Марс у культурі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Марс у культурі — використання образу четвертої планети Сонячної системи в культурі. З давніх-давен людство спостерігає за Марсом. Тривалий період Марс для багатьох був загадковою планетою, оповитою таємницями, легендами, що й ставало підмурком для домислів учених та буйної фантазії митців. Планету названо на честь давньоримського бога війни — Марса, що відповідав давньогрецькому богу війни Аресу (у новогрецькій мові, скажімо, червона планета має назву Арес — Άρης). Хоча саму планету назвали на честь давньоримського, а не давньогрецького бога, супутники Марса (Фобос і Деймос) вже нарекли на честь синів Ареса, які, за легендою, народилися від його шлюбу з Афродітою. У Вавилоні Марс називали Нергал. Через свій червонуватий відтінок Марс ще іменують «червоною планетою».

У різних культурах Марс символізує мужність і юність. Цікаво, що символ, яким позначають планету (коло зі стрілою, що вказує на правий кут), одночасно символізує чоловічу стать.

Астрономічний символ Марса

«Канали» Скіапареллі та цивілізація на Марсі[ред.ред. код]

З появою перших телескопів довкола Марса з'явилося ще більше припущень, оскільки поверхню планети не можна було нормально розгледіти через часті на ній пилові бурі, що й породжувало чимало оптичних ілюзій. Так, італійський астроном Джованні Скіапареллі 1877 року спостерігав прямі лінії на поверхні Марса, які назвав італійським словом «canali», яким позначають протоки природного походження. Англійською це слово переклали як «canals» (буквально — штучні канали) замість правильного «channels»[1]. Через цю неточність перекладу терміна в кінці XIX — початку XX поширилася точка зору про штучне походження марсіанських каналів і можливість існування на Марсі цивілізації.

Мапа поверхні Марса Скіапареллі
Ілюстрація до роману «Війна світів» Герберта Веллса, на якій зображено триножник

Марс у різних видах мистецтва[ред.ред. код]

Припущення про існування на Марсі давньої цивілізації надихало багатьох письменників до творчості. Найвідоміший твір про Марс — роман англійського письменника-фантаста Герберта Веллса «Війна світів» (англ. The War of the Worlds, 1897), у якому розповідається про вторгнення розумних марсіан на Землю та їхню подальшу загибель. Роман переклав українською мовою Дмитро Паламарчук. На основі роману в США було створено радіопостановку, яка спричинила масову паніку серед населення, позаяк люди сприйняли інформацію як правдиву[2]. Роман було неодноразово екранізовано. Інший відомий твір — «Марсіанські хроніки» (The Martian Chronicles, 1950), Рея Бредбері. «Марсіанські хроніки» в українському перекладі Олександра Тереха випустило видавництво «Дніпро» 1988 року[3]. 2011 року вони вийшли друком у тернопільському видавництві «Навчальна книга — Богдан» у серії книг «Горизонти фантастики».

Прикметно, що англійський письменник Джонатан Свіфт у книзі «Мандри Гуллівера» у третьому розділі третьої частини пише про два супутники Марса, які відкрив набагато пізніше в 1877 американський астрономом Асаф Холл, і докладно описує їхні орбіти:
«Окрім того, вони (королівські астрономи) відкрили дві менші зірки, або супутники Марса, що обертаються навколо нього і лежать від центру головної планети на віддалі, рівній трьом діаметрам її — ближній і п'ятьом — дальній. Перший обертається за десять годин, а другий — за двадцять одну з половиною. Отже, квадрати часу їхніх обертань майже пропорційні кубам їхньої віддаленості від центру Марса, і це наочно доводить, що вони підлягають тому ж таки законові притягання, який керує всіма небесними тілами»[4].
Сам же роман уперше вийшов у світ у 1726–1727 рр.

Марс неодноразово ставав предметом екранізації, образ планети використовують для створення комп'ютерних ігор.

Фільми про Марс[ред.ред. код]

Про Марс було знято чимало художніх, документальних та мультиплікаційних фільмів. Художні:

Комп'ютерні ігри[ред.ред. код]

Із розвитком інформаційних технологій Марс як тло стали використовувати для розробки комп'ютерних ігор. Так, в екшені Quake 4 боротьба землян зі строгами відбувається на Марсі. Інші комп'ютерні ігри:

  • Doom. У цій серії ігор події відбуваються на супутниках Марса — Фобосі й Деймосі.
  • Martian Gothic: Unification (неофіційна назва — Martian Gothic).
  • Mass Effect. У цій серії Марс фігурує двічі: на Марсі люди знайшли технології зниклої цивілізації, що дало змогу мандрувати Галактикою. У третій частині серії одна з місій відбувається на червоній планеті.
  • Warhammer 40,000.

Див. також[ред.ред. код]

Місяць у культурі

Примітки[ред.ред. код]

  1. Erik Washam (December 2010). «Lunar Bat-men, the Planet Vulcan and Martian Canals: Five of science history's most bizarre cosmic delusions». Smithsonian magazine. Архів оригіналу за 2013-08-24.  (англ.)
  2. Lubertozzi, Alex; Holmsten, Brian The war of the worlds: Mars' invasion of earth, inciting panic and inspiring terror from H.G. Wells to Orson Welles and beyond. — Sourcebooks, Inc., 2003. — P. 3-31. — ISBN 1-57071-985-3
  3. Рей Бредбері Марсіанські хроніки. Повісті. Оповідання. — К.: Дніпро, 1988 р.
  4. Свіфт Дж. Мандри Гуллівера. — Х.: Фоліо, 2004. — С. 185.