Малі Селменці

село Малі Селменці
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Ужгородський район
Рада	Паладь-Комарівецька сільська рада
Код КАТОТТГ	UA21100190060098662
Облікова картка	Малі Селменці
Основні дані
Засноване	2 половина ХІІІ ст.
Населення	200
Площа	1.685 км²
Густота населення	118.6 осіб/км²
Поштовий індекс	89431
Телефонний код	+380 312
Географічні дані
Географічні координати	48°30′49″ пн. ш. 22°09′40″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	102 м
Відстань до обласного центру	16.9 км
Відстань до районного центру	16.9 км
Місцева влада
Адреса ради	89431, с. Паладь Комарівці, вул. Кошута, 24/а
Сільський голова	Іллар Йосиф Йосифович
Карта
Малі Селменці
Малі Селменці
Мапа
Малі Селменці у Вікісховищі

Малі́ Се́лменці (угор. Kisszelmenc) — село в Ужгородському районі Закарпатської області.

Назва

У 1995 р. назву села Солонці було змінено на Малі Селменці.

Розташування

Село є крайнім західним населеним пунктом України. Відстань до райцентру становить близько 16 км і проходить автошляхом Т 0702. З 2005 року у селі діє пункт пропуску Малі Селменці на кордоні із Словаччиною. Зі словацького боку знаходиться пункт пропуску «Великі Селменці», у окрузі Михайлівці, Кошицький край, на автошляху місцевого значення у напрямку Вельких Капушан.

Історія

Село засноване (закріпачене) в другій половині XIII ст. шляхтичем Марцелом, нащадки якого до свого прізвища додавали прикладку «селменські» (de Scelemencz).

У XIII—XV ст. село відоме в письмових джерелах під назвами: «Scelemencz», «Zelemencz», «Kis Zelmencz». У 1427 році село оподатковано від 9 порт. У XVI ст. у Малих Селменцях проживала лише шляхта та желярі. У 1599 році тут нараховувалося 6 селянських господарств та садиба землевласника. З 1588 року в селі діє костел, у якому проповідували протестантські пресвітери.

У 1715 році у Малих Селменцях проживало 2 желярські родини. Костел знову став католицьким. Джерела XVIII ст. відносять Малі Селменці до мадярських сіл.

До 1946 року Селменці були одним селом, яке належало до Велькокапушанського району Словаччини, 1946 року село було розділено між СРСР і Чехословаччиною, більша частина, Вельке Слеменце залишилась у Словаччині.

Як пише угорський письменник Міклош Зелей у книжці про Селменці: «Московський солдат, чеський солдат, угорський солдат – байдуже, який: ти завжди мусиш знати, що сказати. Тримай напоготові переконливу історію. А опісля краще напитись».

Сучасність

За переписом 2001 року рідною мовою визнали: українську — 7,5 %, угорську — 92,5 %.

Зі словацького боку знаходиться пункт пропуску «Великі Селменці», в окрузі Михайлівці, Кошицький край, на автошляху місцевого значення у напрямку Вельких Капушан.

Словацький режисер Ярослав Войтек зняв документальний фільм про історичну абсурдність поселення. 72-хвилинний фільм «Кордон» (Hranica) був знятий між 2001 та 2007 роками. На 13-му Міжнародному фестивалі документального кіно Jihlava фільму було присуджено кращу премію східноєвропейського кіно.

Туристичні місця

- Зі словацького боку знаходиться пункт пропуску «Великі Селменці»

- З 1588 року в селі діє храм

Див. також

• Великі Селменці