Нагірний Карабах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Нагі́рний Караба́х (вірм. Լեռնային Ղարաբաղ, азерб. Dağlıq Qarabağ) — регіон в Закавказзі. Фактично більша його частина контролюється невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою, яку Азербайджан вважає своєю територією. Займає східні та південно-східні гірські та передгірські райони Малого Кавказу, разом з Рівнинним Карабахом складає географічну область Карабах.

Географія[ред.ред. код]

Загальна площа регіону (мається на увазі площа Нагірно-Карабаської автономної області Азербайджанськой РСР) становить 4 400 км². У 1989 році його населення становило 192 тис., переважно вірмен (76 %) та азербайджанців (23 %), а також росіян.

Нерідко термін «Нагірний Карабах» вживають щодо Нагірно-Карабаської Республіки, але це неправильно, ще більш неправильно зіставляти її з територією Нагірно-Карабаської автономної області, оскільки ані заявлена, ані фактично контрольовані площі не збігаються.

Історія[ред.ред. код]

Рішенням Кавбюро ЦК РКП (б) територія Нагірного Карабаху з 94 % вірменським населенням[1][2][3][4] був включений у склад Азербайджанської РСР як автономію. Впродовж радянських часів відносна кількість вірмен знизилася з 94% до 76%, а азербайджанців збільшилася з 5% до 23%. Це було викликано утисками проти вірмен з боку радянського Азербайджану, що стало наслідком боротьби Нагірного Карабаху за незалежність, під час референдуму якого у 1991 році 99,89% виборців проголосували за незалежність Нагірного Карабаху, після чого розпочався відкритий етап війни 1987-1994 рр., наслідком якої є перемога вірмен, утворення невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки та підписання в Бішкеку Угоди «Про незастосування зброї», яка діє з 12 травня 1994 року.

Населення[ред.ред. код]

Зараз у регіоні проживають переважно вірмени.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Итоги сельскохозяйственной переписи в Азербайджане, издание Центрального статистического управления Азербайджана, Баку, 1924 г. (рос.)
  2. Авдеев М. Н. Численность и национально-племенной состав сельского населения Азербайджана. По данным сельскохозяйственной переписи 1921, Известия ЦСУ Азербайджана, № 2 (4), Баку, 1922 (рос.)
  3. «Бакинский рабочий», 26. 11. 1924 г (рос.)
  4. В. Худадова, «Новый Восток», М., 1923, кн. 3. с, 525—527 (рос.)

Посилання[ред.ред. код]