Артур Кларк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Артур Чарльз Кларк
англ. Sir Arthur Charles Clarke
Сер Артур Чарльз Кларк в своєму будинку в Коломбо (Шрі-Ланка), 20 березня 2005 року
Сер Артур Чарльз Кларк в своєму будинку в Коломбо (Шрі-Ланка), 20 березня 2005 року
Псевдоніми, криптоніми E. G. O'Brien,
Charles Willis
Дата народження 16 грудня 1917(1917-12-16)
Місце народження Майндхед, графство Сомерсет, Великобританія
Дата смерті 19 березня 2008(2008-03-19) (90 років)
Місце смерті Коломбо, Шрі-Ланка
Національність Британець
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Мова творів англійська
Рід діяльності вчений, письменник, футуролог, винахідник
Напрямок наукова фантастика
Жанр жорстка наукова фантастика,
популяризація науки
Премії

«Мандрівник», Неб'юла, Г'юґо

http://www.clarkefoundation.org/

Артур Чарльз Кларк (англ. Sir Arthur Charles Clarke; * 16 грудня 1917, Майнхед, Великобританія — † 19 березня 2008, ) — англійський письменник-фантаст, учений, футуролог і винахідник. Відомий зокрема спільною роботою зі Стенлі Кубриком зі створення культового науково-фантастичного фільму «Космічна одіссея 2001» (1968). У 1999 році Кларк отримав рицарське звання від королеви Єлизавети II.

Артура Кларка, Айзека Азімова і Роберта Хайнлайна називають «великою трійкою» наукових фантастів, що зробили значний вплив на жанр в середині XX століття.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 16 грудня 1917 року Майнхеді, графство Сомерсет. Після школи працював аудитором в лондонському казначействі. Після початку Другої світової війни був призваний на військову службу в Королівські ВПС, служив в званні лейтенанта. Після війни з відзнакою закінчив Королівський коледж в Лондоні за фахом фізика і математика.

У 1956 році Кларк переїхав на Цейлон (тепер Шрі-Ланка), а в 1960-х роках отримав громадянство Шрі-Ланки. Живе в Коломбо.

Дебютував в фантастиці оповіданнями «Амбразура» і «Рятувальний загін» (1946). Був одним із засновників і активістів британського фендому. У 1940-50-ті роки двічі обирався головою Британської міжпланетної спілки. За коротке оповідання "Зірка" 1956 року отримав премію як найкращій твір року.

Найвідоміші романи: «Кінець дитинства» (1953), «Місто і зорі» (1956), «Побачення з Рамою» (1973), «Фонтани Раю» (1979).

Артур Кларк вніс внесок в кінофантастику, ставши одним із творців знаменитої «Космічної Одіссеї 2001 року» (1968), знятої Стенлі Кубриком. Того ж року Кларк опублікував роман, написаний на основі сюжету фільму. Артур Кларк — лауреат премії Калінґі за досягнення в популяризації науки (1962).

Кларк був не тільки успішним письменником-фантастом, але і визнаним ученим-винахідником. Він, зокрема, ще в 1954 році опублікував наукову статтю, в якій описувалися можливості створення глобальних систем зв'язку за участю супутників на геостаціонарній орбіті. Вважається, що саме в творах Кларка вперше була описана ідея «космічного ліфта».

1989 року Кларк став командором Ордену Британської імперії, і довгий час був єдиним письменником-фантастом, удостоєним такої почесті. В 1998 році Артур Кларк був посвячений у лицарі.

«Закони Кларка»[ред.ред. код]

Докладніше: Три закони Кларка

В книзі «Профілі майбутнього» («Profiles of the Future», 1962) Артур Кларк сформулював так звані Закони Кларка, відповідно до яких розвивається сучасна наука.

  • Перший Закон: Якщо заслужений, але старезний учений говорить, що щось можливе, він майже напевно має рацію. Якщо ж він говорить, що щось неможливе, він майже безумовно помиляється.
  • Другий Закон: Єдиний спосіб встановити межі можливого — спробувати зробити крок за ці межі.
  • Третій Закон: Будь-яка достатньо розвинена технологія невідрізнима від магії.

Цікаві факти[ред.ред. код]

В СРСР Артур Кларк був одним з найбільш публікованих російською мовою західних фантастів і вважався «прогресивним». Більшість його нових романів майже відразу виходили в журналі «Техника — молодёжи», з головним редактором якого Василем Захарченком Кларк був знайомий особисто. У 1984 році «Техника — молодёжи» почала публікацію роману Кларка «2010: Одіссея 2», проте ця публікація стала для редакції журналу катастрофою. Роман був присвячений автором космонавтові Олексію Леонову і академікові А. Д. Сахарову. Присвячення Сахарову з публікації було прибране, проте ані перекладачі, ані редактори не звернули увагу, що всі російські персонажі роману носили імена відомих на Заході дисидентів. Після виходу в журналі другої частини публікація роману була припинена цензурою, редакція розігнана, а Василь Захарченко звільнений.

Бібліографія[ред.ред. код]

Цикли творів[ред.ред. код]

Окремі романи[ред.ред. код]

  • Прелюдія до космосу (Prelude to Space, 1951)
  • Піски Марса (Sands of Mars, 1951)
  • Острова в небі (Islands in the Sky, 1952)
  • Кінець дитинства (Childhood’s End, 1953)
  • Проти приходу ночі (Against the Fall of Night, 1953)
  • Велика глибина (The Deep Range, 1954)
  • Світло Землі (Earthlight, 1955)
  • Зірка (The Star, оповідання, 1955)
  • Місто і Зірки (The City and the Stars, 1956)
  • Місячний пил (A Fall of Moondust, 1961)
  • Острів дельфінів (Dolphin Island, 1963)
  • Земля Імперська (Imperial Earth, 1975)
  • Фонтани Раю (The Fountains of Paradise, 1979)
  • Пісні далекої Землі (The Songs of Distant Earth, 1986)
  • Колиска (Cradle, в співавторстві з Джентрі Лі, 1988)
  • Примара Великих мілин (The Ghost From the Grand Banks, 1990)
  • По той бік ночі (Beyond the Fall of Night, в співавторстві з Грегорі Бенфордом, 1990)
  • Молот Бога (The Hammer of God, 1993)
  • 10 балів за шкалою Ріхтера (Richter 10, в співавторстві з Майк Макквей, 1996)
  • Трігер (The Trigger, в співавторстві з Майклом Кьюбом-Макдавеллом, 1999)
  • Світло інших днів (The Light of Other Days, у співавторстві із Стівеном Бакстером, 2000)
  • Рифи Тапробани (The Reefs of Taprobane, 2002)

Екранізації[ред.ред. код]

  • Побачення з Рамою (2009, анонсований)
  • Побачення з Рамою (2003)
  • Кольори нескінченності (1995)
  • В космічній пастці (1994) (за оповіданням «Breaking Strain»)
  • Артур Кларк: До 1001 (1993)
  • Сутінкова зона (телесеріал, епізод «Зірка», 1985—1989)
  • 2010 (1984)
  • Космічна одіссея 2001 (за оповіданням «The Sentinel» і іншими оповіданнями; у титрах не згадується; 1968)

Див. також[ред.ред. код]

  • 4923 Кларк — астероїд, названий на честь письменника.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.