Лу Сінь

Лу Сінь
魯迅/鲁迅
Дата народження:	25 вересня 1881
Дата смерті:	19 жовтня 1936
Громадянство:	Китай
Рід діяльності:	*

Лу Сінь (кит. 魯迅/鲁迅, Lǔ Xùn — Лу Сюнь; *25 вересня 1881 — †19 жовтня 1936), справжнє ім'я Чжоу Шужень (кит.: 周树人) — китайський письменник, публіцист та літературознавець. Вважається основоположником сучасної китайської літератури.

Лу Сінь народився в сім’ї поміщика. В 1902 р. він закінчив гірничо-залізничне училище в місті Нанкін та був направлений для продовження освіти в Японію, де приєднався до освітнього руху китайських студентів. Виступив як перекладач і публіцист. В Японії та на батьківщині Лу Сінь брав участь у підготовці Сіньхайської революції (1911—1913 рр.).

У 1913 р. Лу Сінь написав своє перше оповідання «Минуле». У 1918 р. він опублікував оповідання «Щоденник божевільного» (своєрідній варіант «Записок божевільного» М. В. Гоголя), який вважається першим твором нової китайської літератури. Пізніше світ побачили збірки «Клич» (1923; до її складу увійшла найпопулярніша повість Лу Сіня «Справжня історія А-Кью», в якій він картав соціальну пасивність пригноблених народних мас), «Блукання» (1926), «Дикі трави» (1927, збірка віршів у прозі), «Старі легенди по-новому» (1936, збірка сатирико-героїчних казок Лу Сіня, в яких він критикував негативні явища свого часу) та ін.

Лу Сінь є автором великої кількості статей про важливі події житті Китаю та інших країн: збірники «Гарячий вітер» (1925), «Під розкішним балдахіном» (1926), «Дозволяється розмовляти про погоду» (1934) та інші. Він багато зробив для популяризації у Китаї іноземної літератури, особливо російської та радянської. Лу Сінь переклав «Заповіт» Тараса Шевченка, твори М. В. Гоголя, М. Є. Салтикова-Щедріна, А. П. Чехова, М. Горького, О. О. Фадєєва та ін. Новелу «Качина комедія» присвятив своєму другові, письменнику українського походження, вихідцю зі Східної Слобожанщини (Курщина), що писав японською мовою та есперанто Василю Єрошенку. У перекладі Лу Сіня та з його доповненнями в жовтні 1921 року в журналі «Сяоше юебао» було надруковано розділ про українську літературу з «Загальної історії літератури» німецького літературознавця Г. Карпелеса. Ця публікація спричинилася до початку китайських перекладів з української.

Твори Лу Сіня виходили в українському перекладі окремими виданнями 1953, 1957, 1958, 1961, 1981 років, а також у періодиці.

Джерела

• Велика радянська енциклопедія
• І. К. Чирко. Лу Сінь // Українська літературна енциклопедія. Київ: Українська енциклопедія, 1995, т. 3, с. 240–241.
• Лу Сінь. Рідне село. Збірка оповідань / Пер. з кит. І. Чирко. — Київ, 1957.
• Лу Сінь. Справжня історія А-К'ю.: Оповідання / Пер.з кит. І. Чирко. — К. : Молодь, 1958. — 137 с.
• Лу Сінь. Вибрані твори / Пер. з кит. І. Чирко. — Київ: Держлітвидав України, 1961. — 309 с.
• Лу Сінь. Твори / Пер. з кит. І. Чирко. — Київ, 1981.

Посилання

• Tim Gallaher's Lu Xun site, with extensive information and links to texts
• Lu Xun and other historical figures
• http://web.bureau.tohoku.ac.jp/manabi/manabi6/mm6-3.htm
• http://mclc.osu.edu/rc/lxbib.htm
• http://www.coldbacon.com/luxun.html
• Lu Xun webpage (in Chinese)
• A Brief Biography of Lu Xun with Many Pictures

Українські переклади

• Достеменна історія А-К'ю (пер. Лідія Голубнича)

Англійські переклади

• http://www.marxists.org/archive/lu-xun/index.htm
• http://www.coldbacon.com/writing/luxun-calltoarms.html
• An Outsider's Chats about Written Language, a long essay by Lu Xun on the difficulties of Chinese characters