Ля-бемоль мажор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку.
Стабільна версія була перевірена 24 березня 2013.
| Ля-бемоль мажор | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||||||
Ля-бемоль мажор (As-dur) — мажорна тональність, тонікою якої є звук ля-бемоль. Гама ля-бемоль мажор містить звуки:
as - b - c ^ des - es - f - g ^ as.
Паралельна тональність — фа мінор, однойменний мінор — ля-бемоль мінор. Ля-бемоль мажор має чотири бемолі біля ключа (сі-, мі-, ля-, ре-).
Найвідоміші твори, написані в цій тональності [ред.]
- Й. С. Бах — прелюдія і фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
- Л. ван Бетховен — 2-а частина «Патетичної» сонати, op.13
- Ф. Шопен — Полонез As-dur op. 53
- Й. Брамс- 3-я частина 1-ї симфонії
- Р. Шуман — Карнавал
- Ф. Ліст — Liebestraum
В червоному просторі подані мажорні тональності, в зеленому - мінорні. Теоретично існуючі, але не використовані в практиці енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності ключові знаки.


