Могильов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
місто Могильов
Магілё́ў
Coat of Arms of Mahiloŭ, Belarus.png Сцяг г. Магілёў.gif
Герб Могильова Прапор Могильова
Могильовський міський виконком у відновленій ратуші
Могильовський міський виконком у відновленій ратуші
Могильов
Могильов на мапі Білорусі
Могильов на мапі Білорусі
Основні дані
Країна Білорусь Білорусь
Область Могильовська область
Перша згадка 1267
Магдебурзьке право 1661
Населення 369 200 (2006)
Площа 110,5 км²
Поштові індекси 212000
Телефонний код +375-222
Географічні координати 53°54′ пн. ш. 30°20′ сх. д. / 53.900° пн. ш. 30.333° сх. д. / 53.900; 30.333Координати: 53°54′ пн. ш. 30°20′ сх. д. / 53.900° пн. ш. 30.333° сх. д. / 53.900; 30.333
Міста-побратими див. тут
Відстань
Найближча залізнична станція Могильов
Місцева влада
Адреса http://www.city.mogilev.by/

Могильо́в (Могилів, біл. Магілё́ў) — місто у Білорусі, адміністративний центр Могильовської області і Могильовського району. Місто розташоване на річці Дніпро.

Історія[ред.ред. код]

Виникло місто на високій кручі Дніпра при впадінні в нього річки Дубровенки: уперше згадується в 1267 році. Тут було закладено замок, навколо якого протягом наступних століть сформувалося місто, що згодом входило до складу Київської Русі, Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Могилів в XIX столітті. Малюнок Наполеона Орди

Численні війни, що прокотилися територією Білорусі, неодноразово руйнували саме місто, проте його фортеця вистояла: її нечисленні споруди, що витримали до наших днів, є основними пам'ятками старого Могильова. У Білорусі не було міста, що, подібно до Могильова, мало б три пояси укріплень. З плином часу місто перетворився у великий торговельний і ремісничий центр з ефективною системою оборонних укріплень.

1661 році в результаті повстання 7-тисячний московський гарнізон було знищено, за що місто отримало герб і магдебурзьке право. При першому поділу Речі Посполитої місто відійшло до Російської імперії — і стало центром Могильовської губернії.

1812 року 12 км на південний-захід від Могильова стався бій між військами 7-го піхотного корпусу російської арміїї під командуванням генерал-лейтенанта Раєвського та наполеонівськими французькими військами під командуванням маршала Даву.

Під час Першої світової війни з серпня 1915 по листопад 1917 у Могильові в будівлі нинішнього краєзнавчого музею знаходилася Ставка Верховного головкомандувача, в місті жив імператор Микола II.

У 1938 році у зв'язку з проектом перенесення столиці БРСР в Могильові почалася масштабна реконструкція міста. Збудовано Будинок Рад, кінотеатр «Радзіма» («Батьківщина»), будівля НКВС БРСР (Машинобудівний інститут, зараз — Білорусько-російський університет), великий готель, низка багатоповерхових житлових будинків.

22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на СРСР, а наприкінці червня 1941 року німецькі війська були вже в районі Могильова. Сімнадцять днів — від 4 по 21 липня точилися бої в передмістях міста. Оборона Могильова дозволила затримати просування німецьких військ на схід.

Населення[ред.ред. код]

Динаміка зміни чисельності населення Могильова (17—21 ст.ст.)

Рік/Роки Населення,
осіб
Рік Населення,
осіб
Рік Населення,
осіб
1604 15 тис. 1913 69 700[1] 1993 366 000[2]
1745 10,5 тис.[1] 1939 99 400[1] 1996 367 000[3]
1880 40 536[4] 1959 121 700[1] 2006 367 700
1906 51 959[5] 1973 232 000[6] 2009 372 000

Економіка[ред.ред. код]

Могильов є значним економічним центром Могильовської області.

У Могильові виробляється більше 48,6% сукупної вартості валової продукції промисловості області і сконцентровано близько 47% промислово-виробничого персоналу. По підсумками роботи за січень-грудень 2007 року обсяг виробництва промислової продукції в діючих цінах склав 3900,0 млрд білоруських рублів.

У галузевій структурі промислового комплексу Могильова домінуючими галузями є хімічна і нафтохімічна (32,3%), машинобудування і металообробка (30,3%), харчова (12,1%), легка (10,9%), які визначають практично весь зовнішньоторговельний оборот міста.

Відомі промислово-виробничі об'єкти міста:

Транспорт[ред.ред. код]

Могильовський залізничний вокзал
Могильовський тролейбус (АКСМ-101) на площі Орджонікідзе

Могильов — значний транспортний вузол. Діє залізничний вокзал, від якого відходять потяги у 4 напрямках: Оршанському, Осиповицькому, Жлобинському, Кричевському.

Біля села Єрмоловичі розташований аеропорт «Могильов» (переважно внутрішнє повітряне сполучення).

У центрі міста — автовокзал «Могильов», з якого відправляються міжміські, приміські і частково міські автобусні маршрутні автобуси.

Могильов має розгалужену мережу міського громадського транспорту.

Автобуси[ред.ред. код]

Автобуси є основним видом міського громадського транспорту в Могильові. На автобуси припадає понад 45 % пасажирських перевезень.

У місті працює близько 130 автобусів за 42 маршрутами, які обслуговуються РУДМАП «Автобусний парк №1». Основу рухомого складу складають автобуси марок Ікарус, МАЗ, ПАЗ, BOGDAN-Радзіміч, Mercedes.

Тролейбуси[ред.ред. код]

Тролейбусний рух у Могильові відкрився 19 січня 1970 року.

У теперішній час діє 12 тролейбусних маршрутів, які обслуговуються МГКУП «Гарэлектратранспарт», на них працюють близько 110 тролейбусів марок ЗІУ і АКСМ. На тролейбуси припадає трохи більше 40 % пасажирських перевезень у місті.

Маршрутні таксі[ред.ред. код]

На 39 маршрутах працює близько 630 автобусів малої місткості марок Ford, Mercedes, ГАЗ-Газель та інші. На маршрутні таксобуси припадає 11 % пасажирських перевезень. Деякі міські маршрути мають кінцеві зупинки в приміських населених пунктах.

Освіта[ред.ред. код]

Серед закладів середньої освіти міста Могильова: 44 школи, 4 ліцеї, 4 гімназії.

Могильовські виші:

Культура[ред.ред. код]

Могильов — значний культурний осередок Білорусі, тут працює 2 театри, декілька кінотеатрів, численні музеї, інші заклади культури[7].

Театри і кінотеатри[ред.ред. код]

Театри Могильова:

У місті працює обласна філармонія[8]

Могильовські кінотеатри:

  • кінотеатр «Ветразь» (вул. Островського, 1);
  • кінотеатр «Космос» (пр. Пушкіна, 10);
  • кінотеатр «Радзіма» (вул. Ленінська, 47);
  • кінотеатр «Чырвоная зорка» (вул. Первомайська, 14).

Музеї[ред.ред. код]

Музейні заклади в Могильові та околицях:

Музей В.К. Бялиницького-Бірулі
  • обласний краєзнавчий музей (пл. Совєтська, 1);
  • Музей В.К. Бялиницького-Бірулі (вул. Ленінська, 37) — міститься в історичній будівлі, садибі купця Антошкевича (1698);
  • Музей етнографії (вул. Первомайська, 8);
  • Музей Т.В. Масленикова (вул. Миронова, 33);
  • Музей історії Могильова (вул. Ленінська, 13);
    • на правах філії Музею історії Могильова — Меморіальний комплекс «Буйницьке поле» (Буйничі);
  • Музей фізичної культури і спорту (пер. 3-й Октябрьський, 8).

Фестивалі і колективи[ред.ред. код]

Починаючи від 1990-х років у Могильові організовується і проводиться низка постійних культурницьких акцій, заходів та фестивалів, в тому числі і міжнародних. Серед інших, зокрема, фестиваль духовної музики «Могутний Боже» (біл. «Магутны Божа»), естрадний конкурс «Золотий шлягер» (біл. «Залаты шлягер»).

2002 року в місті було створено відомий білоруський музичний гурт Osimira (Осміра), що грає музику на основі фольклору білорусів, а свої виступи супроводжує яскравими етно-шоу у національному колориті.

Спорт[ред.ред. код]

У місті розвивається декілька видів спорту, зокрема спортивні команди Могильова:

Головна спортивна арена міста — стадіон «Спартак».

2000 року в місті здано в експлуатацію багатопрофільний сучасний спортивнйи комплекс Палац спорту «Могильов».

Архітектура: пам'ятки і пам'ятники[ред.ред. код]

У Могильові збереглася низка історико-архітектурних пам'яток[9] (хоча деякі й були підірвані у повоєнний час за СРСР).

Історичний центр міста — пішохідна вулиця Ленінська зі збереженими будівлями XVIIIXIX століть.

З культових споруд збереглися:

  • діючий православний Микільський монастир (жіночий), заснований 1636 року, з численними спорудами, зокрема центральною Церквою св. Миколая;
  • католицький Костел святого Станіслава (у стилі бароко), 173852;
  • собор Трьох Святителів (кафедральний православний), 190911;
  • церква Хрестовоздвиженська, XVII ст.;
  • церква св. Бориса і Гліба, 1869 та деякі інші.

Інші визначні пам'ятки — це драматичний театр, побудований в 1888 році, та будівля залізничного вокзалу, збудованого в 1902 році на Дніпровському проспекті. За свою столітню історію вокзал практично не змінився, хоч і кількаразово його ремонтували: в різні час були побудовані квиткові каси й багажне відділення.

Великою будівлею радянського часу в Могильові став Будинок Рад (арх. Й.Г. Лангбард), що зводився у 193840 роки, і є фактично копією столичного Будинку Уряду.

2008 року, вже за незалежної Білорусі, відновлено (повністю відбудовано) будівлю підірваної ще 1957 року Могильовської ратуші.

У Могильові встановлено низку пам'ятників, зокрема і українському поетові Тарасу Шевченку. На Алеї Героїв увічнені імена 104 Героїв Радянського Союзу — уродженців та жителів Могильовської області[10].

Міста-побратими[ред.ред. код]

Люди[ред.ред. код]

У місті народилися:

Галерея[ред.ред. код]

Виноски[ред.ред. код]

  1. а б в г г. Могилев (Могилевская область) // Belarus.by
  2. Могилёв // Вялікі энцыкляпэдычны слоўнік
  3. Энциклопедический словарь
  4. в тому числі 20735 чоловіків та 19801 жінок, з них — 20742 православних, 2583 католиков, 173 євангелістів, 17038 юдеїв → 595 Геаграфічны слоўнік Каралеўства Польскага
  5. у т.ч. 27407 православних, 3305 католиков і 20682 юдеїв → Mohylew // Даведнік па Літве і Беларусі
  6. Могилёв // Вялікая Савецкая Энцыкляпэдыя (3-є вид.)
  7. Театри, кінотеатри, музеї на Могильовський міський інформаційно-довідковий портал
  8. Могильовська обласна філармонія на Офіційний сайт Могильовського обласного виконавчого комітету (рос.)
  9. Могильов на www.globus.tut.by («Глобус Білорусі»)
  10. У Могильові відкрита після реконструкції Алеї Героїв на www.news.belta.by (рос.)

Посилання[ред.ред. код]