Нагірний Карабах
Нагі́рний Караба́х (вірм. Լեռնային Ղարաբաղ, азерб. Dağlıq Qarabağ) — регіон в Закавказзі. Фактично більша його частина контролюється невизнанною Нагірно-Карабахською Республікою, яку Азербайджан вважає своєю територією. Займає східні та південно-східні гірські та передгірські райони Малого Кавказу, разом з Рівнинним Карабахом складає географічну область Карабах.
Зміст |
Географія [ред.]
Загальна площа регіону (мається на увазі площа Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджанськой РСР) становить 4 400 км². У 1989 році його населення становило 192 тис., переважно вірмен (76 %) та азербайджанців (23 %), а також росіян.
Нерідко термін «Нагірний Карабах» вживають щодо Нагірно-Карабаської Республіки, але це неправильно, ще більш неправильно зіставляти її з територією Нагірно-Карабаської автономної області, оскільки ані заявлена, ані фактично контрольовані площі не збігаються.
Історія [ред.]
Рішенням Кавбюро ЦК РКП (б) територія Нагірного Карабаху з 94 % вірменським населенням[1][2][3][4] був включений у склад Азербайджанської РСР як автономію. Впродовж радянських часів відносна кількість вірмен знизилася з 94% до 76%, а азербайджанців збільшилася з 5% до 23%. Це було викликано утисками проти вірмен з боку радянського Азербайджану, що стало наслідком боротьби Нагірного Карабаху за незалежність, під час референдуму якого у 1991 році 99,89% голосуючих проголосували за незалежність Нагірного Карабаху, після чого розпочався відкритий етап війни 1987-1994 рр., наслідком якої є перемога вірмен, утворення невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та підписання в Бішкеку Угоди «Про незастосування зброї», яка діє з 12 травня 1994 року.
Населення [ред.]
Наразі в регіоні проживають переважно вірмени.
Примітки [ред.]
- ↑ Итоги сельскохозяйственной переписи в Азербайджане, издание Центрального статистического управления Азербайджана, Баку, 1924 г. (рос.)
- ↑ Авдеев М. Н. Численность и национально-племенной состав сельского населения Азербайджана. По данным сельскохозяйственной переписи 1921, Известия ЦСУ Азербайджана, № 2 (4), Баку, 1922 (рос.)
- ↑ «Бакинский рабочий», 26. 11. 1924 г (рос.)
- ↑ В. Худадова, «Новый Восток», М., 1923, кн. 3. с, 525—527 (рос.)
Посилання [ред.]
- Нагорный Карабах в Словаре современных географических названий (рос.)
- Нагорный Карабах в Современном толковом словаре (рос.)
