Малайський архіпелаг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Розташування Малайського архіпелагу

Мала́йський архіпела́г — обширний архіпелаг, розташований між Південно-Східною Азією (півостровом Індокитай) та Австралією.

Архіпелаг складається з приблизно 20 тисяч островів загальною площею близько 2 млн км²) та розділяє Індійський і Тихий океани. Це найбільший у світі архіпелаг, на якому розташовані такі країни як Індонезія, Філіппіни, Сінгапур, Бруней, малайські штати Саравак, Сабах і федеральна територія Лабуан, Східний Тимор та більша частина Папуа-Нової Гвінеї.

Термінологія[ред.ред. код]

Термін «Морська Південно-Східна Азія», найкраще описує географічне становище краю без звернення до нації, расового, культурного або мовного питання при демаркації кордону. Термін «Малайський архіпелаг» вельми недолугий і не відображає фізичну географію. Цей термін ввів у обіг натураліст Альфред Воллес, у своїй книзі: «Малайський архіпелаг».

«Малайська раса», відоміша, як австронезійська раса, була придумана британськими і голландськими кооніалістами для відображення впливу суматранської малайської імперії Шривіджая яка включала в себе народи Індонезії, Малайзії та Філіппін[1].

Папуа-Нова Гвінея часто виключається через істотні культурні відмінності від решти країн регіону, а також через те, що острів Нова Гвінея геологічно не є частиною Євразії, на відміну від островів на Зондському шельфі, що не є частиною Австралії. Архіпелаг іноді називають «Ост-Індія», особливо в старих текстах європейської колоніальної епохи, але в ширшому значенні «Ост-Індія» включає також Індокитай, Індійський субконтінент, і навіть райони, наскільки далекі на захід, як Іранський Белуджистан.

Географія та геологія[ред.ред. код]

Материкову частину Малайзії, відому як Малайя, включають у склад Морської Південно-Східної Азії[2], через культурну і антропологічну єдність населення з іншими частинами архіпелагу.

Архіпелаг складається з багатьох груп, які можуть бути розглянуті як окремі архіпелаги, а саме:

Геологічно, архіпелаг є одним з найбільш вулканічно-активних районів світу. Найвища гора — Кінабалу (4095 м) на острові Калімантан та Пунчак-Джая (4884 м) на острові Нова Гвінея.

Рельєф переважно гористий. Район активного вулканізму, тут знаходиться близько 330 вулканів, з яких понад 100 діючих; часто бувають землетруси. Серед корисних копалин є Родовища олов'яних, залізних та марганцевих руд, нікелю, вольфраму, бокситів та нафти.

Клімат переважно екваторіальний, спекотний; [[опади|опадів 2000—5000 мм на рік. До висоти 1200 м поширені вологі вічнозелені ліси з пальмами (до 300 видів), панданусами, деревовидними папоротями, бамбуком тощо; до 2000 м — ліси з дуба, каштана, клена, хвойних; до 4000 м — вологі гірські ліси; вище — чагарники та гірські луки. На окремих вершинах — вічні сніги. На узбережжях та в дельтах рік — мангрові зарості, серед рослин багато ендеміків (близько 35 % усіх видів).

Для фауни Малайського архіпелагу характерні людиноподібні мавпи (орангутани, гібони), слони, носоріг, малайський ведмідь, шерстокрили, довгоп'ят та інші.

На островах Малайського архіпелагу влаштовано багато природних і національних парків.

Джерело[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Reid, Anthony. Understanding Melayu (Malay) as a source of diverse modern identities. Origins of Malayness 2001 Cambridge University Press. Retrieved on March 2, 2009.
  2. «Maritime Southeast AsiaWorldworx Travel. Accessed 26 May 2009.


Asia on the globe (grey).svg Це незавершена стаття з географії Азії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.