Куріпка біла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Біла куріпка
WillowPtarmigan23.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Підродина: Тетерукові (Tetraoninae)
Рід: Lagopus
Вид: Біла куріпка
Біноміальна назва
Lagopus lagopus
(Linnaeus, 1758)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Lagopus lagopus
Commons-logo.svg Вікісховище: Lagopus lagopus
ITIS logo.jpg ITIS: 175804
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 141361
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 52650
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Lagopus lagopus
Lagopus lagopus lagopus

Бі́ла курі́пка (Lagopus lagopus) — птах родини фазанових (Phasianidae).Живе в арктичних зонах Америки та Європи.Взимку для маскування змінює колір на білий.Селезні готові дати відсіч будь-кому,хто спробує напасти на їх малюків.Відомі навіть випадки,коли вони атакували ведмедів гризлі.

Поширення[ред.ред. код]

Поширений в Північній півкулі в тундрі і на болотах та в перелісках лісової зони і лісостепу Західного Сибіру, в Прибалтиці і Білорусі. До 19 ст. гніздилась, а тепер залітає в північні райони Сумщини, Чернігівщини й Житомирщини. В голоцені проникала в Лісостеп і Степ до Карпат і Криму включно.

Зовнішній вигляд[ред.ред. код]

Забарвлення білої куріпки влітку строкате, жовтувате і бурувате, навесні і восени каштановорудувате, взимку біле; ноги й ніздрі оперені. Зимою пір”я довше, краще розвинутий пух. Біле пір”я не містять пігменту і містять кисень – поганий провідник тепла, тому зимове вбрання краще захищає куріпку від холодів. Линька проходить три рази на рік. На пальцях зимою розвиваються довгі плоскі кігті, які допомагають птаху легше бігати по снігу і викопувати ямки для відпочинку. Влітку кігті стають коротшими, а густе оперення пальців зникає після першої линьки.

Живлення[ред.ред. код]

Живиться куріпка рослинною їжею, переважно ягодами, пагонами і листками молодих рослин.

Зимівля[ред.ред. код]

На зиму перелітають з тундри в лісотундру і далі на південь; тримаються великими зграями, весною розбиваються на пари. Кладку з 5—20 яєць насиджує самиця протягом 18—20 днів. У північних районах, особливо в лісотундрі, — важливий промисловий птах.

Особливості гніздування[ред.ред. код]

Гніздо розташовує на болоті чи його краю, обираючи для цього більш-менш сухе місце. При цьому густих чагарників уникає, надаючи перевагу відкритим ділянкам. Це потрібно для того, щос насиджуючий птах міг оглядати територію навколо гнізда. Для вистилання гнізда використовує сухі гілочки трав або чагарників, іноді пір”я. Гнізда, що розташовані на зволоженому грунті мають більшу підстилку. Розміри гнізда: діаметр лотка 90-190 мм (в середньому 170 мм), глибина лотка 40-80 мм (приблизно 60 мм). Кладка з 5-20, частіше 8-12 яєць. Забарвлення яєць блідо-жовте з коричневими або буруватими плямами різної величини. Пігментація яєць густіша, ніж у тетерука: плями займають більше половини площі скорлупи.

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]