвилин.

Двигун ТВЗ-117ВМА-СБМ1В розроблений українським підприємством «Мотор Січ». Він пройшов повний цикл державних випробувань і отримав міжнародний сертифікат типу СТ267-АМД, який голова Міждержавного авіаційного комітету Тетяна Анодіна особисто вручила голові ради директорів «Мотор Січі» В'ячеславу Богуслаєву. Український двигун задовольняє найжорсткіші міжнародні вимоги, безвідмовний в умовах розрідженого повітря високогір'я і різких перепадів температур.

Загальна будова[ред.ред. код]

Модифікації вертольоту[ред.ред. код]

Мі-8 на радянській поштовій марці 1980

Вертоліт Мі-8 є світовим рекордсменом за кількістю модифікацій.

Експериментальні[ред.ред. код]

  • В-8 — Перший дослідний екземпляр з одним ВМД АІ-24В конструкції А. Г. Івченка . Перший політ 24 червня 1961 а.
  • По-8А — Другий дослідний екземпляр з двома ВМД ТВ2-117.
  • По-8АТ — Третій дослідний екземпляр.
  • По-8АП — Четвертий дослідний екземпляр.

Пасажирські[ред.ред. код]

  • Мі-8П — пасажирський вертоліт на 28 місць. Має ілюмінатори прямокутної форми.
  • Мі-8ПА — модифікаціяМі-8П з двигунами ВМД ТВ2-117 Ф.
  • Мі-172

Транспортні[ред.ред. код]

  • Мі-8Т — транспортно-десантний вертоліт для ВПС.
  • Мі-8ТС — експортний варіантМі-8Т для ВПС Сирії, доопрацьований для умов посушливого клімату.

Багатоцільові[ред.ред. код]

  • Мі-8Тб
  • Мі-8ТВ — експортний варіант Мі-8Тб. Відрізнялася установкою ПТКР, або їх повною відсутністю.
  • Мі-8АТ
  • Мі-8АВ — повітряний мінний загороджувач для сухопутних військ. Встановлювався міноукладальник ВМР-1. Міг встановлювати від 64 (в перших модифікаціях) до 200 за хв.
  • Мі-8АД — модифікація повітряного мінного загороджувача для сухопутних військ, призначений для встановлення малогабаритних невитягуваних протипіхотних мін.
  • Мі-8МТ — модифікація з двигунами ТВ3-117.
  • Мі-8МТВ таМі-8МТВ-1 — модифікація з двигунами ТВ3-117 ВМ. Запущена в серійне виробництво у Казані в 1988 році.
  • Мі-8МТВ-2
  • Мі-8МТВ-3
  • Мі-8МТВ-5 — змінена форма носової частини («дельфіноподібний ніс»).
  • Мі-8МСБ — українська модернізнація Мі-8Т[1][2].
  • Мі-8МСБ-В — подальша українська модернізація вертольоту Мі-8Т
  • Мі-8МТКО — варіант зі світлотехнікою, адаптованої до застосування пілотажної системи нічного бачення.
  • Мі-17-1В — експортний варіант Мі-8МТВ.
  • Мі-8АМТ (експортне позначення -Мі-171) — варіант Мі-8МТВ з невеликими змінами, вироблений на Улан-Уденському авіаційному заводі (з 1991 року).
  • Мі-17КФ — модифікація Мі-8МТВ-5 з авіонікою фірми Honeywell. Розроблено ОКБ ім. Міля спільно з КВЗ на замовлення канадської компанії Kelowna Flightcraft. Перший політ 3 серпня 1997.
  • Мі-8ТГ — модифікаціяМі-8П з ВМД ТВ2-117г.
  • Мі-14  — багатоцільовий вертоліт-амфібія. Див також:'' Модифікації Мі-14 .
  • Мі-18 — подовжений варіант Мі-8МТ. Серійно не випускався.

Спеціального призначення[ред.ред. код]

  • Мі-8ТЕЧ-24 — літаюча техніко-експлуатаційна частина. Обладнали слюсарним, електротехнічним, контрольно-перевірочним та іншим обладнанням використовуваним у процесі експлуатації і ремонту вертолітної техніки.
  • Мі-8ТЗ — заправник і транспортувальник палива.
  • Мі-8БТ — буксирувальник тралу.
  • Мі-8СП — спеціальний морський рятувальний.
  • Мі-8СПА — пошуково-рятувальний вертоліт для пошуку космонавтів і екіпажів літальних апаратів у разі приводнення.
  • Мі-8ТЛ — лісопожежна модифікація, оснащена системою масованого скидання води і водяною гарматою.
  • Мі-8С — штабний вертоліт з круглими ілюмінаторами.
  • Мі-8ПС — штабний вертоліт з квадратними ілюмінаторами.
  • Мі-8КП — спеціальний командний пункт для проведення широкомасштабних комплексних пошуково-рятувальних операцій.
  • Мі-8ДР таМі-8Р — розвідник призначений для візуального спостереження і фотографування в прифронтовій смузі.
  • Мі-8К — артилерійський коректирувальник.
  • Мі-8ТАКР — вертоліт з комплексом телевізійного спостереження.
  • Мі-8ВД — радіо-хімічний розвідник.
  • Мі-8С — модифікація з комбінованою силовою установкою з турбодвигунів, що працюють на тримальний гвинт, і тягового турбореактивного.
  • Мі-8МТЛ-розвідник з можливістю одночасного застосування тепловізійної розвідки і радіоперехоплення з точним визначенням координат цілі.
  • Мі-8МТЮ — Був побудований в єдиному екземплярі. Призначений для виявлення апаратів, що спускаються, малорозмірних надводних цілей, у носі антена РЛС. Використовується Українськими ВПС.

Повітряні командні пункти[ред.ред. код]

  • Мі-8ВКП таМі-8ВзПУ — повітряний командний пункт.
  • Мі-9Мі-8ІВ та Мі-9 — повітряний командний пункт для командирів дивізій, серійна модифікація.
  • Мі-19 — повітряний командний пункт для командирів мотострілецьких і танкових дивізій. Оснащений автоматизованим комплексом зв'язку. Створений в 1987 році на базі Мі-8МТ.
  • Мі-19Р — повітряний командний пункт для командирів ракетних дивізій РВСП. Оснащений автоматизованим комплексом зв'язку. Створений в 1987 році на базі Мі-8МТ.

Медичні[ред.ред. код]

  • Мі-8МБ — повітряний госпіталь. Створений на базі Мі-8Т.
  • Мі-8МТБ — броньований повітряний госпіталь. Створений на базі Мі-8МТ.
  • Мі-8МТВМ — медична модифікація Мі-8МТВ.
  • Мі-8МТВ-МПС — медичний пошуково-рятувальний вертоліт на базі Мі-8МТВ.
  • Мі-17Г — експортний варіант повітряного госпіталю.
  • Мі-17-1ВА «Амбулаторія» — експортний варіант Мі-8МТВ в санітарному варіанті.

Постановники перешкод[ред.ред. код]

  • Мі-8СМВ — постановник перешкод, обладнаний станцією постановки перешкод «Смальта-В» (Смальта-вертолітний).
  • Мі-8ПП — вертоліт РЕБ (радіоелектронної боротьби), за деякими джерелами обладнаний комплексом «Поле», але в 70-80 рр.. комплекси РЕБ прийнято було називати назвами рослин, можливо, цей варіант просто плутають з ранніми версіями Мі-8ППА.
  • Мі-8ППА — вертоліт РЕБ, оснащений станціями «Азалія» і «Квасоля», за деякими джерелами — допрацьована версія Мі-8ПП.
  • Мі-8МТП — постановник перешкод.
  • Мі-8МТПБ — постановник перешкод.
  • Мі-8МТПІ — постановник перешкод.
  • Мі-8МТПШ — постановник перешкод.
  • Мі-8МТД — постановник перешкод.
  • Мі-8МТР1 — постановник перешкод.
  • Мі-8МТР2 — постановник перешкод.
  • Мі-8МТС — постановник перешкод.
  • Мі-8МТШ1 — постановник перешкод.
  • Мі-8МТШ2 — постановник перешкод.
  • Мі-8МТШ3 — постановник перешкод.
  • Мі-8МТЯ — постановник перешкод.
  • Мі-8МТ1С — постановник перешкод.
Мі-171Ш на авіасалоні МАКС-2007 .

Сільськогосподарські[ред.ред. код]

  • Мі-8АТС — сільськогосподарський варіант з пристроями розпилення добрив. Створений на базі Мі-8Т.
  • Мі-8МТСх — сільськогосподарський вертоліт. Створений на базі Мі-8МТ.

Ударні[ред.ред. код]

  • Мі-8АМТШ (експортне позначення — Мі-171 Ш) — транспортно-штурмової вертоліт, оснащується комплектом озброєння, еквівалентним Мі-24 і адаптується під застосування техніки нічного бачення. На авіасалоні Фарнборо-99 отримав назву «Термінатор».

Галерея[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Авіація Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.