Малайська мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Малайська Bahasa Melayu, بهاس ملايو
Поширена в:	Малайзії, Індонезії, Брунеї, Сінгапурі, Тайланді, Філіппінах
Регіон:	{{{Регіон}}}
Кількість носіїв:	20–30 млн.
Місце:	54
Писемність:	латиниця, арабський алфавіт
Класифікація:	Австронезійська група Малайсько-полінезійське відгалуження Західний ареал Західнозондська мова Малайско-чамська гілка Малайська група
Офіційний статус
Державна:	Малайзії, Брунею, Сінгапуру, Індонезії
Офіційна:	Малайзії, Брунею, Сінгапуру
Регулює:	Інститут мови і літератури (Dewan Bahasa dan Pustaka)
Коди мови
ISO 639-1	ms
ISO 639-2	may (B); msa (T)
SIL	msa і ін.

Малайська мова (Bahasa Melayu) — одна з австронезійських мов (малайсько-полінезійська гілка, західне відгалуження). Поширена на острові Суматра, півострові Малакка, на прибережних районах острова Калімантан, а також на деяких більш дрібних островах.

Починаючи з раннього середньовіччя малайська мова використовувалася як мова міжетнічного спілкування і міжнародних зв'язків в усьому ареалі малайської «прибережної цивілізації» (Малайський архіпелаг, півострів Малакка, побережжя Індокитаю і Нової Гвінеї), був мовою поширення ісламу і християнства. Малайською мовою існує багата література різних жанрів - як місцева, так і перекладна.

Перші пам'ятки малайської мови — написи на камінні на островах Суматра і Банка (VII століття); письменність поскладова південноіндійського типу (див. індійська писемність). Сильно модифіковані форми індійської писемності які називаються «каганга» і «ренчонг» збереглися в окремих районах Суматри.

З XIV століття разом з ісламом поширюється видозмінена арабська писемність «джаві». З XIX століття швидко поширюється латиниця — в Індонезії вона була кодифікована на початку XX століття, а в Малайзії і Сінгапурі — після 1957 р.

Малайська мова є державної в Малайзії, Брунеї, Сінгапурі (в Сінгапурі поряд з англійською, китайською і тамільською), а також в Індонезії, де вона називається індонезійською мовою (Bahasa Indonesia). В 1972 р. для усіх варіантів в 1971 р. була введена єдина система писемності на основі латиниці і максимально уніфіковані правила орфографії.

В Малайзії в 1969 р. було введено назву «малазіська мова» (Bahasa Malaysia), але починаючи з 1990-х років повертаються до традиційної назки «малайська мова» (Bahasa Melayu).

В Росії видано два словники малайської (малазійської) мови : Малайзийско-русско-английский словарь (1977), автори - Н.В. Ротт, В. А. Погадаєв і А.П. Павленко, а також Русско-малайзийский словарь (1986), автори - В.А. Погадаєв і Н.В. Ротт. Обидва словники війшли в видавництві "Русский язык". Історія мови викладена в монографії Т.В. Дорофєєвії "История письменного малайского языка (VII - начала ХХ вв.)" (Видавництво: М.: Гуманитарий, 2001.)