Мері Бек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мері Бек
Mary v. beck-image-80.jpg
Інші імена Марія Бек
Народилася 29 лютого 1908(1908-02-29)
Форд Сіті, Пенсильванія, США
Померла 30 січня 2005(2005-01-30) (96 років)
Клінтон Тауншіп, Мічиган, США
Громадянство США США
Національність українка
Проживання США
Відома юристка, державна, політична, громадська діячка
Батько Михайло Бек
Матір Анна Войтович Бек

Ме́рі Бек (англ. Mary V. Beck) (29 лютого 1908, Форд Сіті, Пенсильванія, США30 січня 2005, Клінтон Тауншіп, Мічиган, США) — юрист, державна, політична й громадська діячка (США).

Біографія[ред.ред. код]

Мері Бек — українка з української діаспори. Походила з родини твердих лемків, її батьки переїхали до Америки із Лемківщини (зараз Словаччина). 1921 року батьки відправили Мері Бек на батьківщину в Україну, де вона в 1925 році закінчила Коломийську гімназію. Навчалася в Пітсбурзькому університеті (1944 — доктор юриспруденції, перша жінка, яка удостоїлася цього в Пітсбургському університеті).

Мері Бек — перша жінка, обрана до Муніципальної Ради (Міської ради) Детройту (1949), перша жінка — президент Ради (1950 – 1970). М. Бек призначила в Раду опікунів першу жінку — афро-американку, зробила значний внесок у справу збереження історичних архітектурних пам'яток, турбувалася про поліпшення санітарно-побутових умов проживання в Детройті, розвивала молодіжний спорт, виступала за розширення програм, що попереджають дитячі та юнацькі правопорушення.

М.Бек від року заснування (1948) плідно працювала в Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО), зокрема, була фундаторкою Літературних конкурсів (тепер її імені), які очолювала від 1959 до 2005 року. 1993 року в конкурсі брали участь й діти Незалежної України. Темою конкурсу стала 60-та річниця голодомору в Україні (твори видані окремим томом). В 10-ту річницю Чорнобилю твори учасників конкурсу знову видані окремим томом. Але найбільшою турботою Мері Бек був захист інтересів національних меншин. В українському діаспорному товаристві М. Бек називали «борцем за свободу» за її невтомні зусилля привертати увагу міжнародної спільноти до становища українського та інших народів, які вимушені були жити в умовах тоталітарного комуністичного режиму в СРСР. Її фото досі прикрашає Залу Слави місцевого самоврядування Детройту. Тут її називають “Леді з Перших” (the Lady of Many Firsts), оскільки вона багато в чому була першою.

Мері Бек востаннє побувала на батьківщині своїх батьків 2003 року, коли їй на VIII Світовому Конгресі Українців вручили найвищу громадську відзнаку — Медаль святого Володимира.

Померла Марія Бек 30 січня 2005 року, не доживши менше місця до свого 97-го дня народження. Її поховали поряд з братом Іваном, який був їй духовним батьком та про якого сама Марія казала, що Іван “ціле життя стояв поряд мене”. Як українка за походженням похована на православному кладовищі Баунд Брук (штат Нью-Джерсі).

Література[ред.ред. код]