Сума
Су́ма (лат. summa) — результат операції додавання.
Наприклад, у виразі
- 4 + 5 = 9
9 є сумою, а числа 4 і 5 називаються доданками.
Сума позначається знаком + (плюс).
Для позначення суми членів послідовності використовується символ
, наприклад
.
Якщо послідовність нескінченна, то така сума називається числовим рядом і позначається
.
В алгебраїчний вираз можуть входити члени, знаки яких наперед не визначені. Тобто для певних членів виразу виконується операція додавання, для інших — віднімання. Тому вираз загального вигляду, до якого входять операції додавання і віднімання називають алгебраїчною сумою. Наприклад,
Зміст |
[ред.] Визначена сума
Часто для скорочення суму з n доданків ak, ak+1, …, aN позначають великою грецькою буквою Σ (сигма):

Це позначення називається визначеною (скінченню) сумою ai по i от k до N.
Для зручності замість
інколи пишуть
, де
— деяке відношення для
, таким чином
це скінченна сума всіх
, де 
Властивості визначеної суми:
[ред.] Приклади
- Сума арифметичної прогресії:
- Сума геометричної прогресії:

Доведення:
Доведення:
-
- При
отримуємо
, а це послідовність рівнянь наступного вигляду:

- При
[ред.] Невизначена сума
Невизначеною сумою ai по i називається така функція f(i), яка позначається
, що
.
[ред.] Формула Ньютона-Лейбніца
Якщо знайдена невизначена сума
, тоді
.
[ред.] Етимологія
Латинське слово summa перекладається як «головний пункт», «сутність», «підсумок». З XV століття слово починає вживатися в сучасному сенсі, з'являється дієслово «підсумувати» (1489 рік).
Це слово проникло в багато сучасних мов: в українську, англійську, французьку та інші.
Спеціальний символ для позначення суми (S) першим ввів Ейлер в 1755 році. Як варіант, використовувалася грецька буква Сигма Σ. Пізніше зважаючи на зв'язок понять підсумовування та інтегрування, S також використовували для позначення операції інтегрування.

.
.

















отримуємо
, а це послідовність рівнянь наступного вигляду: