Марія Кріштіна Серпа ди Алмейда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Алмейда.
Марія Кріштіна Серпа ди Алмейда
Maria Cristina Serpa de Almeida
Народилася 28 червня 1953(1953-06-28) (70 років)
Гетеборг
Країна  Португалія
Діяльність Дипломат
Відома завдяки Надзвичайний і Повноважний Посол Португалії в Україні
Знання мов португальська

Пані Марія Кріштіна Серпа ди Алмейда (порт. Maria Cristina Serpa dy Almeida; нар. 28 червня 1953) — португальський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Португалії в Україні (2014—2019).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася 28 червня 1953 року в місті Гетеборг у Швеції. Закінчила економічний факультет Вищого інституту економіки та управління при Технічному університеті Лісабона. Володіє англійською, французькою, іспанською, та німецькою мовами.

З 1980 року на дипломатичній роботі працювала на посадах: Аташе посольства при Державному секретаріаті МЗС Португалії з 22.11.1980; Третього секретаря посольства МЗС Португалії з 7.05.1983; Другого секретаря посольства МЗС Португалії з 10.09.1984; У посольстві Португалії в Мадриді, Іспанія з 28.11.1985; Перший секретар посольства, з 8.8.1990; працювала в Державному секретаріаті МЗС Португалії з 30.04.1991; Голова Інфраструктурного відділу Адміністративно-господарського департаменту МЗС Португалії з 2.5.1991; Директор Адміністративно-господарського департаменту Генерального управління з консульських, фінансових та майнових питань МЗС Португалії з 22.12.1993; Директор Генерального управління з майнових питань МЗС Португалії з 1.09.1995;заступник Постійного представника Португалії в Організації економічного співробітництва та розвитку, Париж[1] з 7.10.1996; Директор Генерального управління з майнових питань МЗС Португалії з 6.09.2000; Директор Департаменту CIFRA МЗС Португалії з 1.7.2001[2];

З 29 червня 2005 — Генеральний консул Португалії в Люксембурзі[3]

У 2009—2014 рр. — заступник Постійного представника Португалії в НАТО[4].

З 22 вересня 2014 по 2019 — Надзвичайний і Повноважний Посол Португалії в Києві (Україна)[5].

17 жовтня 2014 — вручила копії вірчих грамот Першому заступнику міністра закордонних справ України Наталі Галібаренко[6].

1 грудня 2014 року — вручила вірчі грамоти Президенту України Петру Порошенку[7].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Офіцер Ордену Інфанта Дона Енріке,
  • Офіцер Ордену «За заслуги» Великого Герцога Люксембурзького,
  • Кавалер Ордену Фенікса (Греція),
  • Кавалер Ордену «За заслуги» (Італія),
  • Орден срібного хреста (Югославія)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ SUMMARY RECORD OF THE 19TH MEETING OF THE PUBLIC MANAGEMENT COMMITTEE 25-26 MARCH, 1999. Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 19 квітня 2022.
  2. ↑ Український жіночій конгрес. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 7 червня 2020.
  3. ↑ DEPARTAMENTO GERAL DE ADMINISTRAÇÃO-MINISTÉRIO DOS NEGÓCIOS ESTRANGEIROS
  4. ↑ Da Nato para Kiev, a nova embaixadora de Portugal. Архів оригіналу за 28 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.
  5. ↑ PRESIDÊNCIA DA REPÚBLICA Decreto do Presidente da República n.º 70/2014 de 22 de setembro
  6. ↑ В Украину прибыл новый посол Португалии. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 28 березня 2017.
  7. ↑ Президент прийняв вірчі грамоти від послів іноземних держав в Україні. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 28 березня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

Чинні посли в Україні
Європа
Австрія Арад Бенкьо • Азербайджан Сеймур Мардалієв • Бельгія Пітер Ван Де Вельде • Білорусь Ігор Сокол • Болгарія Костадін Коджабашев • Ватикан Вісвалдас Кулбокас • Велика Британія Мартін Гарріс • Вірменія Володимир Карапетян • Греція Васіліос Борновас • Грузія Георгій Закарашвілі • Данія Оле Егберг Міккельсен • Естонія Аннелі Кольк • Іспанія Рікардо Лопес-Аранда Хагу • Італія П'єр Франческо Дзадзо • Ірландія Тереса Мартіна Ґілі • Кіпр Міхаліс Захаріоглу • Латвія Ілгварс Клява • Литва Вальдемарас Сарапінас • Мальтійський орден Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне • Молдова Валеріу Ківерь • Нідерланди Йеннес де Мол • Німеччина Мартін Єґер • Норвегія Хелене Санд Андресен • Польща Бартош Ціхоцький • Португалія Антоніу Вашку Алвеш Машаду • Північна Македонія Крум Ефремов • Румунія Александру Віктор Мікула • Сербія Аца Йованович • Словаччина Марек Шафін • Словенія Матея Превольшек • Туреччина Мустафа Левент Більген • Угорщина Онтал Гейзер • Фінляндія Яакко Лехтовірта • Франція Гаель Вейсьєр • Хорватія Аніца Джамич • Чехія Радек Пех • Чорногорія Драгіца Понорац • Швейцарія Фелікс Бауманн • Швеція Мартін Оберг
Азія,
Австралія та Океанія
Австралія Брюс Едвардс • Афганістан Валі Монавар • В'єтнам Нгуєн Хоан Тхань • Ізраїль Михайло Бродський • Індія Харш Кумар Джейн • Індонезія Аріф Мухаммед Басалама • Ірак Бакір Ахмад Азіз Аль-Джаф • Іран Манучехр Мораді • Казахстан Калетаєв Дархан Аманович • Катар Гаді Аль-Гаджрі • Киргизстан Ідріс Кадиркулов • КНР Фань Сяньжун • Кувейт Рашід Хамад Аль Адвані • Ліван Алі Дахер • Малайзія Раджа Реза Раджа Заіб Ша • ОАЕ Салем Ахмед Аль-Каабі • Пакистан Надір Хан • Палестина Гашем Хасан Даджані • Південна Корея Кім Хьонг Те • Саудівська Аравія Мохаммед бін Сулейман аль-Машар • Таджикистан Давлаталі Назрізода • Туркменістан Тойли Атаєв • Узбекистан Алішер Курманов • Японія Мацуда Кунінорі
Африка
Південна та Північна Америки
Міжнародні
організації
Європейський Союз Європейський Союз — Катаріна Матернова • НАТО НАТО — Карен МакТір • Організація об'єднаних націй Програма розвитку ООН — Деніз Браун • Європейський банк реконструкції та розвитку — Шевкі Аджунер • Міжнародна організація з міграції — Манфред Профазі
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Кріштіна_Серпа_ди_Алмейда&oldid=35348971