Леопольд II (імператор Священної Римської імперії)

Леопольд ІІ
Leopold II
імператор Священної Римської імперії
Початок правління:	30 вересня 1790
Кінець правління:	1 березня 1792
Інші титули:	великий герцоґ Тоскани король Угорщини король Богемії Король Галичини та Володимерії ерцгерцог Австрії
Попередник:	Йосип II
Наступник:	Франц II
Дата народження:	5 травня 1747(1747-05-05)
Місце народження:	Відень
Дата смерті:	1 березня 1792(1792-03-01) (44 роки)
Місце смерті:	Відень
Дружина:	Марія Луїза Іспанська
Діти:	Марія Тереза, Франц, Фердинанд, Марія Анна, Карл Людвіг, Олександр Леопольд, Альбрехт Йоханн Йозеф, Максиміліан, Йосип, Клементина, Антон Віктор, Иоанн Баптист, Райнер Йосип, Людвіг, Рудольф
Династія:	Габсбурги
Батько:	Франц I
Мати:	Марія Терезія

Леопо́льд II (нім. Leopold II.; (Петер Леопольд Йосип Антон Йоахім Пій Готтард) (5 травня 1747(17470505), Відень — 1 березня 1792, там само) — король Німеччини з 1790 року, обраний імператором Священної Римської імперії німецької нації 30 вересня 1790 року, Король Галичини та Володимерії. Третій син Франца I та Марії Терезії.

Коротка біографія

Народився у Відні. Після смерті другого сина імператора, Карла, був призначений наступником батька на тосканському престолі й після смерті батька 18 серпня 1765 року вступив до управління Тосканою під ім'ям Петра Леопольда I (Пьєтро Леопольдо I). Спочатку під керівництвом соратників імператриці, маркіза Ботта та графа Розенберга, пізніше самостійно, Леопольд проводив помірковані, але послідовні реформи.

1790 року Леопольд отримав у спадок імператорську корону від бездітного брата. Держава перебувала у повному розладі (див. Йосип II). Леопольд доклав зусиль до заспокоєння станового, національного та клерикального невдоволення. Повстання у Бельгії та Угорщині було придушено; за допомогою Рейхенбахської угоди (липень 1790) вдалось утримати Пруссію від придбань у Польщі; австрійсько-турецька війна завершилась 1791 року Систівським миром.

До Великої французької революції Леопольд, хоч і був братом Марії-Антуанетти, ставився з обережністю і лише після спроби втечі короля погодився спочатку з прусським послом Бішоффвердером, потім із самим Фрідріхом Вільгельмом II стосовно оборонно-наступальних дій проти Франції. З прийняттям французької конституції Людовіком XVI (14 вересня 1791 року) Леопольд оголосив, що мети угоди попередньо досягнено. Нові ускладнення стали поштовхом для нового союзу німецьких держав 7 лютого 1792 року; але й тепер Леопольд думав більше про оборону. Після оголошення війни з боку Франції Леопольд несподівано помер 1 березня 1792 року.

Цікаві факти

Леопольд II першим з правителів європейських держав 30 листопада 1786 року повністю скасував смертну кару в Великому герцоґстві Тосканському. На честь цієї події, починаючи з 2002 р., відзначається Міжнародний день «Міста за життя».

Шлюб та діти

Леопольд був одружений (з 1764) з Марією Луїзою Іспанською (1745–1792), дочкою короля Іспанії Карла III. У шлюбі народилось 16 дітей:

• Марія Тереза (1767–1827) —1787 року одружилась з Антоном, короля Саксонії
• Франц (1768–1835), останній імператор Священної Римської імперії й перший австрійський імператор
• Фердинанд (1769–1824) — великий герцоґ Тосканський
• Марія Анна (1770–1809) — абатиса
• Карл Людвіг (1771–1847) — герцоґ Тешен
• Олександр Леопольд (1772–1795) — палатін Угорщини
• Альбрехт Йоханн Йозеф (1773–1774)
• Максиміліан (1774–1778)
• Йосип (1776–1847) — палатін Угорщини, з 1799 одружений з Олександрою Павлівною
• Клементина (1777–1801) — 1797 вийшла заміж за Франциска I, короля Обох Сіцилий
• Антон Віктор (1779–1835) — голова Тевтонського ордену
• Марія Амалія (1780–1789)
• Іоанн Баптист (1782–1859) — граф Меранський
• Райнер Йосип (1783–1853) — віце-король Ломбардо-Венеційського королівства; 1820 року одружився з Єлизаветою Савойською-Каріньяно
• Людвіг (1784–1864) — фельдмаршал-лейтенант
• Рудольф (1788–1831) — кардинал та архієпископ Оломоуцький

Бібліографія

• А. Wolf u. v. Zwiedinek-Südenhorst, «Oesterreich unter Maria Theresia, Joseph II u. Leopold II» (Б., 1884). (нім.)

Імператори Священної Римської імперії 800—1806

800 814 840 843 855 875 877 881 887 891    Карл I Великий Людовик I Благочестивий  —  Лотар I Людовик II Карл II Лисий  —  Карл III Товстий  —

891 894 896 899 901 905 915 924 962 973 983    Гі Сполетський Ламберт Арнульф Каринтійський  —  Людовик III Сліпий  —  Беренгар I  —  Оттон I Великий Оттон II Рудий

983 996 1002 1014 1024 1027 1039 1046 1056 1084 1105 1111 1125 1133 1137 1155     —  Оттон III  —  Генріх II Святий  —  Конрад II  —  Генріх III  —  Генріх IV  —  Генріх V  —  Лотар II  —

1155 1190 1197 1209 1215 1220 1250 1312 1313 1328 1347 1355 1378 1410    Фрідріх I Барбаросса Генріх VI  —  Оттон IV  —  Фрідріх II  —  Генріх VII  —  Людовик IV Баварський  —  Карл IV  —

1410 1437 1452 1493 1508 1519 1530 1556 1564 1576 1612 1619 1637    Сигізмунд  —  Фрідріх III  —  Максиміліан I  —  Карл V Фердинанд I Максиміліан II Рудольф II Матвій Фердинанд II

1637 1657 1705 1711 1740 1742 1745 1765 1790 1792 1806    Фердинанд III Леопольд I Йосип I Карл VI  —  Карл VII Альбрехт Франц I Йосип II Леопольд II Франц II

Каролінги — Саксонська династія — Салічна династія — Штауфени — Віттельсбахи — Габсбурги