Марк Блок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марк Блок
Marc Bloch
Marc Bloch.jpg
Народився 6 липня 1886(1886-07-06)
Ліон, Франція
Помер 16 червня 1944(1944-06-16) (57 років)
Сен-Дідьє-де-Форман, Франція
Розстріл
Діяльність Історик

Марк Леопольд Бенжамін Блок (фр. Marc Léopold Benjamin Bloch; *6 липня 1886, Ліон — †16 червня 1944, Сен-Дідьє-де-Форман, департамент Ен, Франція) — визначний французький історик, дослідник історії середньовічної Франції. Засновник, видавець та редактор (разом з Люсьєном Февром) журналу «Аннали» та засновник однойменної школи.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 6 липня 1886 року в Ліоні в єврейській родині. В 1904 році вступив до Вищої нормальної школи, після закінчення якої в 1908 перебував у Берліні та Лейпцігу, де отримав трирічну стипендію Фонду Т'єра. З 1912 року викладав в ліцеях Монпельє і Ам'єна. Під час Першої світової війни перебував в лавах французької армії. З 1919 року — професор Страсбурзького університету . З 1936 — професор економічної історії в Сорбонні.

Після початку Другої світової війни став капітаном французької армії і відхилив пропозицію переїхати з окупованої Франції в США, бажаючи розділити долю своєї країни. Окупанти розграбували його бібліотеку; як єврей він був змушений піти з «Анналів» і публікувався там під псевдонімом. Блок взяв активну участь в русі Опору, був змушений перейти на нелегальне становище.

У березні 1944 року був заарештований гестапо і стійко витримував всі тортури, не розкривши ні імен, ні явок. 16 червня того ж року був розстріляний разом з групою патріотів через своє єврейське походження та участь у русі опору. Його останніми словами були: «Хай живе Франція».

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Блок — соціальний історик, сфера його інтересів — аграрна історія, феодальний лад середньовічної Європи, але кінцева мета — дати комплексний аналіз суспільства. Саме тому він активно бажав об'єднати зусилля вчених різних спеціальностей на сторінках «Анналів».

У книзі «Характерні риси французької аграрної історії» (1931) в центрі уваги Блока — поземельні відносини, але не меншою мірою — прийоми землекористування, сільськогосподарська техніка, кількість і склад народонаселення, ландшафти тощо. Блок прагнув включити в аграрну історію і історію відносин влади («Королі і серви: глава з історії епохи Капетингів»; 1920).

У роботі «Королі-Чудотворці. Нарис уявлень про надприродний характер королівської влади, розповсюджений переважно у Франції та в Англії» (1924) Блок аналізує так зване «Королівське диво» — поширені в народі вірування і ритуали, пов'язані з уявленнями, що монархи Англії та Франції можуть зцілювати накладанням рук. Таким чином Блок показує, що монархія виступає як сила, що об'єднує владу і магію. Ця книга, яка була майже не помічена в момент публікації, зараз вважається однією з основних в історії ментальності.

Соціальна історія, в інтерпретації Блока, — не тільки історія стосунків землеволодіння і королівської влади, форм селянської залежності і помісної експлуатації; не обмежується вона і вивченням систем землекористування. Вона включає в себе в якості невід'ємного компонента людської свідомості, названу ментальність і тільки через них стає зрозумілою і знаходить сенс для історика. Історія — не «вивчення минулого», а «наука про людей у ​​часі», «про людину в суспільстві». Для Блока навіть страх перед пеклом — важливий соціальний фактор середньовіччя.

Методологія історії[ред.ред. код]

Метою своїх досліджень Блок бачив розгляд методів, які застосовувалися в історичних дослідженнях, опис історії такою, якою вона, на його переконання, буде в подальшому. Предметом історичного дослідження за Блоком має бути людина в часі. На підставі цього він висуває і обгрунтовує поняття історичного часу, який має служити для міцної фіксації історичних подій у часі.

Другою проблемою, яка розробляється Блоком є ​​проблема історичного спостереження. Для нього минуле — це певна заданість, яку не можна змінити і сприйняття цього минулого безпосередньо не можливо. Тому історик пропонує і методи за допомогою яких найбільш якісно можна аналізувати історичні джерела, а також методи їх більш широкого аналізу.

Бібліографія[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]