Леопольд Австрійський (1823–1898)
| Леопольд Австрійський | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Leopold von Österreich | ||||||||||||
 | ||||||||||||
| Ім'я при народженні | Леопольд Людвіг Марія Франц Юлій Еусторгіус Ґерхард | |||||||||||
| Народився |
6 червня 1823 Мілан, Ломбардо-Венеційське королівство, Австрійська імперія | |||||||||||
| Помер |
24 травня 1898 (74 роки) Гернштайн, Австро-Угорщина | |||||||||||
| Поховання | Імператорський склеп Капуцинеркірхе | |||||||||||
| Країна |
 Австрійська імперія[1] Долитавщина[1] | |||||||||||
| Діяльність | примас, військовослужбовець, політик | |||||||||||
| Учасник | Австро-італійська війна 1848—1849[1] | |||||||||||
| Титул | ерцгерцог Австрійський | |||||||||||
| Посада | член Палати панів Імперської Ради[d] | |||||||||||
| Військове звання | фельдмаршал-лейтенант | |||||||||||
| Конфесія | католицтво | |||||||||||
| Рід | Габсбурги-Лотаринзькі | |||||||||||
| Батько | Райнер Йозеф Австрійський | |||||||||||
| Мати | Єлизавета Савойська | |||||||||||
| Брати, сестри | Адельгейда Габсбург, Ернст Австрійський[d], Генріх Антон Австрійський, Райнер Фердинанд Австрійський, Сигізмунд Австрійський, Максиміліан Карлd і Archduchess Marie Karoline of Austriad | |||||||||||
| У шлюбі з | не було | |||||||||||
| Діти (0[1]) | не було | |||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||
Ерцгерцог Леопольд Людвіг Марія Франц Юліус Еусторгіус Ґерхард Австрійський (нім. Leopold Ludwig Maria Franz Julius Eustorgius Gerhard von Österreich), ( 6 червня 1823 — 24 травня 1898) — ерцгерцог Австрійський з династії Габсбургів, син віцекороля Ломбардо-Венеційського королівства Райнера Йозефа Австрійського та принцеси Савойської-Кариньяно Єлизавети. Фельдмаршал-лейтенант австрійської армії (1850). Інспектор морських військ і флоту у 1865—1868 роках.[2] Кавалер кількох орденів.
Від 1853 року володів палацом Гернштайн у Нижній Австрії, який за його наказом був перебудований у стилі англійської неоготики.[3] Мешкав там від 1868 року до кінця життя.[4]
Біографія[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Народився 6 червня 1823 року у Мілані. Був третьою дитиною та старшим сином у родині віцекороля Ломбардо-Венеційського королівства Райнера Йозефа Австрійського та його дружини Єлизавети Савойської. Мав старших сестер Марію Кароліну й Адельгейду. Згодом сімейство поповнилося п'ятьма молодшими синами: Ернстом, Сигізмундом, Райнером Фердинандом, Генріхом і Максиміліаном, який прожив лише дев'ять років.
.jpg)
Основною резиденцією сім'ї був королівський палац у Мілані. Літній час проводили на віллі у Монці, де батько віддавався пристрасті до ботаніки. Навколо вілли був розбитий один із найбільших в Європі парків з сільськогосподарськими угіддями,[5] розарієм, оранжереєю та фазанарієм. У 1840 році відкрилася залізниця, яка з'єднувала Мілан із резиденцією у Монці.[6] Також у віданні родини був замок Гернштайн неподалік Відня.[7]
Ерцгерцог отримав чудову освіту. З раннього віку відзначався серйозністю та вдумливістю, полюбляв військові вправи, а також знайомство з технічними науками.[2]
На службі[ред. | ред. код]
Леопольд зробив військову кар'єру. 15 червня 1835 року був призначений полковником і шефом 53-го піхотного полку. Десять років потому був направлений у 5-й гусарський полк. 14 вересня 1846 року отримав чин генерал-майора.[2]
Бойове хрещення мав 6 травня 1848 року, але особливо відзначився у 1849 році при взятті форту Мальгера, найважливішого наступального пункту супротивника. Ерцгерцог керував пересуванням інженерних військ, які в значній мірі допомогли перемозі австрійців.
25 вересня 1850 року Леопольд був призначений командуючим 4-м армійським корпусом та отримав чин фельдмаршала-лейтенанта.[2]
У листопаді 1855 року став Генеральним технічним директором (нім. Generalgeniedirector) з інженерних питань у Верховному командуванні сухопутних військ.[8] Діяльність на цій посаді направив на придбання та використання військово-технічних винаходів. За його ініціативою були проведені перші випробування мін, у тому числі морських, а також торпед. Так, у середині 1860-х[9] у Австрії була створена торпеда Вайтгеда, яка згодом стала на озброєння. Також ерцгерцог впровадив розширену теоретичну підготовку офіцерів-інженерів і збільшив час навчання в інженерному училищі. У Відні він віддав розпорядження інженерним військам прорити тунелі для нового водопроводу.[2]
В ході реорганізації війська, 8 грудня 1860 року ерцгерцог був призначений Генеральним технічним інспектором (нім. Generalgenieinspektor), а 21 жовтня 1862 року у його розпорядження перейшов 2-й інженерний полк.[2]
У березні 1864 року імператор Франц Йозеф I відправив Леопольда до замку Мірамар, аби умовити ерцгерцога Максиміліана, який готувався зайняти трон Мексики, підписати акт про зречення прав на австрійський престол. Кузени ніколи не були друзями, Максиміліан розглядав Леопольда як одного з ерцгерцогів, які виграють від його відмови від спадкових прав, тож відклав підписання «сімейного договору», як його називали, до візиту самого Франца Йозефа до Мірамару 9 квітня 1864 року.[10]
27 липня 1865 року Леопольд був призначений інспектором морських військ і флоту (нім. Inspektor der Marinetruppen und der Flotte). На цій посаді надавав особливого значення бойовій підготовці морського особового складу та чітко висловлював завдання флоту, чим сприяв створенню умов для морських перемог в ході війни 1866 року.[2] Сам ерцгерцог під час австро-прусської війни отримав командування VIII австрійським корпусом. За словами професора Вавро, показав себе некомпетентним полководцем, який під час битви при Скаліці не віддав жодного наказу. Перед битвою при Кьоніґґреці його змінив на посаді командира корпусу генерал Йозеф Вебер.[11]
4 січня 1867 року отримав чин генерала кінноти. У 1868 році після інсульту вийшов у відставку.
У відставці[ред. | ред. код]
Після смерті батька у 1853 році успадкував замок Гернштайн у Нижній Австрії. Згідно бажання Леопольда, від 1855 року тривало розширення та перебудова будівлі у стилі англійської неоготики. Роботи велися під наглядом відомого архітектора Теофіла ван Гансена. В той час як реконструкція фасадів завершилася за два роки, оздоблення внутрішніх приміщень тривало до 1880 року.
Ерцгерцог проживав у замку від 1868 року до самої смерті, займаючись полюванням та збором рідкісних топографічних робіт.[4] Одруженим не був і дітей не мав. Страждав на епілепсію, яка в молодшому віці серйозно не заважала несенню військової служби, але з часом його стан погіршувався. Після низки інсультів залишився прикутим до інвалідного візка. Помер 24 травня 1898 у віці 74 років. Був похований у крипті Фердинанда[12] імператорського склепу Капуцинеркірхе у Відні.[13]
Замок Гернштайн після його смерті перейшов до його брата Райнера, а згодом — до внучатого племінника Леопольда Сальватора.[4]
Нагороди[ред. | ред. код]
- Орден Золотого руна (Австрійська імперія) (1841);
- Орден Святого Губерта (Королівство Баварія);
- Вищий орден Святого Благовіщення (Сардинське королівство);
- Орден Андрія Первозванного (Російська імперія);
- Орден Святого Олександра Невського (Російська імперія);
- Орден Білого Орла (Російська імперія);
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (Російська імперія);
- Орден Чорного орла (Королівство Пруссія);
- Орден Червоного орла 1-го ступеня (Королівство Пруссія);
- Великий хрест Королівського гвельфського ордену (Королівство Ганновер);
- Орден Золотого лева (Велике герцогство Гессен);
- Орден Людвіга (Велике герцогство Гессен);
- Орден Святого Людовіка (Герцогство Парма);
- Костянтинівський орден Святого Георгія (Герцогство Парма).[8]
Генеалогія[ред. | ред. код]
.jpg)
,_Gemahlin_von_Leopold_II.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Criste O. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 3. — S. 212–214.
- ↑ а б в г д е ж Oscar Criste: Leopold, Erzherzog von Oesterreich. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 51, Duncker & Humblot, Leipzig 1906, стор. 655–657. [1] [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Офіційний сайт замку Гернштайн [2] [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ а б в Історія замку Гернштайн [3] [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Офіційний сайт вілли Монца. Історія парку [4] [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.] (італ.)
- ↑ Офіційний сайт вілли Монца. Савойська Монца [5] [Архівовано 8 січня 2022 у Wayback Machine.] (італ.)
- ↑ Замок Гернштайн [6] [Архівовано 22 листопада 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ а б Constantin von Wurzbach: Habsburg, Leopold. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 6. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1860, стор. 444 [7] [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Після кількох прототипів роботи невідомого австрійського офіцера (1850-ті), а згодом — Джованні Лупіса (1858)
- ↑ Joan Haslip, The Crown of Mexico, стор. 218, 221, 223-226. New York: Holt, Rinehart and Winston, 1971.
- ↑ Geoffrey Wawro, The Austro-Prussian War. Austria's war with Prussia and Italy in 1866. New York 2007.
- ↑ Місце 70A.
- ↑ Імператорський склеп Капуцинеркірхе [8] [Архівовано 9 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Династія Габсбургів [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Леопольда Австрійського [Архівовано 26 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
|
- Народились 6 червня
- Народились 1823
- Померли 24 травня
- Померли 1898
- Поховані в Імператорському склепі
- Кавалери ордена Золотого руна
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери Вищого ордена Святого Благовіщення
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери ордена Червоного орла 1-го ступеня
- Лицарі Королівського Гвельфського ордена
- Відзначені Орденом Людвіга (Гессен-Дармштадт)
- Кавалери ордена Андрія Первозванного
- Кавалери ордена Святого Олександра Невського
- Кавалери ордена Білого Орла (Російська Імперія)
- Кавалери ордена Святої Анни 1 ступеня
- Адмірали Австро-Угорщини
- Генерали Австро-Угорщини
- Уродженці Мілана
- Габсбурги-Лотаринзькі
- Ерцгерцоги Австрійські