Мормонізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Перше видіння — Бог й Ісус Христос являються молодому Джозефу Сміту в 1820 році

Мормонізм — узагальнена назва релігійної групи, що виникла в результаті розповсюдження і розвитку Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів (ЦІХСОД, ЦСОД або СОД), створеної на початку XIX століття Джозефом Смітом.

У наші дні мормонізм і Церква Ісуса Христа Святих останніх днів — не тотожні поняття, оскільки після смерті засновника від первинної організації утворились інші, менші конфесії. Серед них найбільш відомими є Співтовариство Христа (раніше Реорганізована Церква Ісуса Христа Святих останніх днів, РСПД) і Фундаменталістська Церква Ісуса Христа Святих останніх днів (найбільша гілка мормонізму, котра не відмовилась від полігамії). У данній статті мова йтиме про погляди й звичаї властиві Церкві Ісуса Христа Святих останніх днів із центром у Солт-Лейк-Сіті, штат Юта.

В останні пів-століття серед мормонів значно зросла кількість «номінальних мормонів» (англ. Jack Mormons) - членів, що народилися у родинах членів Церкви, але не поділяють мормонських переконань, і не беруть участі у житті громади[1].

Більшість людей, що відносять себе до мормонів, називають себе « Святими останніх днів ». Самоназва "мормони" сьогодні поширена більше, ніж за старих часів, але деякі члени як і раніше протестують проти вживання термінів «мормон» і «мормонізм» у зв'язку з тим, що колись ці слова мали негативне забарвлення.

Вчення мормонів[ред.ред. код]

Наріжним каменем богослів'я мормонів є вчення про «відновлення», згідно з яким незабаром після смерті перших апостолів Христа дійсна Церква зникла з лиця землі. Тільки через багато сторіч, у 1820 році, Бог обрав Джозефа Сміта, щоб через нього відновити дійсне навчання й дійсну організацію Церкви. Після смерті Сміта роль "пророка, провидця й носія одкровень" по черзі успадковували ще п'ятнадцять президентів Церкви СОД.

Основні положення віровчення мормонів записані в тринадцятьох «символах віри». Слід зазначити, що цей документ не дає повного уявлення про вірування мормонів, і багато характерних навчань СОД у нього не включені.

Священне писання[ред.ред. код]

  1. Тексти, які Церква СОД визнає як Священне Писання, називаються «зразковими роботами».
  2. Біблія визнається Божим Словом настільки, наскільки вона правильно перекладена (8-й Символ Віри).

Стверджується, що текст Біблії був перекручений недбайливими й зловмисними перекладачами й переписувачами, і ранні мормони навіть сумнівалися, «чи зберігся хоча б один вірш Біблії в такому вигляді, щоб сьогодні мати той же зміст, що й оригінал"»[2]. Мормони приймають англійський Переклад Короля Якова 1611 з посиланнями з Перекладу Біблії Джозефа Сміта. (наступний під сумнівом: У той же час, ЦІХСОД відкидає «Натхненний переклад» Біблії, зроблений самим Джозефом Смітом у 1833 році[3]. Єдиним офіційно прийнятим до використання Церквою (але однаково перекрученим) уважається англійський Переклад Короля Якова 1611 р.[4]) Скоріш за все, самі мормони не дуже сильно використовують переклад, зроблений Смітом через те, що його погляди не були ще остаточно сформовані, і використання цього перекладу було б проблематичним.

  1. Книга Мормона зветься «єдино правильною книгою на землі». Уважається, що за допомогою цієї книги «людина може наблизитися до Бога більш, ніж за допомогою будь-якої іншої книги»[5]. Віра в істинність Книги Мормона є для мормонів необхідною умовою порятунку й ґрунтується не стільки на розумних фактах, скільки на надприроднім «свідченні», яке споконвічно носить дуже суб'єктивний характер.
  2. «Дорогоцінна перлина» і «Навчання й завіти» суть також слова Бога.
  3. Будь-яке одкровення або офіційна заява, що виходить із вуст пророка-президента церкви, також є частиною віровчення й іноді включається в категорію священних текстів[6]. «Навчання й завіти» містять безліч подібного роду одкровень сучасних пророків.
Головний храм Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів у Солт-Лейк-Сіті

Вчення про Бога[ред.ред. код]

Деякі християнські конфесії не вважають мормонів християнами. Вчення мормонів про Бога суттєво відрізняється від загальноприйнятого християнського.

Бог, наш Небесний Батько[ред.ред. код]

  1. "Ісус учив, що Бог — "Отче наш, сущий на небесах" (Від Матея 6:9). Ми називаємо Бога Небесним Батьком тому, що Він Батько наших духів.
  2. Я ваш Батько, Бог знає й любить вас особисто. Він прагне, щоб ви знайшли радість у цьому житті й повернулися до Нього, щоб жити з Ним, коли це життя закінчиться.
  3. Він підготував план, щоб допомогти вам у цьому. Це план спасіння (порятунку), план щастя. Він дає можливість знайти мир у цьому житті й життя вічне у світі прийдешньому."[7]
  4. Християнське вчення про Трійцю апостол СОД Брюс Мак-Конки назвав першою із семи найбільших єресей християнства[8]. У навчанні самих мормонів Бог Отець, Ісус і Святий Дух зображуються як три різні Божественні істоти (три Бога), що мають різну природу й об'єднаних лише у своєму намірі[9]. При цьому мормони не визнають обвинувачень у багатобожжі (троєбіжжі) на тій підставі, що вони, віруючи в існування багатьох Богів, поклоняються одному лише Батькові — Елогіму[10].
  5. Бог Отець й Ісус Христос мають матеріальні, відчутні тіла «із плоті й костей»[11].
  6. Бог Отець, Елогім, колись був звичайною людиною на іншій планеті, створеній одним з мільярдів богів, що існують у всесвіті. Як і ми, Він пройшов через школу земного життя (грішив, каявся й вчився робити правильні вибори), а після смерті в нагороду за слухняність «вічному Євангелію» посів божественність.
  7. На небесах, до створення землі, Елогім і його целестіальна дружина (Небесна Мати) дали життя мільярдам духовних дітей.

Ісус Христос[ред.ред. код]

  1. Ісус Христос був першим з духовних дітей, породжених Елогімом і його дружиною на небесах. Потім був породжений Люцифер, що згодом став сатаною. Таким чином, Ісус у буквальному значенні є нашим старшим братом.
  2. Ісус Христос — Син Божий.
  3. Він Єдинородний Син Небесного Отця в плоті.
  4. Він наш Іскупитель.
  5. Через Ісуса Христа Небесний Батько запевнив шлях, яким їдучи усі люди можуть стати подібними Йому й повернутися, щоб жити з Ним вічно.
  6. Мормони поклоняються Христу. Він наш приклад і наш Спаситель.
  7. Протягом сорока днів після воскресіння Ісус явився був учням на Американському континенті, виголошуючи їм те ж навчання , що й апостолам-євреям дещо раніше.

"Ісус Христос — Божий Син. Він був Творцем, Він — наш Спаситель, і Він буде нашим Суддею.

Під керівництвом нашого Небесного Батька Ісус Христос створив Землю (Від Івана 1:10; До Євреїв 1:2).

Коли Ісус Христос жив на Землі (приблизно 2000 років тому), Його життя було досконалим. Він навчав словом і прикладом, як повинні жити люди в любові до Бога й ближнього.

Своїм стражданням у Гефсиманском саду й Своєю смертю на хресті — Спокутувавши таким чиним — Ісус Христос урятував нас від гріхів ( 1-е Петра 2:21), щоб ми ішли за Ним. Завдяки Спокуті ви можете одержати прощення своїх гріхів, якщо щиро покаєтеся (Book of Mormon, Мосія 26:30.).

Своїм Воскресінням Ісус Христос спас нас від смерті. Завдяки тому, що Він подолав смерть, ми одержимо дарунок воскресіння (Діяння 24:15; 1-е Коринфянам 15:22). Коли життя на цій Землі закінчиться, Ісус Христос буде останнім Суддею (Діяння 17:31; Від Івана 5:21--22; Діяння 10:42)."[12]

Передземне життя, гріхопадіння й війна на небесах[ред.ред. код]

  1. Згідно з деякими висловленнями мормонських керівників, Елогім не мав влади творити людських духів, оскільки вони вічні й не мають початку. Бог лише наділяв цих духів духовними тілами[13].
  2. Однак, згідно з навчанням мормонів, люди не могли розвиватися й ставати богами в домі своїх Небесних Батьків, тому Бог створив землю, де люди повинні були піддатися випробуванням і, використовуючи своє право вільного вибору, досягти спасіння (порятунку) й божественності.
  3. Враховуючи все сказане, гріхопадіння Адама було не стільки злочином, скільки благословенням для людей, оскільки відкрило їм шлях до «вічного прогресу». Як виразився один з керівників мормонів, "Адам впав угору" (Adam fell upwards). У Книзі Мормона також сказано: «Адам упав, щоб людство могло бути. А людство є, щоб мати радість»[14].
  4. Перед тим, як створити світ, Елогім зібрав «раду Богів», на якій Ісус і Люцифер по черзі представили свої варіанти порятунку людей, які повинні були відпасти від Бога. Боги віддали перевагу варіанту Ісуса. Тоді Люцифер збунтувався й підняв заколот, у який утягнув одну третину духів. Ісус із іншою третиною духів вступив з ним у битву й здобув перемогу. Духи, що стали прихильниками Люцифера, назавжди позбавлені права посісти людське тіло[15]. Ті духи, які не брали участь у битві, були покарані на землі темним кольором шкіри (тому довгий час негри в Церкві СОД не мали священства). Самі ж доблесні сподвижники Ісуса народилися на землі білими в родинах мормонів.

Спасіння[ред.ред. код]

Спасіння для мормонів — щось більше, ніж просто границя між вічною погибеллю й вічним життям.

Ліві лапки «Усіх буде очікувати Загальне Спасіння у тому розумінні, у якому цей термін звичайно використовується, однак спасіння, під яким слід розуміти воскресіння, — це не піднесення»[16]. Праві лапки
  1. Мормони вірять, що благодать спасіння, завдяки смерті Христа, була дарована всьому людству. Однак під «спасінням» тут розуміється всього лише воскресіння в день суду, після чого кожна людина одержить нагороду залежно від зроблених справ[17].Таким чином, благодать є «необхідною, але недостатньою умовою»[18].
  2. Справжнє Спасіння, або піднесення — це досягнення божественності. Саме в тому, щоб стати Богом, і полягає мета життя мормонів.
  3. Бог буде судити людей «за справами їхніми і бажаннями серця» [19] — залежно від Його рішення кожна людина буде поміщеною в одне із трьох царств:
  4. Тільки ті, хто відверто обрав сатану, а не Бога, будуть присуджені до вічного пекла.
  5. Попри те що люди є спадкоємцями Адам і Єва, які впали, щоб людство могло бути, тільки Адам і Єва будуть відповідати перед Богом за порушення заборони не вкушати заборонений плід. Людина несе відповідальність тільки за свої власні гріхи й повинен каятися.
  6. Водохрещення через занурення у воду для відпущення гріхів, яке доконує носій священства Бога, необхідне для особистого Спасіння.
  7. Немовлята, які вмерли не досягши 8-літнього віку (віку, коли наступає відповідальність за вчинки), врятовані без хрещення. Так само ті, кому вже здійснилося 8 років, але хто в силу порушень інтелектуального розвитку не може усвідомити свої гріхи й покаятися, врятовані без хрещення.
  8. Для того щоб одержати вічне життя, людина повинен зберігати віру, каятися й прислухатися до вказівок Бога. Серед додаткових умов для одержання спасіння і возвишення, крім обрядів хрещення і конфірмації, — зодягнення і запечатування (обряди, виконувані під час церемонії церковного одруження).

Посмертне існування[ред.ред. код]

Мормони, як правило, вірять у те, що дух проходить, як мінімум, чотири щаблі буття.

  1. Передземне існування у вигляді духовних дітей Небесного Батька.
  2. Час випробувань і одержання досвіду на землі поза присутністю Бога (див. Духовна смерть).
  3. В духовному світі духи померлих перебувають до свого воскресіння. Там всі, що вмерли, не одержавши можливості прийняти відновлене Євангеліє при житті, можуть довідатися про нього від тих, хто прийняв його. От чому деякі мормонські організації, зокрема Церква Ісуса Христа Святих останніх днів, практикують хрещення за померлих.
  4. Після воскресіння й страшного суду більшість людей одержать можливість жити в одному з «царств слави» (небесному, террестріальному або телестіальному). Ті, хто свідомо відкинув Бога й кинув Йому виклик, зокрема Сатана, стануть синами погибелі. Вони не одержать місця в одному із царств слави й будуть покарані за те, що пізнавши Бога, все-таки обрали служіння Сатані. Найчастіше про місце їх перебування говориться як про зовнішню пітьму.

Взаємини із християнськими конфесіями й іншими релігіями[ред.ред. код]

Мормони вірять у те, що:

  1. Джозеф Сміт одержав веління Бога відновити Євангеліє Ісуса Христа й знову організувати церкву, що існувала в новозавітні часи апостолів.
  2. Всі інші християнські церкви відійшли від Церкви Христа в часи великого відступництва, але, проте, зберегли більшу частину істини.
  3. Тільки та церква, що була відновлена Богом через Джозефа Сміта має владу священства проводити таїнства, необхідні для спасіння. У той же час багато інших конфесій, у тому числі нехристиянські, мають право й можливість навчати людей деяким істинам.

Критика[ред.ред. код]

Мормонів часто критикують із теологічних міркувань. Більшість християн критикують навчання Святих останніх днів за його неортодоксальність, хоча Святі останніх днів вдаються до допомоги Біблії для підтримки свого навчання й звичаїв. Мормонізм також викликає критику своїми сміливими заявами, наприклад про те, що влада діяти від імені Бога була загублена в роки відступництва, а потім була знову дарована Джозефу Сміту.

Багато християнських конфесій відмовляються визнавати мормонізм християнським вченням. Так, Православна Церква вважає Церкву Ісуса Христа Святих останніх днів «язичницькою сектою», про що докладно написано в підручниках для семінарій. Там же можна знайти точку зору інших християнських конфесій на проблему. Зокрема, мормони критикуються за відмову визнавати догмат про Святу Трійцю, із чого робиться висновок, що Отець, Син і Святий Дух, про яких говорять мормони, — це три Боги, що суперечить монотеїстичному принципу багатьох християнських конфесій вираженому в догматі про Трійцю. Усі ці твердження проти Святої Трійці на Нікейському соборі однозначно визнані, як єресь, і протиріччя слову Божому.

У науці немає єдиної думки із приводу того, до якої релігійної деномінації слід віднести мормонізм. Так, в 2000 році в журналі Spirituality in East and West, що видається в Орхусі (Данія) організацією Dialog Center International, відзначалося , що мормони не можуть уважатися християнами вже тому, що, за їхнім навчанням, люди після своєї смерті можуть стати богами. Цей висновок відродив інтерес до даної теми в європейських наукових колах. Прихильники визнання за мормонами права називатися християнами апелювали до слів Іринея Ліонського: «Христос, який став як ми, може зробити нас такими ж, як Він Сам» (передмова до п'ятої книги «Adversus Haereses»). Супротивники стверджували, що Іриней мав на увазі лише те, що в кожному з людей є присутнім Бог, але це не означає, що люди можуть стати богами. Цей висновок був підтриманий Римсько-католицькою церквою, хоча офіційних заяв із приводу мормонізму Святий престол не робив. Деякі вчені схиляються до думки, що мормонізм, як і інші релігії Нового часу (New Age), є розвитком ідей гностиків, яких можна вважати християнами лише почасти. Інші дослідники не заперечують право мормонів називатися християнами, хоча й із застереженнями.

В Україні значний внесок у інформування християн про те, що мормонські погляди докорінно відмінні від християнських вносить Центр апологетичних досліджень, який разом із Центром дослідження мормонізму проводить спільні заходи.

Література[ред.ред. код]

  • Sydney E. Ahlstrom «A Religious History of the American People».
  • Richard Lyman Bushman «Joseph Smith: Rough Stone Rolling».
  • Fawn M. Brodie «No Man Knows My History: The Life of Joseph Smith the Mormon Prophet».
  • John Sorenson «An Ancient American Setting for the Book of Mormon».
  • Beckwith Francis J. et al. The New Mormon Challenge. — Grand Rapids, MI: Zondervan, 2002. 536 c. ISBN 0-310-23194-9
  • Abanes Richard. One Nation Under Gods: A History of the Mormon Church. — NY: Four Walls Eight Windows, 2002. ISBN 1-56858-219-6
  • Ostling Richard N., Ostling Joan K. Mormon America: The Power and the Promise. — HarperSanFrancisco, 1999. ISBN 0-06-066372-3

Джерела інформації[ред.ред. код]

  1. http://www.mormonhaven.com/karen.htm
  2. Pratt, Orson. — Divine Authority of the Book of Mormon. — Pp. 45, 47.
  3. Ознайомитися з повним текстом перекладу (на англ. мові) можна тут
  4. http://www.lightplanet.com/mormons/basic/bible/kjv_eom.htm.)
  5. Основи Євангелія. — Церква Ісуса Христа Святих останніх днів, 1997. — С. 53.
  6. Основи Євангелія. — 1997 — с. 85.
  7. http://www.mormon.org
  8. Mcconkie, Bruce R. The Seven Deadly Heresies (промова в університеті BYU 1.06.1980).
  9. Ch. 7. The Holy Ghost // Gospel Principles.
  10. Слід підкреслити, що таку систему не можна вважати єдинобіжжям. Скоріше, вона є однієї з форм генотеїзму.
  11. Навчання й Завіти 130:22.
  12. http://mormon.org
  13. Larson, Stan. — The King Follett Discourse: A Newly Amalgamated Text // Brigham Young University Studies, 18 (Winter 1978). — P. 199.
  14. 2 Неф. 2:22-25. Див. також Основи Євангелія — 1997 — с. 31—33.
  15. Основи Євангелія — 1997 — с. 17—19.
  16. Richards, Stephen L. — Contributions of Joseph Smith. — P. 5.
  17. McConkie, Bruce. — What Mormons Think of Christ. — P. 28.
  18. Millet, Robert L. — Joseph Smith and Modern Mormonism: Orthodoxy, Neoorthodoxy, Tension, and Tradition // Brigham Young University Studies, 29 (Summer 1989) — P. 63.
  19. Навчання й завіти 137:9.

Посилання[ред.ред. код]