Кінотеатр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Кінотеатр «Київ» по вул. Хрещатик, 25, Київ
Кінотеатр «Одеон» у середмісті Лондона — звичне місце показу світових і британських кінопрем'єр; на фото — триває демонстрація 21-ї стрічки Бондіани «Казино Рояль», 2006
Театр Бергоньє, Київ, фото 1890-1910 рр.

Кінотеа́тр — це приміщення для публічного показу і перегляду кінофільмів.

Зміст

[ред.] Історія

[ред.] Розвиток кінотеатрів в світі

Першим кінотеатром США, призначеним винятково для показу кінофільмів вважається Vitascope Hall в Новому Орлеані. Загалом же перші кінотеатри почали з'являтися наприкінці 1900-х рр. Вони майже не відрізнялися від залів для зібрань або концертів (кінотеатр на Ноллендорфплац у Берліні, 1910, архітектор О. Кауфман; "Художній" у Москві, 1910 р., архітектор Ф. О. Шехтель, і ін.) В 20-і рр. будувалися різноманітні по архітектурі кінотеатри (неокласичні, у дусі барокко, готики й ін.), із традиційним театральним плануванням і пишним декором в інтер'єрі ("Капитоль" у Берліні, 1925, архітектор Х. Пельциг), і строго функціональні, що відрізняються максимальною зручністю розташування місць у залі для глядачів ("Універсум" у Берліні, 1928, архітектор Э. Мендельзон; "Ударник" у Москві, 1928-31, архітектор Б. М. Йофан). З'явилися так звані суперкіно (на 4000-5000 глядачів), із широким застосуванням металевих конструкцій, що давали можливість перекриття більших прольотів (у Стамфорд-Хилле, Великобританія, 1928, і ін.). З 1934 у Західній Європі будувалися будинки менших розмірів (1200-2200 глядачів), спрощених архітектурних форм і із затишними інтер'єрами ("Палас" у Чатемі, Великобританія, 1934).

В 1950-60-і рр. з'явилися кінотеатри спеціальних видів кінематографа — стереокіно (з об'ємним зображенням), кругова кінопанорама. Широке поширення отримують великі кіноконцертні зали на 2500-4000 місць універсального призначення, технічне встаткування й акустика яких забезпечують постановку більших концертних програм і показ всіх видів фільмів (звичайних, широкоекранних і широкоформатних).

Найбільшою мережею кінотеатрів у Великій Британії і однією з найбільших у Європі є «Одеон».

[ред.] Київ і Україна

Демонстрування кінематографу (сінематографії) в Києві почалося з 1897 року у приміщенні Бергоньє театру. Наприкінці ХІХ ст. з'явилися перші стаціонарні «ілюзіони» — кінотеатри Шанцера, «Корсо», «Експрес», розташовані на Хрещатику.

Найдавнішим кінотеатром у Києві вважається кінотеатр "Жовтень", побудований у 192930 рр. архітектором Валеріаном Риковим за проектом архітектора Троцького. Відкриття відбулося 8 листопада 1930 р. Кутова будівля у стилі конструктивізму має кінозал на 800 місць і концертний зал. У 1955 р. кінотеатр переобладнаний для показу широкоформатних фільмів.

[ред.] IMAX

Докладніше у статті: IMAX

Формат фільмів і кінотеатрів, що забезпечує краще зображення порівняно зі звичайними. Для відтворення кінофільмів використовується збільшений екран, а також спеціальні проектори. Технологія розроблена і запатентована канадською компанією IMAX. Також кінотеатр дозволяє переглядати фільми в 3D форматі, для чого потрібно використовувати спеціальні окуляри.

Перший в Україні IMAX-кінотеатр було відкрито 20 вересня 2008 в м. Києві.

[ред.] Джерела:

Commons
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою:


Кінематограф Це незавершена стаття про кінематограф.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Особисті інструменти