Карл III (король Іспанії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Король Іспанії Карл III

Карл III (20 січня 1716 — 14 грудня 1788) — король Іспанії з 1759 року (після свого брата Фердинанда VI.

Молоді роки[ред.ред. код]

Карл бул старшим сином від шлюбу Філіпа V з Ізабелою Фарнезе. Він отримав гарне виховання. Знав латину, італійську, французьку мову, вивчав математику, географію, іспанську, французьку та церковну історію, музику, мистецтво їзди верхи. З раннього дитинства його мати намагалася добути для Карла якесь володіння у Італії. Міжнародна ситуація у 1731 дозволила Карлу стати великим герцогом Тосканським та герцогом Парми й П'яченци. В Італії його найближчим радником став Бернардо Тануччі, професор публічного права університету Пізи.

Король Неаполя та Сицилії[ред.ред. код]

Спираючись на пакт Бурбонів в умовах Війни за польській спадок іспано-італійські війська у 1734 році під проводом герцога Карла захопили Неаполь та Сицилію. Він став королем Обох Сицилій під ім'ям Карла VIII. При цьому він обіцяв, що не буде прагнути унії із Іспанією. Але боротьба за королівство Обох Сицилій ще не була завершена. Вже 1744 року австрійська армія під командуванням князя Лобковітца намагалася захопити Неаполь, але була відбита армією Карла, який опирався на широку підтримку населення. В результаті Карл зумів залишити за собою це королівство.

В Неаполі Карл провів низку реформ:

  • зменшив функції, привілеї та чисельність духівництва;
  • обмежив клерікализм суспільного життя;
  • відмовився впроваджувати у королівстві інквізицію;
  • водночас проводив кампанію против масонів та інших таємних товариств;
  • зменьшив привілегії шляхти, опадаткував її;
  • зменьшив податковий тягар на простих людей;
  • провів судову реформу.

Багато зусиль Карл витрачав на розвиток економіки, заключав численні торгівельни договори зі всіма європейськими країнами та Османською імперією. В Неапольському університеті відкрито кафедру комерції. Паралельно було відремонтовано гавань Неаполя, проведені численні роботи з будивництво доріг та спорудженню мостів.

За його наполягання розкопано стародавне місто Геркуланум, його старожитності були виставлені у музеї, а звіт щодо цих розкопок надруковано у вигляді книги, які спрямували у всі публічні бібліотеки Європи.

Карл вперше зробив італійську мову державною в королівстві Обох Сицилій.

Король Іспанії[ред.ред. код]

В 1759 році помер брат Карла король Іспанії Фердинанд VI. 6 жовтня 1759 року Карл зрікся корони Обох Сицилій на користь свого сина Фердинанда.

В Іспанії Карл III зберіг кабінет Р.Волла (призначеного ще при Фердинанді VI), призначивши тільки нового міністра фінансів — італійця маркіза Скілачче.

Зовнішня політика[ред.ред. код]

15 серпня 1761 року Карл III уклав угоду з Францією (третій бурбонський сімейний пакт) та в 1762 році почав війну з Англією, яка тривала у рамках Семірічної війни. Спроба Іспанії підкорити Португалію виявилася невдалою Англійці захопили Гавану, Манілу та Тринідад. Але вже 1763 року було укладено Паризький мирний договір. Іспанія повернула Кубу, Манілу, але втратила на користь Португалії лівий берег р. Ріо-де-ла-Плати, а Флориду — на користь Англії. Франція передала Іспанії Луїзіану.

В 60-70-роках протистоянні з Англією тривало. В 1766 році англійці захопили Фолклендські острови. Але вже у 1770 році губернатор Буенос-Айреса вигнав їх звідти. В 1776 році Іспанія повернула собі лдівий берег р. Ріо-де-ла-Плата.

У 1779 році Іспанія розпочала війну з Англією, яка в цей час боролося з повсталими Північноамериканськими штатами. Во її закінчення повернула собі Флориду.

Реформи[ред.ред. код]

Перше за все запроваджені заходи по покращенню вигляду Мадрида:

  • мощення вулиць;
  • впровадження зимового вуличного освітлення;
  • благоустрій міста.

Головну увагу Карл III приділяв фінансам та майну. В цьому впроваджував свої реформи. Спочатку він признав нового першого міністра. Їм став маркіз Гримальді. З 1764 року почалася розробка заходів по зміцненню оборони американських колоній та збільшенню обігу іспанських товарів. Впроваджено регулярне щомісячне поштове сполучення Іспанії з Америкою, спрямовані в окремі віце-королівства генерал-інспектори з широкими повноваженнями. Для отримання ширшої підтримки реформам було організовано лекції на відповідні теми, почалося навчання молоді з економічних питань.

Наступні напрямки реформ:

  • спрощення й модернізація адміністрації;
  • розширення інфраструктури;
  • впровадження громадських будівельних робіт;
  • соціальне забезпечення низших прошарків та їх інтеграція до економічного життя;
  • модернізація церкви;
  • перебудова армій та флоту.

27 лютого 1767 Карл III підписав декрет, яким виганявся з усіх іспанських володінь орден єзуїтів.

Іспанські володіння у південні Америці

Перші невдачі на шляху реформ змусили Карла III у 1776 році змінити прем'єр-міністра на Флоридобланку. Почалася реорганізація іспанської Америки. Було створено віце-королівство Ріо-де-ла Плата. В 1778 році впроваджено вільну торгівлю поміж американських та іспанських портах. Створено систему інтендантів американських провінцій. Але реформи, спрямовані на те, щоб остаточно прив'язати американські колонії до Іспанії виявилися невдалими.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Марія Амалія Валльбург Саксонська (1724–1760), донька Августа III, курфюрста Саксонії, короля Речі Посполитої.

Діти:

  • Філіп Антоніо (1747–1777)
  • Карл (1748–1819)
  • Фернандо Антоніо Паскуаль (1751–1825) — король Неаполя та Сицилії
  • Габріель Антоніо (1752–1788) — дружина Педро III, короля Португалії
  • Антоніо Паскуаль Хенаро (1755–1781)
  • Франсиско Хав'єр Антоніо (1757–1771)
  • Марія Хосефа Кармела (1744–1801)
  • Марія Луїза (1745–1792) — дружина Леопольда Габсбурга, імператора Священної Римської імперії.

Джерела[ред.ред. код]

  • Walther L.Bernecker/Horst Pietschmann. Geschichte Spaniens. Stutgart. 1997