Мироненко Петро Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мироненко Петро Павлович
Народження 13 липня 1946(1946-07-13) (77 років)
Сахнівка, Менський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Жанр пейзаж
Навчання Одеське театрально-художнє училище (1974)
Діяльність художник
Член Спілка радянських художників України

Петро Павлович Миро́ненко (нар. 13 липня 1946, Ленінівка) — український художник; член Чернігівської організації Спілки радянських художників України з 1982 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 13 липня 1946 року в селі Ленінівці (нині Сахнівка Чернігівського району Чернігівської області, Україна). Початкову освіту здобув у селі Климентівці, куди сім'я переїхала у 1952 році. У 1964 році закінчив Чернігівське будівельне професійно-технічне училище, працював теслярем у Прилуцькому БМУ-23, одночасно відвідував студію образотворчого мистецтва при Будинку культури заводу будівельних машин, яку вів Іван Макарович Тринчук-Задорожній. Упродовж 1965—1968 служив у Радянській армії[1].

У 1968—1974 роках навчався в Одеському театрально-технічному художньому училищі, де його викладачами були зокрема Т. Козлова та О. Пилявський. Відтоді працював у Чернігівських художніх майстернях: оформлювачем, у 1983–1990-ті роки — графіком. Жив в Прилуках, в будинку на вулиці Свердлова, № 29, квартира № 32[2], потім в будинку на вулиці Комінтерну № 34, квартира № 2[3].

Творчість[ред. | ред. код]

Працює у галузі станкового живопису і станкової графіки. Створює переважно олійні, акварельні, пастельні пейзажі у реалістичному стилі з елементами імпресіонізму та романтизму. Серед робіт:

живопис
  • «Після дощу. Старий двір» (1978);
  • «Індустріальний пейзаж» (1978);
  • «Перші тренування» (1978);
  • «Нафтове родовище» (1982);
  • «На далекій буровій» (1984);
  • «Червона осінь» (2005);
  • «Вітряний день» (2005);
  • «Деснянські береги» (2006);
  • «Відродження» (2007);
  • «Миколаївська церква»;
  • «Весняні мережива»;
  • «Спогад про Десну»;
  • «Калина і рушник»;
  • «Півонії»;
  • «Зимове вікно»;
  • «Зимові яблука»;
графіка
  • «Одеські береги» (1990);
  • «Вечірні дзвони» (2000);
  • «Чистий четвер» (2002);
  • «Завтра вихідний» (2002);
  • «Собор над Десною» (2005);
  • «Козацька церква» (2006);
  • «Старе місто» (2006).

Брав учать у обласних, всеукраїнських, всесоюзних мистецьких виставках з 1975 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1980 році, Прилуках у 1990, 1995, 2006, 2015 роках, Чернігові у 1991 році.

Окремі роботи художника зберігаються у Чернігівському художньому музеї, Прилуцькому, Ніжинському та Ічнянському краєзнавчих музеях.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мироненко Петро Павлович / Художники Прилуччини. Прилуцька центральна районна бібліотека. Архів оригіналу за 5 червня 2019. Процитовано 26 травня 2022.
  2. Мироненко Петро Павлович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 97 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  3. Мироненко Петро Павлович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 499.

Література[ред. | ред. код]