Магда Геббельс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Магда Геббельс
Magda Goebbels
Магда Геббельс
 
Партія: НСДАП
Народження: 11 листопада 1901(1901-11-11)
Flag of the German Empire.svg Берлін, Німецька імперія
Смерть: 1 травня 1945(1945-05-01) (43 роки)
Flag of the NSDAP (1920–1945).svg Берлін, Третій Рейх
Чоловік: Йозеф Геббельс
Діти: 6
 
Нагороди:
Золотий партійний знак НСДАП

Ма́гда Ге́ббельс (нім. Magda Goebbels; у дівоцтві — Йоганна Марія Магдалена Беренд, нім. Johanna Maria Magdalena Behrend); (*11 листопада 1901, Берлін — †1 травня 1945, Берлін) — дружина міністра пропаганди Нацистської Німеччини, Йозефа Геббельса. Член нацистської партії і прихильниця Адольфа Гітлера. Перед падінням Берліна у травні 1945 року вбила шестеро своїх дітей і вчинила самогубство.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки життя[ред.ред. код]

Магда Беренд народилася у родині інженера Оскара Річшеля і Августи Беренд. Батьки одружилися після її народження, але розійшлися після трьох років шлюбу у 1904 році. Коли Магді виповнилося п'ять років, мати відправила її до батька в Кельн, а він разом з дочкою пізніше переїхав до Брюсселя. У Бельгії Магда поступила на навчання до монастиря святої Урсули у Вілворді. Тим часом, після розлучення її мати Августа вийшла заміж за багатого підприємця єврейського походження Ріхарда Фрідлендера і у 1908 році переїхала з ним до Брюсселю. Магда взяла прізвище вітчима і прожила з ними у Брюсселі до початку Першої світової війни, коли батьки вимушені були залишити Бельгію і переїхати до Берліна. Після переїзду до столиці Магда знайшла роботу вчителькою у ліцеї Кольморген. У 1914 році її мати розлучилася з Річардом Фрідлендером.[1]

Перший шлюб[ред.ред. код]

У віці 17 років Магда познайомилася з багатим німецьким промисловцем Гюнтером Квандтом, який був старше її майже удвічі. 4 січня 1921 р. вона вийшла за нього заміж, а 1 листопада 1921 року народилася її перша дитина, син, Гаральд. Шлюб, однак не був щасливим, 23-річна Магда швидко розчарувалася у чоловікові, і натомість зацікавилася у старшому синові чооловіка — 18-річному Гельмуті Квандт. Несподівано, у 1927 році Гельмут помер від ускладнень після операції і пізніше Магда з чоловіком відправилися у шестимісячну подорож до Сполучених Штатів. Там Магда познайомилася із племінником президента США Герберта Гувера. Запідозрівши невірність з її боку у 1929 році Квандт розлучився з нею, але за умовами розлучення залишив їй великі статки.[2]

Шлюб з Йозефом Геббельсом[ред.ред. код]

Одруження Йозефа і Магди Геббельс за участю 10-річного сина від першого шлюбу — Гаральда та Адольфа Гітлера (на задньому плані).

Магда Квандт вперше познайомилася з Йозефом Геббельсом на одному з засідань нацистської партії, де він виступав із доповіддю. Геббельс одназу справив сильне враження на неї і 1 вересня 1930 вона вступила в НСДАП, хоча й не відзначалася надзвичайною активністю у її лавах. Пізніше, Магда знайшла роботу у штаб-квартирі партії, і протягом короткого періоду була секретарем Ханса Майнсхаузена, заступника Геббельса, згодом перейшла працювати і до нього. Існує декілька пояснень, чому Магда вийшла заміж за Йозефа Геббельса. За однією з них, Магда була зачарована харизмою Адольфа Гітлера і оскільки сам фюрер не мав бажання одружуватися, шлюб з одним з його заступників і провідним членом партії, мав піднести її статус в очах усіх членів партії і наблизити її до фюрера. Магда одружилася з Геббельсом 19 грудня 1931 року, і свідком на їх весіллі був сам Адольф Гітлер. У шлюбі з Геббельсом народилося шестеро дітей: Гельга, Гільдегард, Гельмут, Гедвіга, Гольдіне і Гейдрун.[2]

Хоча у нацистській пресі шлюб Геббельсів зображався як зразок арійського подружжя, обидва з них мали коханців поза шлюбом. Геббельс мав роман з чеською акторкою Лідою Бааровою, що мало не стало причиною розлучення. Сама Магда теж мала стосунки із особистим секретарем свого чоловіка Карлом Ханке і лише безпосереднє втручання Гітлера зберегло шлюб. Попри це, Магда часто виконуала обов'язки "першої леді" рейху, оскільки сам Гітлер не мав дружини: супроводжувала голів іноземних держав, які відвідували Німеччину, втішувала солдатських вдів, підримувала поранених солдат тощо. На публіці Магда завжди намагалася відповідати пропагандистському образу зразкової, патріотичної матері та прихильниці націонал-соціалізму. Коли радянські війська підійшли до Берліна, подружжя Геббельсів разом з дітьми переїхали до бункера Гітлера біля колишньої Рейхсканцелярії.[2][1]

Самогубство[ред.ред. код]

Сімейне фото Магди і Йозефа Геббельс з дітьми 1942 року. Фото першого сина Гарольда у формі було штучно додане пізніше.

Рішення про самогубство у подружжя Гебельсів очевидно виникло у кінці квітня 1945 року, оскільки саме в той час Магда написала прощального листа своєму першому сину Гаральду Квандту, який на той час був пілотом Люфтваффе і був у полоні в Південній Африці. У ньому вона сповіщала сина про бажання покінчити життя самогубством і також про вбивство дітей, оскільки на її думку, без націонал-соціалізму, життя не було нічого варте. Магда Геббельс наполягала на тому, що діти самі погодилися вмерти разом з нею, однак цьому не існує ніяких підтверджень. Після самогубства Гітлера і Єви Браун днем раніше, 1 травня 1945 року Магда і Йозеф Геббельс напоїли дітей морфіном і роздавили капсули з цианістим калієм у роті кожної дитини. Участь інших у вбивстві дітей, зокрема лікаря у бункері Гітлера до кінця не з'ясована. Також існували підозри, що найстарша 12-річна дочка Гельга, можливо намагалася чинити опір намірам батьків вбити її. Після вбивств дітей, Магда і Йозеф Геббельс вийшли в сад Рейхсканцелярії і проковтнули капсули з отрутою. За іншими свідченнями, на їх вимогу, їх розстріляв один з ад'ютантів; інші стверджували що, Геббельс застрелив спочатку дружину, а потім себе. Тіла Магди і Йозефа Геббельс намагалися підпалити, але не спалили до кінця — представники радянських спецслужб перезаховували їх останки декілька разів, аж поки вони остаточно не були знищені у 1970 році.[3][2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б «Magda Goebbels. The First Lady of Germany». University of California. 2011-11-17. Процитовано 2012-10-6. 
  2. а б в г «Первая дама Третьего рейха и ее еврейский отчим». Журнал «Вестник». 2001-06-05. Процитовано 2012-10-6. 
  3. «ФСБ: Гитлер действительно покончил с собой в 45-м». BBC Russian. 2012-12-21. Процитовано 2012-10-6.