Крикін Олексій Георгійович

Крикін Олексій Георгійович
Народження	8 лютого 1916(1916-02-08) Харків, Російська імперія
Смерть	5 листопада 1976(1976-11-05) (60 років) Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР
Країна (підданство)	Російська імперія  УНР  СРСР
Навчання	Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова (1937)
Діяльність	архітектор
Заклад	Діпромісто

Олексій Георгійович Кри́кін (8 лютого 1916, Харків — 5 листопада 1976, Дніпропетровськ) — український радянський архітектор.

Біографія

Народився 8 лютого 1916 року в місті Харкові (нині Україна). 1937 року закінчив Харківський інститут комунального господарства. Протягом 1937—1938 та 1939—1940 років працював у інституті «Діпромісто» у Харкові; у 1940—1942 роках — в інституті «Дальшахтопроєкт» у Владивостоці. Протягом 1942—1945 років служив на офіцерських посадах у військових частинах Далекосхідного фронту. Член ВКП(б) з 1944 року.

У 1945—1946 роках працював у виробничому відділі Управління будівництва залізниць на станції Ізвєстковій; у 1946—1951 роках — у Харківському відділенні інституту «Міськбудпроєкт», де з 1948 року завідував архітектурно-будівельним відділом. У 1951—1954 роках обіймав посаду головного архітектора Харкова; у 1954—1956 роках — головного архітектора проєкту Харківського відділення інституту «Діпромісто»; у 1956—1958 роках — директора інституту «Харківоблпроєкт».

Протягом 1958—1973 років очолював Дніпропетровський обласний відділ зі справ будівництва і архітектури, був головним архітектором Дніпропетровської області; у 1973—1976 роках працював архітектором у Дніпропетровському виробничо-художньому комбінаті Художнього фонду СРСР. Помер у Дніпропетровську 5 листопада 1976 року.

Архітектурна діяльність

Серед реалізованих проєктів

вул. Плеханівська, № 41.

• низка житлових будинків в кварталах № 6 та № 7 у Запоріжжі (1946—1952);
• у Харкові:
  • житлові будинки на вулиці Григорія Сковороди (1951—1955);
  • житлові будинки на вулиці Артема (1952—1953);
  • будинок на вулиці Плеханівській, № 41 (із вбудованим двохзальним кінотеатром; 1953);
  • будинок на площі Рози Люксембург (1953—1955);
  • автовокзал (1958).

Автор генеральних планів

• міста Артем (Приморський край, РРФСР; 1941—1942);
• селища Вознесенки у Запоріжжі (1952—1960);
• Харкова (1950-ті);
• Дніпропетровська (1965—1970; у співавторстві з Олегом Малишенком, Володимиром Орєховим, В. Мартиновим).

Автор архітектурних частин

• погруддя В'ячеслава Малишева поблизу управління Харківського заводу транспортного устаткування (1957);
• пам'ятника воїнам і пар­тизанам у місті Павлограді (1966);
• пам'ятника воїнам-південно­­трубникам у місті Нікополі (1967);
• пам'ятника Володимиру Леніну у Новомосковську (1971, скульптор Микола Суходолов).

Література

• Крикін Олексій Георгійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 120.;
• В. С. Старостін. Крикін Олексій Георгійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 15 : Кот — Куз. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7305-4.