Нова Франція
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
||||||
 Території Нової Франції до 1713 р.
|
||||||
| Час існування | 1508 — 1673 |
|||||
| Столиця | Квебек | |||||
| Найбільше місто | Квебек | |||||
| Офіційна мова | Французька | |||||
| Метрополія | Франція | |||||
| Глава держави | Король Франції | |||||
| Уряд | місцевий | |||||
Нова́ Фра́нція (фр. Nouvelle France) — загальна назва французьких володінь у Північній Америці (1534-1763). У різні часи, до складу Нової Франції входили:
- Канада — сучасні канадські провінції Квебек, Онтаріо та решта берегів Великих Озер (зокрема форт Детруа (фр. Détroit) - теперішній Детройт).
- Луїзіана (Louisiane) — долина ріки Міссісіпі із сучасними американськими штатами Луїзіана, Міссісіппі, Арканзас, Північна та південна Дакота, Айова, Канзас, Міссурі, Монтана, Небраска та Оклахома.
- Акаді (Acadie) - сучасні канадські провінції Нью-Брансвік, Нова Шотландія та острів Св. Івана (Saint-Jean) - теперішній Острів Принца Едварда.
- Нова Земля (Terre-Neuve) - сучасний Ньюфаундленд.
[ред.] Історія
[ред.] Перші Дослідники
У 1534 році французький мореплавець Жак Картьє (Jacques Cartier) оголошує Канаду власністю короля Франції. Проте спроби заснувати поселення закінчуються невдачею. Справжня колонізація розпочинається лише у 1604 році. У 1605 році у Акаді було засноване місто Порт Рояль (тепер місто Аннаполіс у Новій Шотландії). У 1608 році засноване місто Квебек, яке й стало столицею Французької Канади. 17 травня 1642 року засновано Монреаль.
У 1682 році ЛаСаль (LaSalle) досліджує Міссісіппі та приєднує її до французьких володінь. У 1718 році засновано Новий Орлеан (Nouvelle-Orléans), який став столицею нової колонії - Луїзіана (на честь французького короля Луї XIV - Louis XIV). Підчас Семирічної війни (1756–1763) Нову Францію захопили англійці. За Паризьким договором 1763 року Франція відмовляється від своїх американських володінь на користь Англії та (частково) Іспанії.
[ред.] Кінець Нової Франції
Хоча Нова Франція займала колосальні території, кількість європейського населення залишалася досить невеликою: близько 60-70 тисяч осіб, сконцентрованих у долині ріки Святого Лаврентія (на території сучасного Квебеку), у Новому Орлеані i в Акаді (акадійців пізніше депортували англійці).
Натомість, населення англійських колоній становило більше мільйона осіб. Англійським колоністам не вистачало землі, і захоплення Нової Франції було лише питанням часу.
Під час Семирічної війни Англія захопила Канаду та північ Луїзіани. Південь Луїзіани дістався Іспанії.
Рішуча битва між англійцями та англо-американцями (з одного боку) та французами, канадцями й індіанцями (з іншого) відбулася у 1759 році на Полях Абраама (біля міста Квебек). Французи битву програли.
За Паризьким договором 1764 року Нова Франція перестала існувати, проте франкоканадцям дозволялося продовжувати вживати французьку мову та сповідувати католицизм.
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела.
Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений.
|
