Майя (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Майя
Загальна кількість біля 8 млн.
Найбільші розселення Гватемала, Мексика, Беліз, Гондурас, Сальвадор
Мова мови майя, іспанська
Релігія традиційна релігія, католицизм

Народи Майя являють собою широку групу народів корінного населення півдня Мексики й північної Центральної Америки. Зазвичай терміном «майя» об'єднують групу народів регіону досить різних за походженням, але об'єднаних спільною культурною й лінгвістичною спадщиною. Проте термін охоплює багато чітких етнічних групі суспільств, кожна з котрих має свої власні специфічні традиції й історичну самоідентифікацію.

За оцінками, населення майя на 1999 рік становило 7,5—9 млн осіб[1]. Хоча деякі з них асимільовані в суспільства сучасних країн, інші продовжують традиційне життя, часто повсякденно розмовляють однією з мов майя.

Райони проживання[ред.ред. код]

Лакандонський майя в традиційному одязі, Чіапас

Найбільше населення сучасних майя перебуває у Гватемалі, далі — у мексиканських штатах Юкатан, Кампече, Кінтана-Роо, Табаско і Чіапас, у Белізі та в західних частинах Гондурасу й Сальвадору.

Півострів Юкатан[ред.ред. код]

На півострові розташовані мексиканські штати Юкатан, Кінтана-роо, Кампече. Більшість населення штатів є майя за походженням, але населення західної частини півострова значно асимільоване. Навіть ті, хто вдома говорять рідною мовою, часто ідентифікують себе як метиси. На відміну від гірських племен Гватемали, майя Юкатану говорять однією мовою (юкатекська, Yucatec) й ідентифікують себе просто як майя, без поділу на племена. Кількість тамтешнього населення, яке ідентифікує себе як майя, становить близько 700 тис.

На сході півострова (штат Кінтана-роо) майя менш асимільовані, багато з них, особливо в сільській місцевості, не говорять іспанською. У середині 19 століття в цьому районі спалахнуло повстання, одне з найбільших і найвдаліших повстань корінних жителів Америки нового часу, відоме як Юкатанська війна рас (каст). Незалежну індіанську державу Чан-санта-круз було навіть визнано Британською імперією. У теперішній час на узбережжі Кінтана-роо розвиваються морські курорти й уряд Мексики заохочує переселення сюди громадян з інших районів країни, тому майя поступово втрачають свою культуру.

Чіапас[ред.ред. код]

У штаті живуть народи майя Цоціль і Цельталь (у гірській місцевості) і Чоль (у джунглях). Багато майя підтримують Сапатистську армію національного звільнення, що діє в регіоні й домагається незалежності територій, населених індіанцями.

Гватемала[ред.ред. код]

Близько 60% з 12,8 млн населення Гватемали — майя, що дотримуються традиційної культури та мешкають у західних гірських районах країни. Серед них виділяються народи Кіче, Мам, Покамам, Какчікель, Іхіль, Кекчі, Цутухул та Хакалтек.

Іспанський колоніальний уряд та уряд незалежної Гватемали до середини 20-го сторіччя дотримувалися політики зберігання місцевого населення юридично відокремленим та підлеглим. Це привело до збереження багатьох традицій та традиційного способу життя. Зараз місцеві майя ототожнюють себе з племенами, які часто відповідають доколумбовим державам, багато людей носять традиційний одяг, який показує їх специфічну місцеву ідентичність. Одяг жінок має тенденцію бути традиційнішим, ніж чоловіків, оскільки чоловіки більше взаємодіють з іспанською культурою, зокрема, під час торгівлі.

Хоча значення майя в культурі країни зростає, уряд, що контролюється іспаномовним населенням, дуже повільно піддається змінам. Напруження яскраво проявилося під час хвилі геноциду, що прокотилася по країні наприкінці 1970-х років. Починаючи з розстрілу мирної демонстрації майя 29 травня 1978 року, через дії каральних загонів гватемальської армії було вбито 150 тис. та «зникло» 40 тис. людей, майже всі — майя. Одним з героїв боротьби майя стала лауреат Нобелівської премії миру Рігоберта Менчу.

Після підписання договору з представниками народу майя та загонами самооборони у грудні 1995 року, стан майя у країні трохи покращується. Деякими з заходів стали визнання урядом права майя на володіння землею та початок навчання мовами майя в деяких школах.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Michael D. Coe (1999). The Maya. Thames and Hudson, London. 

Ресурси Інтернет[ред.ред. код]