Мандельштам Леонід Ісаакович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леонід Ісаакович Мандельштам
Leonid Mandelshtam.jpg
Народився 4 травня (22 квітня) 1879(1879-04-22)
Могильов
Flag of Russia.svg Російська імперія
Помер 27 листопада 1944(1944-11-27) (65 років)
Москва, СРСР СРСР
Громадянство Білорусь
Росія
Галузь наукових інтересів фізика
Alma mater Новоросійський університет
Нагороди Орден Трудового Червоного Прапора — 1940 Орден Леніна — 1944
Ленінська премія — 1931 Сталінська премія — 1942

Леонід Ісаакович Мандельштам (22 квітня (4 травня) 1879, Могильов — 27 листопада 1944, Москва) — радянський фізик, академік АН СРСР (1929, член-кореспондент 1928).

У 1928 відкрив (спільно з Г. С. Ландсбергом) комбінаційне розсіювання світла на кристалах. Мандельштамом спільно з М. Д. Папалексі виконані основоположні дослідження з нелінійним коливанням, розроблено метод параметричного збудження електричних коливань, запропонований радіоінтерференційний метод. Праці з розсіювання світла.

Ленінська премія (1931), премія імені Д. І. Менделєєва (1936), Сталінська премія (1942).

На честь нього названий кратер (кратер Мандельштама) на зворотному боці Місяця.

Біографічні дані[ред.ред. код]

Народився в сім'ї лікаря Ісаака Григоровича Мандельштама і Міни Львівни Кан. Здобув вищу освіту в Новоросійському університеті (Одеса) (виключений в 1899 році) і Страсбурзькому університеті, де його дядько О. Г. Гурвич працював асистентом у відомого антрополога Густава Швальбе (G. Schwalbe). Ступінь доктора натуральної філософії (фізики) Страсбурзького університету (1902).

З 1925 працював у Москві. Професор Московського державного університету. Практично заново створив фізико-математичний факультет, який багато втратив у зв'язку з відходом П. М. Лебедєва в 1911 році (Справа Кассо). У зв'язку з його успіхами в університеті був створений Фізичний факультет у 1933 році. З 1934 працював також у Фізичному інституті АН СРСР.

У 1944 році у зв'язку з подіями на кафедрі теоретичної фізики фізичного факультету МДУ підписав лист 14 академіків. Коли С. В. Кафтанов у відповідь на звернення вчених провів нараду, прибув на це зібрання як представник «академістів», хоча очевидці відзначали, що на той момент він був вже глибоко хворий.

Помер 27 листопада 1944. Похований на Новодівичому кладовищі в Москві.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Твори[ред.ред. код]

Про нього[ред.ред. код]