Артур Кларк

Артур Чарльз Кларк
англ. Sir Arthur Charles Clarke
Сер Артур Чарльз Кларк в своєму будинку в Коломбо (Шрі-Ланка), 20 березня 2005 року
Псевдоніми, криптоніми:	E. G. O'Brien, Charles Willis
Дата народження:	16 грудня 1917(1917-12-16)
Місце народження:	Майндхед, графство Сомерсет, Великобританія
Дата смерті:	19 березня 2008(2008-03-19) (90 років)
Місце смерті:	Коломбо, Шрі-Ланка
Національність:	Британець
Громадянство:	Велика Британія
Мова творів:	англійська
Рід діяльності:	вчений, письменник, футуролог, винахідник
Напрямок:	наукова фантастика
Жанр:	жорстка наукова фантастика, популяризація науки
Премії:	«Мандрівник», Неб'юла, Г'юґо
Твори на сайті Ukrcenter.com
http://www.clarkefoundation.org/

Артур Чарльз Кларк (англ. Sir Arthur Charles Clarke; * 16 грудня 1917, Майнхед, Великобританія — † 19 березня 2008, ) — англійський письменник-фантаст, учений, футуролог і винахідник. Відомий зокрема спільною роботою зі Стенлі Кубриком зі створення культового науково-фантастичного фільму «Космічна одіссея 2001» (1968). У 1999 році Кларк отримав рицарське звання від королеви Єлизавети II.

Артура Кларка, Айзека Азімова і Роберта Хайнлайна називають «великою трійкою» наукових фантастів, що зробили значний вплив на жанр в середині XX століття.

Біографія

Народився 16 грудня 1917 року Майнхеді, графство Сомерсет. Після школи працював аудитором в лондонському казначействі. Після початку Другої світової війни був призваний на військову службу в Королівські ВПС, служив в званні лейтенанта. Після війни з відзнакою закінчив Королівський коледж в Лондоні за фахом фізика і математика.

У 1956 році Кларк переїхав на Цейлон (тепер Шрі-Ланка), а в 1960-х роках отримав громадянство Шрі-Ланки. Живе в Коломбо.

Дебютував в фантастиці оповіданнями «Амбразура» і «Рятувальний загін» (1946). Був одним із засновників і активістів британського фендому. У 1940-50-ті роки двічі обирався головою Британської міжпланетної спілки. За коротке оповідання "Зірка" 1956 року отримав премію як найкращій твір року.

Найвідоміші романи: «Кінець дитинства» (1953), «Місто і зорі» (1956), «Побачення з Рамою» (1973), «Фонтани Раю» (1979).

Артур Кларк вніс внесок в кінофантастику, ставши одним із творців знаменитої «Космічної Одіссеї 2001 року» (1968), знятої Стенлі Кубриком. Того ж року Кларк опублікував роман, написаний на основі сюжету фільму. Артур Кларк — лауреат премії Калінґі за досягнення в популяризації науки (1962).

Кларк був не тільки успішним письменником-фантастом, але і визнаним ученим-винахідником. Він, зокрема, ще в 1954 році опублікував наукову статтю, в якій описувалися можливості створення глобальних систем зв'язку за участю супутників на геостаціонарній орбіті. Вважається, що саме в творах Кларка вперше була описана ідея «космічного ліфта».

1989 року Кларк став командором Ордену Британської імперії, і довгий час був єдиним письменником-фантастом, удостоєним такої почесті. В 1998 році Артур Кларк був посвячений у лицарі.

«Закони Кларка»

В книзі «Профілі майбутнього» («Profiles of the Future», 1962) Артур Кларк сформулював так звані Закони Кларка, відповідно до яких розвивається сучасна наука.

• Перший Закон: Якщо заслужений, але старезний учений говорить, що щось можливе, він майже напевно має рацію. Якщо ж він говорить, що щось неможливе, він майже безумовно помиляється.
• Другий Закон: Єдиний спосіб встановити межі можливого — спробувати зробити крок за ці межі.
• Третій Закон: Будь-яка достатньо розвинена технологія невідрізнима від магії.

Цікаві факти

В СРСР Артур Кларк був одним з найбільш публікованих російською мовою західних фантастів і вважався «прогресивним». Більшість його нових романів майже відразу виходили в журналі «Техника — молодёжи», з головним редактором якого Василем Захарченком Кларк був знайомий особисто. У 1984 році «Техника — молодёжи» почала публікацію роману Кларка «2010: Одіссея 2», проте ця публікація стала для редакції журналу катастрофою. Роман був присвячений автором космонавтові Олексію Леонову і академікові А. Д. Сахарову. Присвячення Сахарову з публікації було прибране, проте ані перекладачі, ані редактори не звернули увагу, що всі російські персонажі роману носили імена відомих на Заході дисидентів. Після виходу в журналі другої частини публікація роману була припинена цензурою, редакція розігнана, а Василь Захарченко звільнений.

Бібліографія

Цикли творів

• Цикл «Космічна Одіссея»:
  • 2001: Космічна Одіссея (2001: A Space Odyssey, 1968)
  • 2010: Одіссея 2 (2010: Odyssey Two, 1982)
  • 2061: Одіссея 3 (2061: Odyssey Three, 1987)
  • 3001: Остання одіссея (3001: The Final Odyssey, 1997)
• Цикл «Рама»
  • Побачення з Рамою (Rendezvous With Rama, 1973)
  • Рама 2 (Rama II, в співавторстві з Джентрі Лі, 1989)
  • Сад Рами (The Garden of Rama, в співавторстві з Джентрі Лі, 1991)
  • Рама явлений (Rama Revealed, в співавторстві з Джентрі Лі, 1993),
• «Одіссея часу»
  • Око часу (Time’s Eye, в співавторстві зі Стівеном Бакстером, 2003)
  • Сонячна буря (Sunstorm, в співавторстві зі Стівеном Бакстером, 2005)
  • Первонароджений (Firstborn, в співавторстві зі Стівеном Бакстером, 2007)

Окремі романи

• Прелюдія до космосу (Prelude to Space, 1951)
• Піски Марса (Sands of Mars, 1951)
• Острова в небі (Islands in the Sky, 1952)
• Кінець дитинства (Childhood’s End, 1953)
• Проти приходу ночі (Against the Fall of Night, 1953)
• Велика глибина (The Deep Range, 1954)
• Світло Землі (Earthlight, 1955)
• Зірка (The Star, оповідання, 1955)
• Місто і Зірки (The City and the Stars, 1956)
• Місячний пил (A Fall of Moondust, 1961)
• Острів дельфінів (Dolphin Island, 1963)
• Земля Імперська (Imperial Earth, 1975)
• Фонтани Раю (The Fountains of Paradise, 1979)
• Пісні далекої Землі (The Songs of Distant Earth, 1986)
• Колиска (Cradle, в співавторстві з Джентрі Лі, 1988)
• Примара Великих мілин (The Ghost From the Grand Banks, 1990)
• По той бік ночі (Beyond the Fall of Night, в співавторстві з Грегорі Бенфордом, 1990)
• Молот Бога (The Hammer of God, 1993)
• 10 балів за шкалою Ріхтера (Richter 10, в співавторстві з Майк Макквей, 1996)
• Трігер (The Trigger, в співавторстві з Майклом Кьюбом-Макдавеллом, 1999)
• Світло інших днів (The Light of Other Days, у співавторстві із Стівеном Бакстером, 2000)
• Рифи Тапробани (The Reefs of Taprobane, 2002)

Екранізації

• Побачення з Рамою (2009, анонсований)
• Побачення з Рамою (2003)
• Кольори нескінченності (1995)
• В космічній пастці (1994) (за оповіданням «Breaking Strain»)
• Артур Кларк: До 1001 (1993)
• Сутінкова зона (телесеріал, епізод «Зірка», 1985—1989)
• 2010 (1984)
• Космічна одіссея 2001 (за оповіданням «The Sentinel» і іншими оповіданнями; у титрах не згадується; 1968)

Див. також

• 4923 Кларк — астероїд, названий на честь письменника.

Посилання

• Сайт присвячений Артуру Кларку (російською мовою)

Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.