Прибалтика
Ба́лтія (Прибалтика) — країни, що омиваються Балтійським морем. Найчастіше під Балтією розуміють Латвію, Литву і Естонію.
З географічнго погляду до Балтії іноді також зараховують Калінінградську область Російськой Федерації.
Слово Прибалтика за походженням — з радянського періоду історії, тому в країнах Балтії (Литві, Латвії, Естонії) не вживається та є небажаним.
Зміст |
Етимологія та історія терміну [ред.]
Слово «Прибалтика» (тобто при Балтиці,порівн.: Приамур'я, Прикаспій і т. п.) є похідним від гідроніму Балтика в значенні Балтійське море(англ. Baltic Sea). Назва моря, і балтійських мов, і племен балтів - одного кореня. Його називали лат. Mare Balticum на латині - «міжнародною мовою» середньовічної Європи. Але в російську мову це слово прийшло порівняно недавно, причому «Балтійському морю » і «Прибалтиці» в російській мові передувало ще одне ім'я, яке було у побуті майже 200 років -Остзейське море.
Німецькі народи, що заселили Західну і Північну Європу, за ознакою відносного розташування називали море Східним: нім. Ostsee, дан. Østersøen, нід. Oostzee, швед. Östersjön. Східні слов'яни ж за часів Рюрика звали це море варязьким , на ім'я посередників, «монополізували» вихід до його берегів і торгівлю на ньому. Пізніше варяги «персоніфікували» у російській історії як свеї, і море стали називати Свейським [1] [2].
При Петрі I в Прибалтиці утвердилася Росія, і Швеція перестала бути господинею всього узбережжя. Море перестало бути для росіян чужим, тільки варязьким або свейським, але разом з тим, географічно воно не було «Східним» (Ostsee). У підсумку ім'я, взяте з «німецьких» карт, не перевели, а транслітерувати. Похідні від «остзейський»: остзейське право, остзейське дворянство і т. п. поповнили ряд іншомовних запозичень , модних в петровську епоху. Загальним ім'ям новостворених в 1713 в Прибалтиці губерній Російської імперії Ризької та Ревельської (з 1796 - Курляндської, Ліфляндської та Естляндської) було « остзейські губернії »[3].
Німецькими остзейські губернії були до середини XIX століття не тільки за іменем, а й за мовою. Німецька мова з орденських часів стала тут державною. Після Реформації вона стала богослужбовою; на ній велося діловодство, її викладали у всіх школах і т.п. Та з 1841 року [4] почалось «рознімечування» Прибалтики. Відбувається ренесанс балтійських мов, національної прози, поезії і водночас ширше застосування російської мови, а в 1884 Олександр III повернув заснованому псковичами Дерпту ім'я Юр'єв. Тоді ж «перевели на російську» і море, і загальне ім'я губерній: Прибалтійські губернії або ж узагальнено Прибалтійський край [5]
У літературі і публіцистиці до 1917 поруч із «остзейський / прибалтійський» до регіону застосовувалося і ще одне збірне поняття - Інфлянти . Так у Польщі споконвіку називали територіальні утворення Прибалтики, що колись були під однією польсько-литовської короною. Це положення, втрачене Польщею у своїх війнах XVI століття зі Швецією, було відновлено, після того, як Царство Польське увійшло до складу Росії, і вони знову опинилися в єдиному геополітичному просторі . Крім остзейського краю, поняття Інфлянтів також зачіпало Віленську та Ковенську, а також частину Вітебської губернії. В силу історичних причин (населення - литовці, поляки, а також білоруси, росіяни та євреї) ні остзейське право, ні німецькомовне лютеранство до цих місць не дійшли, і губернії ці жили за загальними для центральної Росії законам і традиціям.
У контексті районування Союзу РСР отримав широке застосування збережений з дореволюційних часів прикметник «прибалтійський»: Прибалтійський економічний район, Прибалтійський військовий округ, Балтійська залізниця. В адміністративно-територіальному поділі Прибалтика включала території Литовської РСР, Латвійської РСР та Естонської РСР, а також Калінінградської області РРФСР.
В 1990-і роки в російську мову прийшов термін «Балтія». Слово це народилося в ЗМІ, що виходять російською мовою в Латвії. За межами латиської мови термін Baltija не витіснив ні Baltimaad / Balti riigid (країни / держави Балтики) в естонській, ні Pabaltijys (прибалтійський) в литовській. У Європейському Співтоваристві поняття Baltija сприймається як місцевий синонім «Baltic (s)» в сенсі «регіон Балтійського моря». У міжнародних документах «країни Балтії» - вся сукупність країн балтійського узбережжя. Приклад: пол. Euroregion Bałtyk, латис. Euroregion Baltija - єврорегіон «Балтика» у складі: Росія, Польща, Латвія, Швеція, Данія, Литва [6].
Зведені дані за окремими країнами і територіями [ред.]
| Держава | Площа (км²) | Населення (2006) |
|---|---|---|
 Литва |
65 200 | 3 585 906 |
 Латвія |
64 589 | 2 290 237 |
 Естонія |
45 226 | 1 327 000 |
 Росія1) |
15 100 | 937 900 |
Посилання [ред.]
Балтійські проблеми // Український тиждень, №7 (172), 18.02.2011 (за матеріалами STRATFOR)
Примітки [ред.]
- ↑ Кульчинська М. Балтійське море.
- ↑ Балтійське море // Загальний словник. —.
- ↑ Військово-статистичний огляд Російської Імперії. Том 7. Остзейські губернії. Ч. I. Курляндська губернія. - СПб.: 1848; Ч. II. Ліфляндська губернія. - СПб.: 1853; Ч. III. Естляндська губернія. - СПб.: 1852
- ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик
<ref>: для виносок.D0.91.D0.95_.D0.9F.D0.9Aне вказаний текст - ↑ СР: Збірник матеріалів з історії Прибалтійського краю. — Рига: 1894.; Форст. Балтійське питання. — СПб: 1894.; Чешіхіна Є. В. Коротка історія Прибалтійського краю. — 2-е вид.. — Рига: 1894.
- ↑ Facts and figures about Euroregion Baltic
